Як реформа освіти вплинула на навчання дітей

Як реформа освіти вплинула на навчання дітей

За останні роки в Україні впроваджують чимало реформ. Одна з них - реформа освіти, яка розпочалася з початкових класів впровадженням “Нової української школи” (НУШ).

У середу, 27 жовтня, відбувся онлайн-кіноклуб Docudays UA, на якому переглянули документальний фільм "Абетка" та обговорили разом із запрошеним експертом - освітнім омбудсменом Сергієм Горбачовим, як саме реформа освіти та запроваджене через карантин дистанційне навчання вплинули на навчання дітей в українських школах. 

“Освіта - одна з найінертніших систем, оскільки вона поєднує консерватизм, бо треба передавати досвід минулих поколінь і інновації, бо треба реагувати на виклики сучасності. Саме тому, коли мене питають: “А коли завершиться освітня реформа?”, моя відповідь - ніколи, бо освіта має відповідати запиту суспільства, а суспільство постійно змінюється. У нас немає іншого шляху, якщо  хочемо, щоб Україна була цивілізованою, успішною країною, де дотримуються прав і кожен може розвинути свої здібності”, - поділився Сергій Горбачов.

Нова українська школа (НУШ)

Як кажуть у Міністерстві освіти і науки, головна мета НУШ - створити школу, в якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, а й уміння застосовувати їх у повсякденному житті.

“Нова українська школа” спрямована на те, щоб сформувати дитину як особистість, яка розуміє свої права і поважає права інших людей. Дітей вчать спілкуватися, висловлювати власну думку з повагою до інших та чути думку інших. І найголовнішим наслідком реалізації концепції НУШ я бачу те, що діти в початковій школі не втрачають прагнення до знань, вони хочуть ходити до школи - це надзвичайно важливо, бо звичайна школа вбиває у більшості дітей бажання вчитися вже до 5-7 класу, це дуже трагічно”, - каже освітній омбудсмен.

Але не всі батьки розуміють концепцію Нової української школи, їм здається, що дітей не навчають належно:

Я часто чую від батьків: “Вони лише граються у початковій школі”. Так це ж добре, бо для дитини 6-7 років гра є основним способом пізнання світу”, - каже пан Сергій. - У школі формується також здатність до навчання. Взагалі, один із неприємних наслідків традиційної радянської моделі освіти те, що дитині не давали можливості помилятися, а лише коли ти помиляєшся і розумієш, чому помилився і що треба зробити, щоб вирішити проблему - ти зможеш навчатися. Далі треба працювати над тим, щоб формувати відповідальність за свою долю, і чим старшою  ставатиме дитина, тим більше має бути відповідальності, усвідомлення, що вона сама формує своє життя, це надзвичайно важливо. Саме те, що дітям не давали можливості самостійно розвиватися, самостійно навчатися і призводило до того, що багато з них у випускних класах розводили руками і не знали, що робити, куди йти. А батьки бідкаються, яка ж дитина  інфантильна у 17 років. А хіба ми дали їй можливість бути більш дорослою? На це спрямована НУШ. Батькам не варто хвилюватися, дитина обов'язково набуде необхідних знань, щоб успішно йти по життю. 

За словами освітнього омбудсмена, бідою сучасної української освіти, яка за сутністю, на жаль, залишається радянською, є те, що будь-який учитель вважає, що його предмет - найважливіший, а інші - незрозуміло для чого. А потрібно, щоб дитина, яка здобуває освіту, мала цілісне уявлення про світ і свою роль у ньому, про свої можливості і права і те, як це реалізовувати.

“Я не можу уявити, як людина з нормальними здібностями здатна опанувати 22 предмети, які зараз вивчаються у 11 класі. Так не має бути. Профільна старша школа має включати 6-7 предметів - три обов'язкових і кілька за вибором, але всі мають виноситися на ЗНО. Бо що зараз бачимо: у старших класах школи відвідуваність нульова і це зрозуміло, бо навіщо витрачати час, коли треба готуватися до ЗНО. І коли ввели локдаун, я бачив купу повідомлень, спілкувався з дітьми, і вони кажуть: “Як класно, що не потрібно йти до школи, ми можемо спокійно вчити те, що нам потрібно”. Головна ідея НУШ, щоб діти у старшій профільній школі вивчали те, що їм конкретно необхідно вже за напрямком”, - пояснив Сергій Горбачов. 

