"Захопили житловий комплекс": як військові РФ заселяються у херсонські квартири
Що відомо про факти вилучення російськими військовими житла, яке належить жителям нині окупованої частини півдня України? Наскільки ситуація відрізняється на захоплених частинах Херсонської, Запорізької областей та в Маріуполі? Чи можуть жителі окупованих територій захистити своє житло від дій російських військових, і чи зможуть його повернути після деокупації?
Це з’ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я» (нижче - вижимка із матеріалу, яка стосується Херсонщини. За посиланням ви можете ознайомитись із ширшою ретроспективою проблеми, в тому числі про тимчасово окуповані частин Запорізької та Донецької областей - "Вгору").
«Апропріація по-російськи»
Радник голови Херсонської обласної військової адміністрації, депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань в коментарі «Новинам Приазов'я» повідомив, що, за його даними, майном херсонців, які залишили місто, для подальшого заселення цікавляться здебільшого представники російської ФСБ.
«Родини ФСБшників наразі живуть в готелі «Оптіма». Тепер вони активно співпрацюють з головами ОСББ щодо моніторингу вільних квартир, в які можна заселитися, бо вони хочуть більше комфортних умов», – стверджує Хлань.
Він розповів, що російські військові на Херсонщині «відбирають комерційне майно в тих підприємців, які виїхали з окупованого регіону. А на тих, хто залишився, чинять тиск».
«Вони відбирають майно у тих власників, які виїхали. Вони роблять це під виглядом зборів трудового колективу, якій призначає керівником (підприємства – ред.) представників окупанта, і вони продовжують керувати тим підприємством. На тих, хто не співпрацює з ними, вони тиснуть через родичів – діти, жінки, закривають їх у підвали. Перерозподіляють, кажуть: «Тепер бізнес практично наш, ти продовжуєш працювати, але всі продукти забираємо ми», – поділився депутат.
За словами Хланя, є випадки, коли місцеві жителі змушені повертатися до своїх домівок, попри окупацію. Але тих, хто залишає окуповану Херсонщину, більше, зазначив депутат.
«Деякі люди ухвалюють рішення повертатися, тому що фінансово вже не можуть винаймати квартири. Оренда виросла по всій території підконтрольної владі України, тому що багато біженців (внутрішньо переміщених осіб – ред.). Не маючи роботи, і навіть бюджетники, які отримали дві третіх заробітної плати, а ціни виросли, «комунальні» продовжують бути високими, оренда житла постійно збільшується, люди у фінансово дуже складній ситуації», – наголошує він.
Сергій Хлань повідомив, що на окупованій частині Херсонщини російські окупаційні сили «прагнуть заволодіти всіма державними землями і будівлями державних структур». Завадити цьому поки неможливо, зазначив депутат.
«Росіяни хочуть прибрати до рук абсолютно все майно: і державне, і приватне. Вони оголосили, що всі державні землі, все, що було в українському реєстрі, тепер все це належить їм», – зазначив Хлань.
При цьому ситуація на Херсонщині погіршується, гуманітарні коридори окупанти не погоджують, каже депутат: «Навіть питання інсуліну, діалізу чи хронічних захворювань не можна вирішити. А питання майна – це взагалі третій рівень, якщо ми не можемо вирішити всі попередні».
Херсон: «захопили житловий комплекс»
Заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов розповів «Новинам Приазовʼя», що, за його інформацією, відомі випадки, коли російські військові захоплюють житло не лише тих власників, які виїхали, а й тих, які залишаються в Херсоні. Зокрема, така ситуація сталася в одній з новобудов обласного центру, повідомив Данилов.
«Російські військові разом зі своїми сім'ями подекуди вже навіть захопили найновіший житловий комплекс у Херсоні. Мешканцям, які ще залишилися там, було сказано, що вони можуть вільно вийти, але не мають права забрати речі. Мовляв, будинок повністю захопило військове командування, очевидно, російської армії. Очевидці та власники розповідали, як вони (російські військові – ред.) заходять в «свої» квартири і знімають, відсилають своїм дружинам, як добре вони будуть жити. Це точно підтверджений випадок», – поділився Данилов.
