Юрій Кондратюк – українець, ім'я якого написано золотими літерами в музеї NASA

Юрій Кондратюк – українець, ім'я якого написано золотими літерами в музеї NASA

21 червня 1897 р. в Полтаві народився Шаргей Олександр Гнатович (справжнє прізвище та ім'я). Світові відомий як Юрій Кондратюк - український вчений-винахідник, один із піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів. Автор так званої "траси Кондратюка", якою подорожували на Місяць космічні кораблі "Аполлон". Його ім'я золотими літерами вписано в музеї NASA.

Довгий час його ім'я було маловідомим. Його вважали одним із найзагадковіших учених 20 століття. Важко було зрозуміти, як 17-річний гімназист з Полтави міг написати посібник для космічних інженерів-практиків.

Своє ім’я вчений змінив через загрозу влади Радянського Союзу. Втім це не завадило йому стати одним із найвідоміших винахідників у світі.

Його мати, Людмила Львівна Шліппенбах, походила з дворянського роду, її предки були шведами, котрі після Полтавської битви залишилися в Російській імперії.

Батько, Гнат Шаргей, — вічний студент. Матір потрапила до будинку душевнохворих, згодом, коли майбутньому науковцю було 12, померла. Того ж року пішов із життя і батько. Дід із бабою віддали Олександра вчитися до Полтавської чоловічої гімназії. Гімназистом він дуже любив фізику і математику, захоплювався астрономією.

У гімназії Олександр Шаргей прочитав книгу німецького письменника Келермана "Тунель" про намагання інженера побудувати тунель до центру Землі. Юнак вирішив зробити розрахунки, чи можливе таке будівництво, і дійшов висновку, що з урахуванням рівня розвитку техніки того часу — ні. Тоді гімназист замислився: якщо неможливо дістатися до центру Землі, то, може, реально відірватися від Землі?

Свої роздуми Шаргей написав на 104 аркушах звичайного гімназійного зошита, в якому почав робити розрахунки можливості космічного польоту. Згодом цю теорію він розвинув, і 1929 року вийшла книга вже не Шаргея, а Кондратюка "Завоювання міжпланетних просторів". Вона видавалася дуже складно. Спочатку вчений надіслав матеріали до державного видавництва в Москву. Один із відомих науковців того часу, професор Ветчинкін, дав схвальну рецензію, написав передмову, але державним коштом книгу так і не видали, бо вважали  неактуальною. Тоді 1929 року Юрій Кондратюк у Новосибірську, де працював, видав книгу власним коштом, накладом лише 2 тисячі примірників. Один із них Кондратюк подарував ученому Костянтину Ціолковському. Нині говорять, що ще один примірник зберігається в бібліотеці конгресу США в розділі найбільш цінних друкованих видань. До речі, щасливим власником цієї книги є й Полтавський державний музей авіації і космонавтики. Її подарував космонавт Олексій Леонов (уперше у світі вийшов у відкритий космос — за межі корабля). На книзі написав: "Полтавчанам по праву".

Після закінчення гімназії зі срібною медаллю Олександр Шаргей став студентом Петроградського політехнічного інституту, де вчився лише 40 днів. У жовтні його призвали до армії Прослужив він недовго: у березні 1918 року військово-революційний комітет Кавказької армії видав постанову про демобілізацію. Олександр хотів поїхати до Києва. Але під час цих подорожей потрапив у Добровольчу армію генерала Корнілова, і лише у травні 1918 року йому пощастило з неї втекти до Полтави.

Часто змінював адреси та місця роботи, працював кочегаром, мастильником вагонів на залізниці, робітником цукрового заводу. У 1930-му без металу та цвяхів побудував найбільший у світі елеватор (зерносховище). Втім винахідника за це не нагородили, а посадили до в'язниці за звинуваченням у шкідництві. Тоді подумали, що Юрій Кондратюк побудував зерносховище без цвяхів навмисно, аби все зерно розсипалося. Насправді ж елеватор простояв ще дуже довго і згорів наприкінці 80-х років.

Згодом в'язницю замінили на заслання. Та біда в тім, що він і так був у Сибіру – далі нема куди. Тому Юрій відбував строк у конструкторському бюро при Об'єднаному державному політичному управлінні – спецслужба при РНК СРСР. Там він разом із другом, Петром Горчаковим, взяв участь у всесоюзному конкурсі на кращий проєкт - і переміг. Його проєкт вітряної електростанції в Криму, яка за своєю потужністю (12 тисяч кіловатів) не мала аналогів у світі. Проєкт не був реалізований тільки через те, що його куратор – нарком важкої промисловості Серго Орджонікідзе – став жертвою сталінських репресій. Водночас ідея високої вітрової щогли була використана Миколою Нікітіним при будівництві Останкінської телевежі. За цей проєкт він отримав Ленінську премію.

Кондратюк першим сформулював теорію багатоступеневих ракет. Вивчав проблеми створення проміжних міжпланетних баз, використання сонячної енергії та гравітаційного поля небесних тіл. При цьому змушений був відхилити пропозицію про співпрацю Сергія Корольова – вірогідно, через побоювання викриття зміни прізвища і білогвардійського минулого.

Деякі ідеї Юрія Кондратюка застосували у практичній космонавтиці. Зокрема, його розрахунки траєкторій польотів людини на Місяць використали при плануванні висадки американських астронавтів на місячну поверхню.

Як згадував Джон Хуболт, один із керівників космічної програми «Аполлон»: "Коли я на світанку у березні 1968 року із завмиранням серця стежив на мисі Канаверал за стартом ракети, що несла корабель "Аполлон" у напрямку Місяця, я думав у цей час про українця Юрія Кондратюка, який 50 років тому розробив ту саму трасу, по якій належало летіти нашим астронавтам…". Американський астронавт Ніл Армстронг, що першим ступив на місячну поверхню, через рік побував у Новосибірську і, на знак поваги до винахідника, взяв пригорщу землі біля будинку, де мешкав Юрій Кондратюк. На його честь названо один із кратерів на зворотному боці супутника Землі.

Точне місце і дата смерті невідомі. За однією з версій, загинув на фронті Другої світової 23 лютого 1942-го в Калузькій області Росії. За іншою – помер у концтаборі.

Перший пам’ятник Кондратюку зведено у Хьюстоні. У Міжнародному залі Космічної слави ім’я Кондратюка за № 78, його ім’ям названо планету № 3 084.

Олег Вишняков

Поділитися в Facebook

Тут будуть коментарі і форма залишити коментар ...

Схожi новини