Жінки в політиці: у Херсоні обговорили проблеми та перспективи

Жінки в політиці: у Херсоні обговорили проблеми та перспективи

Останні роки в Україні відбувається все більше змін щодо гендерної рівності. Так, на місцевих виборах у 2020 році вперше застосували обов'язкову 40% гендерну квоту. Тобто, у виборчих списках партій має бути не менше 40% представників однієї статі. До того ж у кожній п'ятірці списку повинна зберігатися пропорція - дві жінки й троє чоловіків або навпаки.

Наскільки гендерна квота вплинула на представництво жінок на різних рівнях місцевої влади Херсонщини, про вибуття та заміну кандидаток під час виборчих перегонів, сексизм, дискримінацію та відстоювання своїх прав депутатками -  говорили у Херсоні під час круглого столу “Жінки на місцевих виборах та в політиці: уроки і рекомендації”.

“Основна мета заходу - проаналізувати результати моніторингу місцевих виборів 2020 року в Херсонській області, обговорити той досвід, який отримали жінки на виборах. І, зрештою, сформулювати рекомендації про те, що необхідно змінити та як рухатись до наступних виборів, щоб перемогти на них”, - розповіла модераторка круглого столу Анжела Литвиненко.  

Чи вплинули гендерні квоти на результати торішніх місцевих виборів?

Загалом, гендерну квоту на місцевих виборах вперше запровадили у 2015 році, але тоді санкцій за її порушення не було. А торік територіальні виборчі комісії не реєстрували списки партій, якщо виявляли порушення квотного принципу.

Як розповіла під час презентації результатів моніторингу застосування квот координаторка проєктів Українського Жіночого Фонду Мілена Горячковська, завдяки квотам кількість жінок-кандидаток зросла в порівнянні з 2015 роком на 13% до обласних рад та на 11% до рад великих міст. Відповідно обрано більше депутаток до цих рад: на 13% до обласних і на 12% до міських рад обласних центрів. 

“Це очевидний позитивний вплив, є зростання, але 40% квота не гарантувала жінкам відповідну кількість місць у радах. Шанси на обрання також залежать від місця у виборчому списку. За статистикою Херсонської міської ради і Херсонської обласної ради, загалом у списках було 45% і 44% жінок відповідно, але у перших трійках територіальних і єдиних списків, ті місця, які більше гарантують обрання, жінок стає все менше. Так партії не створюють рівних умов для обрання, тому слід закликати їх розміщували жінок не лише у нижніх частинах п’ятірок, а давати їм більше шансів бути обраними. До того ж важливо, щоб жінки були залучені у формуванні виборчих списків, щоб процес був більш прозорим,” - каже пані Мілена. 

Оксана Дьякова, депутатка Херсонської міської ради VI скликання, брала участь і у виборах 2020 року, але не пройшла, як вона вважає, саме через черговість у списку:

- Є люди які входили до 5-ки і завдяки цьому проходили на виборах, хоча на окрузі вони набрали 20-30 голосів. Я на своєму окрузі набрала більше, ніж 1000 голосів, але мені не вистачило, практично, 21 голоса, щоб пройти в депутати і зіграло саме те, що я не була вгорі списку.

Фото Юлії Лук'яненко

Куди зникають кандидатки?

Ще одна часта ситуація, коли політична партія подає список із дотриманням квоти, але до виборів частина кандидатів знімається, і на день голосування квота вже не дотримується. Але, як зазначила пані Мілена, згідно з чинним законодавством, це не є порушенням.

“Ми побачили, що до міських рад великих міст здебільшого свої кандидатури знімають жінки, і ми отримували повідомлення про те, що на кандидаток тиснули, аби вони відмовилися від свого місця у списку. Можливо, для вирішення цієї проблеми необхідно, щоб кандидата, що вибув, заміняли кандидатом тієї ж статі”, - зазначила Мілена Горячковська.

Юлія Єрема, депутатка Херсонської міської ради VII скликання, запропонувала своє рішення цієї проблеми:

- На мою думку, якщо жінка балотувалася у декілька різних рад і в неї є вибір серед мандатів, то вона може відмовитися. Але якщо людина йшла на вибори, партія її підтримувала і вона перемогла, то про відмову від мандату не може бути мови, хоча б, наприклад, протягом 1-го року. 

У Херсонській області фіксували випадки відмов від мандатів, наприклад, під час останніх виборів до Новокаховської міської ради від партії “Батьківщина” від мандату відмовились 6 жінок. Серед них була громадська діячка Севіль Абієва.

“На зборах партії нам повідомили, що від партії проходять 4 кандидати. Я навіть не розуміла тоді, що для того, щоб вони пройшли, мені доведеться відмовитися. Пізніше мене попросили підписати папери, якась формальність, я читаю документ, а там написано “я відмовляюсь від мандата”. По-перше, я навіть не знала, що мені світив мандат, я взагалі не розуміла, що відбувається. Знайомі мені казали, що я мала відстоювати своє право, не підписувати. Але тут у мене стався внутрішній конфлікт: я висувалася від цієї партії, бо бачила у них однодумців, хотіла з ними працювати в команді, а тепер я маю йти проти них, для чого?” - поділилася пані Севіль.

