Залізний Порт. Нотатки про найсуперечливіший курорт Херсонщини. Частина 2

Залізний Порт. Нотатки про найсуперечливіший курорт Херсонщини. Частина 2

"Захоплива подорож на “банані"! Поспішайте! Залишилося всього три місця. Вирушаємо буквально за хвилину!" Так, використовуючи гучномовець, закликають клієнтів жваві молоді люди, що розташувалися на пляжі біля самісінької води.

Допомагають їм заманювати людей колонки, з яких оглушливо виривається ультрасучасна музика - техно і реп.

По всьому узбережжю Залізного Порту розташовані "точки", від яких рушають у подорож по морських хвилях так звані "банани" - циліндричні надувні споруди з місцями для пасажирів. "Банани" - один з найпопулярніших атракціонів на курорті. Вартість екстремальної поїздки досить пристойна, але покататися на цьому дивному водному тренажері прагнуть не лише діти, а й дорослі.

Ці балакуни (тобто - “бананні” "зазивали - прим. автора) постійно обманюють, - бурчить Анатолій, власник невеликого кафе на березі. - Кажуть, що на "банан" залишилося чотири місця, три місця, два місця, і що ось-ось "банан" вирушить. Насправді там взагалі всі місця порожні. Це у них такий маркетинговий хід, щоб заманити людей.

Анатолій розповідає, що працює в Залізному Порту далеко від центру селища, де в сезон зазвичай яблуку ніде впасти. А в тому місці, де працює його кафе, відносно малолюдно. Сюди, як правило, приходять на пляж сім'ї з дітьми або люди пенсійного віку. І гучні репліки "бананників" надзвичайно дратують такий пляжний контингент

Анатолій: "Я своїм відвідувачам кажу: "У цих закликачів за сезон язик на п'ятнадцять сантиметрів довше стає. І, головне, мені навіть вірять!".

Сам Анатолій - огрядний чоловік років шістдесяти - обзавівся своїм кафе вже дванадцять років тому. Найнятих працівників він не використовує: допомагають дружина Надія і син Михайло. У сезон доводиться вставати вдосвіта і трудитися не покладаючи рук до тих пір, поки берег не залишать останні пляжники.

- Якщо хочете знати, то у нас все в порядку з дозвільними документами, ми повністю працюємо в правовому полі, - стверджує Анатолій. - Не знаю, як у інших, але у нас все по закону. Податки платимо, а прибуток рахуємо вже у вересні, коли сезон закривається.

Люди, що працюють у Залізному Порту, живуть зі свого виторгу практично цілий рік. Чимало з них вкладаються в поліпшення інфраструктури, добудовують те, що потрібно, впродовж осені-зими.

Володимиру 49 років, і він - власник приватного домоволодіння, де в невеликих будиночках в липні-серпні можуть розміститися до 30 постояльців. Домоволодіння досить далеко від берега - хвилин 15-20 пішки. Тому ціни тут більш ніж демократичні: 100 гривень на добу за людину.

На території - два літніх душа, два душа з гарячою водою, чотири туалети, парковка для автомобілів. До послуг клієнтів - простора їдальня та дві кухні з газовими плитами і всім необхідним кухонним приладдям. На подвір'ї - мангал для любителів спорудити шашлик у домашніх умовах і заощадити на цьому (шашлик у закусочних на березі обійдеться мінімум в 100 гривень за шампур).

Володимир: "Поки ми розбудовували наше господарство, віддавали відсотки за кредитом. Взагалі-то я ще й зараз виплачую. Але потихеньку віддаємо. Взимку весь час що-небудь покращуємо. Крім того, завжди треба робити хоча б косметичний ремонт на об'єкті: після сезону це обов'язкова процедура".

На околиці Залізного Порту - новий супермаркет, так би мовити, "прямо з печі". Біля входу ще навіть плитку не виклали: відвідувачі змушені топтати щебінку. Всередині - наполовину порожні полиці і стелажі: товар ще підвозять, а монтажники все ще вовтузяться з технікою. Хоча покупці вже  бродять по залу.

"Іро, як на цей хліб код пробивати?", - запитує у своїй більш досвідченої колежанки молода касирка Тетяна.

Тетяна народилася і виросла в Залізному Порту, закінчила місцеву школу. Тепер у неї робоче місце в рідному селі.

Хотіла їхати в Херсон і там влаштовуватися десь на роботу, - ділиться враженнями Таня. - А тут як раз супермаркет відкривається. Прийшла на співбесіду - одразу взяли. Щоправда, з касовим апаратом і всією цією технікою ще треба краще познайомитися. Але мені допомагають старші колежанки.

Вадим і Олександра - рідні брат і сестра. У них на курортному узбережжі - "точка" з сонцезахисними окулярами.

Ми спочатку думали, що прогоримо, - посміхається Саша. - Ну кому потрібні ці окуляри? Гаразд ще пиво або шаурма. Або "забавка", типу "бананів". Але виявилося, що попит на сонцезахисні окуляри є. Потроху продаємо товар. Лоток спорожнюється приблизно за два тижні. Потім їдемо в Херсон, поповнюємо асортимент.

...Помаранчева куля сонця укочується в море, туди, де далеко-далеко за горизонтом повинен бути Балканський півострів. Це - наче сигнал для тисяч туристів, які відпочили після купання і загоряння і норовлять з головою зануритися в бурхливе життя набережної Залізного Порту. Але і для тих, хто продає їм свої послуги, сонячний захід - також сигнал про те, що працювати зараз доведеться з потроєною енергією. Зрештою, залізо в Залізному Порту треба кувати (тобто - забезпечувати виторг), поки воно гаряче.

Першу частину - читайте за посилання: https://cutt.ly/JWhkp8C

Більше новин Херсона читайте у нашому Телеграм-каналі.

Фото Миколи Овчаренка

Поділитися в Facebook

Тут будуть коментарі і форма залишити коментар ...

Схожi новини