Разом із цим, за його даними, у Херсоні не збільшується кількість російських військових і цивільних представників російських окупаційних сил, які б претендували на заселення до квартир і будинків херсонців.
«Потік поки не збільшується. Умовно кажучи, вчителі та інші діячі адміністрації масово не їдуть до Херсону працювати. Кількість військових стабільна, тепер вони обирають, де їм краще зупинитися та розміститися», – розповів Данилов.
Поради від юриста
Юрист-міжнародник, адвокат і засновник громадського проєкту JustCraft Сергій Заєць зазначив, що юридичний статус захопленої Росією території півдня України відрізняється від статусу окупованого РФ Криму або окупованої частини Донбасу. За словами юриста, під час війни «не існує механізмів захисту майна населення».
«В умовах війни не існує якихось механізмів захисту. Вони розпочинають діяти тоді, коли вже дійсно йдеться про пошкодження та захоплення майна. Якщо ми говоримо про «нові захоплені території» – частина Запорізької області, Донецька, Луганська області, треба розуміти, що ця територія юридично відрізняється від Криму та так званих «ЛДНР» (незаконні збройні угруповання – ред.)», – сказав Заєць.
«Я маю на увазі, що навіть Росія не може тут удати, що це самопроголошені «республіки», або частина РФ. Найбільшою складністю в цій ситуації є документування порушень. Якщо щось відбулося, чи то захопили та вивезли зерно, чи то зруйнували майно, найскладніше задокументувати ці події, тому що зараз український уряд та українські правозахисники не мають доступу до відповідних територій», – пояснив він.
Втім, юрист наголошує, що жителі півдня, які стикнулися з захопленням їхнього майна російськими військовими, можуть звернутися зі скаргами до Європейського суду з прав людини та Міжнародного кримінального суду (МКС).
Оскільки Росію виключили з Ради Європи, ЄСПЛ зможе надалі розглянути скарги на події, які сталися до 16 березня цього року. Далі юрисдикція суду щодо Росії закінчується, сказав Заєць.
«Існує строк на звернення зі скаргами: чотири місяці від відповідних подій, якщо відомо, коли і що відбулося. Це документування, звернення до правозахисників так, щоб вони могли скористатися відповідною інформацією, підготувати скаргу, наприклад, до Європейського суду, протягом певного строку – це є найскладнішим та найважливішим в цій ситуації. Звернення до Європейського суду має сенс, попри виключення Росії з Ради Європи, тому що раніше чи пізніше Росія буде за це відповідати», – наголосив експерт.
Далі він додав, що «коли ми говоримо про звернення до Міжнародного кримінального суду, то це трошки інша процедура, там немає таких жорстких термінів, там взагалі можна повідомити про факти, надати мінімум підтверджувальної інформації для того, щоб факти потрапили в розслідування.
«Зрештою, якщо заявник мало може впливати на той процес, якій відбувається в Міжнародному кримінальному суді, якщо ті факти потрапляють потім до фінального вироку, то жертви теоретично можуть претендувати на компенсацію. Насправді триватиме це дуже довго і практики не дуже багато в цьому контексті», – зазначив він.
Сергій Заєць наголосив, що жителі окупованої частини півдня України, які зараз встигнуть звернутися до Європейського суду з прав людини, мають шанси на те, щоб отримати компенсацію за втрачене житло.
Адвокат зазначив, що юридичних механізмів захисту державного майна під час війни на сьогодні не існує, але є спроби, як мінімум, порахувати збитки.
«Громадяни в цьому сенсі перебувають в кращому становищі. Що стосується міждержавних відносин, то тут рішення мають переважно політичний характер на цей час, таких жорстких юридичних механізмів, які б дозволяли державі зараз відстояти свої права, не існує», – зауважив Сергій Заєць.
-preview.webp)
-preview.webp)