Представниця Каховської міської територіальної громади Олена Сушко зазначила:

“У партіях, де працювали юристи і було проведене консультування і певне навчання кандидаток, промахів було менше. Люди, які прагнуть допомогти громаді, громадські діячі, вони не будуть йти по головах, тому і відмовляються. Звісно, на законодавчому рівні має бути відповідальність за таку примусову відмову, а кандидатки мають вивчати законодавство та відстоювати свої права”

Сексизм, дискримінація та порушення прав депутаток

Координаторка проєкту «Вибори без сексизму» Ірина Тишко розповіла, що за час проєкту вони зібрали понад 50 випадків дискримінації, сексизму, кібербулінгу та інших порушень по відношенню до жінок під час виборчого процесу. 

“Завдяки нашій ГО разом з “ЮрФем” ми підготували позови до суду зі скаргами. Минулого тижня відбулося перше судове засідання. Позивачка зафіксувала докази кібербулінгу. Сподіваємося, цей прецедент дасть можливість іншим жінкам звертатися до суду, захищати свої права, бо зараз таких позовів надзвичайно мало”,  - поділилася пані Ірина. 

Яскравий випадок сексизму спостерігався у січні в Новій Каховці, коли на сесії один з депутатів міської ради перебив доповідачок і сказав, цитуємо: “Там нема з ким працювати. Понавибирали невідомо кого, з ними неможливо вирішувати серйозні питання на комісії. Якісь манікюрниці, кухарки, вони нічого не розуміють”. Депутатам, які виступили на захист доповідачок, він повідомив, що “працювати залишилось 6 місяців, далі їх тут не буде” і що він є депутатом уже 5 скликань поспіль, а вони опинилися у раді випадково і ненадовго. Мандатна комісія вирішила: він має публічно вибачитися за допущене порушення правил депутатської етики, у випадку відмови – обмежити його права вирішального голосу на засіданні постійної комісії. Це чудово, що такі випадки не залишаються непоміченими. 

Загалом, під час торішнього виборчого процесу, за результатами інтерв’ю з 200 респондентками з 10 областей України, 32% заявили, що стикалися або їм було відомо про випадки виборчого насильства. Таким маніпуляціям та порушенням сприяє недосконале законодавство та відсутність відповідальності за втручання у виборчий процес.

Депутатка Херсонської міської ради VII скликання Юлія Єрема розповіла про свою історію отримання депутатського мандату, як приклад того, як можна відстояти своє право бути обраною:

“У 2015 році я балотувалася у депутати міської ради і не пройшла. У 2018 році помер один з депутатів нашої партії, я була наступною за черговістю. Мені повідомили про це у жовтні, я погодилася. Але згодом мені сказали, що маю відмовитись від мандату, почалися погрози. Мене підтримав один з херсонських правозахисників, він допоміг оформити необхідні документи. Це була моя принципова позиція не відмовлятися від мандату і боротися до кінця. Три теки документів, 2 суди, законодавство у нас дуже недосконале. Допомогло зрушити процес лише звернення до Антикорупційної ради, до депутатів Верховної ради. Зайшла я у міську раду за 3 місяці до кінця каденції, але я була задоволена з того, що виборола це право. Я знаю, є жінки, які після цих виборів стикнулися з подібним, я знаю історії минулих років. Жінка, коли у неї є діти, сім'я, якщо їй погрожують, вона не бачить іншого шляху, крім як відмовитися від мандату і жити спокійним життям. Але треба розуміти, що якщо не дати розголосу цій ситуації, то ти сама ж будеш страждати від цього і не захистиш свої права. Навіть коли я вже увійшла у депутатський корпус, група депутатів намагалася відкликати мандат. Вважаю, що необхідна кримінальна відповідальність за втручання у виборчий процес, бо в принципі притягнути людей за це неможливо”. 

За результатами круглого столу експертки опрацюють висновки та рекомендації, які були запропоновані, і надалі вони будуть використані у навчальних програмах, спрямованих на підтримку депутаток, а також представлені Робочій групі Комітету Верховної Ради України щодо напрацювання комплексних змін у виборче законодавство.

Круглий стіл відбувся за підтримки проєкту «Гендерний моніторинг місцевих виборів в Україні», що виконується Українським Жіночим Фондом у партнерстві з Національним Демократичним Інститутом (НДІ) завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках програми «Україна: Ефективна та відповідальна політика». Український Жіночий Фонд відповідальний за зміст цього матеріалу. Інформація, представлена в матеріалі, не обов’язково відображає погляди USAID, Уряду США або НДІ.

Поділитися в Facebook

Тут будуть коментарі і форма залишити коментар ...

Схожi новини