Наостанок пан Сергій порадив батькам прочитати невелику книжку “Концепція Нової української школи,” у якій доступно    пояснюється, чому Україні потрібна реформа, її мета, які зміни мають відбутися. 

Дистанційне навчання 

Торік через карантин школи швидко перевели на дистанційне навчання. І, зрозуміло, такий різкий перехід став справжнім викликом не тільки для дітей, а й для батьків та вчителів. 

За словами пана Сергія, щоб забезпечити якісне дистанційне навчання, потрібні кілька компонентів: якісний інтернет, обладнання, програмне забезпечення,  вчителі і зміст освітньої програми, який відповідає вимогам цього формату: 

Важливо розуміти, що кожен відповідає за свою ділянку роботи: МОН - за зміст програми, за загальну освітню політику, а, оскільки 99% шкіл в Україні засновані місцевою владою, питання, чи є обладнання й інтернет - це їх відповідальність. Але держава має сприяти і спрямовувати цільові кошти в освіту для обладнання та інтернету, і це, до речі, зроблено - МінЦифри впровадило масштабний проєкт забезпечення віддалених населених пунктів інтернетом. 

На початку карантину більшість учителів не мали достатнього рівня цифрових навичок, а також матеріалів, програм і системи оцінювання, адаптованих до дистанційного навчання. Навчання проходило за інерцією, усіма можливими засобами. 

“Ще 4 роки тому я провів для вчителів школи, де тоді працював, тренінг з використанням Google-класу. На жаль, на цьому все і закінчилося, ніхто не став використовувати його, бо не було мотивації, не було розуміння,  навіщо це потрібно. Але коли з'явився коронавірус і обмеження, рівень цифрової компетентності вчителів зріз вибухово. Це факт. Звісно, є вчителі, які не використовують повною мірою ці можливості, а буває, дистанційне навчання -  це на аркуші написані і сфотографовані завдання. Але це не дистанційне навчання, це дискредитує його ідею, а ідея - правильно використовувати сучасні технології і можливості. Але треба вміти ними користуватися”, - поділився освітній омбудсмен. 

Для вчителів створили курси для опанування онлайн-інструментів, плюс постійне застосування їх на практиці дійсно допомогло покращити якість дистанційного навчання. Але батьки часто говорять, що якість освіти погіршилася. 

“Про її якість я не можу відповісти, і ніхто не може. У нас освітні вимірювання, без яких взагалі неможливо будувати якісну освітню систему, перебувають на початковому етапі. Єдине освітнє вимірювання зараз - це ЗНО, але порівнювати результати ЗНО по роках - некоректно, бо це відносна, рейтингова оцінка. А от Державна підсумкова атестація (ДПА) має проходити за абсолютними показниками, і вона могла б показати зміни, але, на жаль, два роки її не проводили через карантин, сподіваємося,  цього року ми таки проведемо її”, - розповів пан Сергій. 

Як додав освітній омбудсмен, інший варіант оцінити якість освіти - це тести PISA (Програма міжнародного оцінювання учнів), які Україна вперше пройшла у 2018 році і за результатами яких наша країна не є аутсайдером, але далеко не на перших позиціях, і є ще багато над чим працювати.

“Працюючи вчителем, маєш  відчуття, що ти тут і зараз створюєш майбутнє. Бо ці поки маленькі  люди визначатимуть, що буде з Україною через 10-20 років. І оце усвідомлення: ти працюєш для того, щоб країна і ти в тому числі в майбутньому змогли побачити і відчути зміни - це дуже сильне відчуття”, - додав наостанок Сергій Горбачов. 

Підписуйтеся на сторінку “Мандрівний Docudays UA / Херсон та область”, щоб не пропустити наступні покази фільмів та обговорення.

Захід організовано Кіноклубом Docudays UА при Благодійній організації "Фонд милосердя та здоров'я" за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Фото Інтернет

Більше новин Херсона читайте у нашому Телеграм-каналі

Поділитися в Facebook

Тут будуть коментарі і форма залишити коментар ...

Схожi новини