Підтримати нас

Якби антимонопольний комітет був нормальним. Що було б з українськими олігархами

Автор статті
09 травня 2019 10:30
772
Поширити:

Яка участь чекала би Петра Порошенко та Юрія Косюка? 

Сайт "НашіГроші" продовжує цикл публікацій про те, що міг би зробити Антимонопольний комітет з найбільшими олігархами України, але не зробив.

«Сліпий траст» в спину

Коли Петро Порошенко у 2016 році передавав свій кондитерський бізнес «Roshen» в управління інвестбанкірам «Rothschild Trust», то жодних згадок про дозвіл на ці дії від АМКУ не було.

Хоча згідно статті 23 закону «Про захист економічної конкуренції» учасниками концентрації визнаються суб’єкти господарювання, частки  яких одержуються в управління (користування) іншим суб’єктом.

А згідно ст. 24 дозвіл на концентрацію потрібно отримувати, якщо сукупний обсяг реалізації товарів в Україні суб’єкта, частки якого одержуються в управління, за останній фінансовий рік перевищує суму, еквівалентну 8 мільйонам євро. І при цьому обсяг реалізації товарів іншого учасника концентрації за останній фінансовий рік, у тому числі за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 150 мільйонам євро.

Або так: сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік, у тому числі за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 30 мільйонам євро.

У «Рошена» річний обсяг вимірюється мільярдами, а про обороти транснаціональної компанії «Rothschild» – не варто і думати, що вони можуть бути маленькими.

Відтак АМКУ, якби був нормальний, міг би цілком резонно поставити питання: «Гайз, а ви впевнені, що можете ігнорувати АМКУ, передаючи в управління такий велетенський бізнесу іншій компанії, яка може мати інтереси на світовому кондитерському ринку?»

І таке питання АМКУ може поставити і зараз. І у випадку, якщо перевірка покаже, що дозвіл на передачу «Рошену» в управління «сліпому трасту» таки був потрібен, то можна вийти на штрафну санкцію – 5% від доходу у рік, що передує у рік винесення штрафу. Довідково: за 2018 рік корпорація «Рошен» лише у вигляді податків заплатила 2,35 млрд грн.

«Золотий ключик» для гаранта

Восени 2017-го Антимонопольний комітет оштрафував ПАТ «Київхліб» на 219 тис. гривень за недобросовісну конкуренцію. Спрямована вона була проти президентського «Roshen», а тому антимонопольники дослідили справу не те, щоб якнайкраще, а – «якнайбажаніше» для заявника.

Як все відбулось. «Рошен» заявив, що «Київхліб» продає торт «Казковий ключик» в упакуванні, що є схожим на упаковку його тортика «Золотий ключик». Мовляв, коробки настільки схожі, що покупці їх можуть несвідомо плутати.

Кмітливі читачі при назвах «Золотий» і «Казковий» ключик відразу згадають повість-казку Олексія Толстого «Золотий ключик, або Пригоди Буратіно». Саме на асоціаціях з нею кондитери і вибудовували успіх для своїх тортиків. До 2011 року торт «Київхліба», «Казковий ключик» називався – «Буратіно».

Ось як виглядає упакування торта «Казковий ключик» (Київхліб) та макет упакування торта «Золотий ключик» (Рошен).

Невдовзі «Рошен» додав до попередньої заяви ще одну – про те, що недобросовісна конкуренція полягає у використанні червоної стрічки для пакування виробу, адже червоні стрічки – привілей «Рошену».

Ось що говорив про «свою стрічку» сам заявник:

«Додатково коробка з тортом обгортається червоною стрічкою з написом золотого кольору – ROSHEN. Коробка та стрічка є елементами, що становлять оформлення упаковки торта «Золотий ключик», що є індивідуалізуючим, тобто такими, що мають відрізняти продукцію Заявника з-поміж іншої продукції, що реалізується на ринку».

Те, що у такий нехитрий спосіб «Рошен» «приватизував» стрічку червоного кольору, антимонопольників, мабуть, не збентежило. Саме «червона стрічка» лягла в основу «недобросовісної конкуренції» з боку «Київхліба».

До речі, ось як виглядають «тортики-конкуренти», запаковані у червоні стрічки.

І як результат:

«Визнати, що ПАТ «КИЇВХЛІБ» вчинило порушення у вигляді використання без дозволу ДочП «Кондитерська корпорація «РОШЕН» оформлення упаковки кондитерського виробу – торта «Казковий ключик», схожого на оформлення упаковки кондитерського виробу – торта «Золотий ключик», що може призвести до змішування з діяльністю дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «РОШЕН».

Яка рішучість, яка прискіпливість! Якби АМКУ був нормальний, він би усі справи, і навіть очевидніші за «справу Золотого ключика», розслідував з такої уїдливістю. Еге ж?

Невидима карамельна монополія

У грудні 2012 року Антимонопольний комітет повідомив про старт дослідження ринку карамелі – на предмет завищення цін на цю продукцію. З того часу у кріслі керівника АМКУ змінилось вже двоє керманичів, а нам так і не відкрилась таїна того, що там з ринком карамелі.

Карамель на ринку солодощів займає важливе місце. Її використовують для ароматизації цукерок і напоїв, як харчовий барвник з класифікаційним номером Е150. Тож вартість карамелі, особливо завищена, впливає на здорожчання левової частини солодощів.

«Антимонопольний комітет як ніхто інший зацікавлений, щоб ринок, де є значна конкуренція, працював як годинник. Наша ціль – не накладення штрафів, мета Комітету – розвиток та захист конкуренції», – проголошував тоді Цушко.

І на цьому – всі повідомлення у контексті дослідження ринку смаколиків. Ймовірно, жодних порушень виявлено не було. Щоправда, чому Комітет не похизувався «зразковим ринком» – не питайте. Самі не знаємо.

Коштовні курочки Косюка

Пару років тому Антимонопольний комітет збудився на ріст цін на курятину. Розглядались дві версії: порушення конкурентного законодавства через зловживання монопольним домінуючим становищем компанії «Миронівський хлібопродукт» Юрія Косюка (яка сама порахувала, що займає 50% ринку курятини) або антиконкурентні узгоджені дії найбільших виробників в частині узгодження цінової політики.

Директор профільного департаменту АМКУ Ігор Кустовський у 2017 році казав: «Ми бачимо, що ознаки монопольного становища є, чи є зловживання монопольним становищем – ми досліджуємо».

Але чим закінчилось дослідження – невідомо і через два роки.

Єдиним фактом залишається те, що поки АМКУ робив вигляд роботи, держава раз за разом докидала Косюку мільйони гривень дотацій. Так докидала, що тільки у 2017 році «МХП» отримав з бюджету більше, ніж переказав податків.

При цьому уряд не звертався в Антимонопольний комітет за дозволом на держдопомогу агрохолдингу друга-радника Порошенка. Якби таке звернення послідувало, то, хто знає, можливо, його наслідком стало б повернення державі тих же 1,4 млрд грн дотацій, отриманих лише у 2017 році. А потім – ще 812 млн грн, уже в 2018-му. Та це у випадку, якби АМКУ був нормальний.

Більше новин читайте на нашому телеграм каналі
Поширити:
ЗАРАЗ ЧИТАЮТЬ
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
ОСТАННІ НОВИНИ