Як пандемія об'єднала херсонців

Ніколи ще, мабуть, допомога медичним працівникам - як з боку держави, так і з боку громадських діячів, волонтерів, благодійників - не була настільки актуальною, як у 2020 році. Причина зрозуміла практично кожній сучасній людині: інтенсивне поширення по всьому світу коронавірусної інфекції COVID-19.

Загальні тенденції, властиві боротьбі з пандемією, характерні і для Херсонської області. З самого початку поширення в регіоні вірусу (тобто - з березня цього року) представники влади, підприємці, спонсори і філантропи намагаються об'єднати зусилля, щоб протистояти захворюванню. Зокрема, у Херсонській обласній держадміністрації було створено Єдиний антикризовий центр, в якому були визначені чотири основні напрямки діяльності:

  1. Допомога  засобами індивідуального захисту лікарям, які перебувають у зоні ризику.
  2. Допомога лікарням медичним обладнанням, яке необхідне для транспортування контактних осіб з ознаками інфекції, їх ізоляції та подальших дій щодо недопущення поширення інфекції та забезпечення підтримки життєдіяльності хворого.
  3. Забезпечення гуманітарною допомогою  незахищених  верств населення: інваліди, багатодітні та  малозабезпечені.
  4. Координація взаємодії кол-центру з волонтерами, громадськими організаціями та бізнесом.

Оператори колл-центру перенаправляють дзвінки від громадян, які бажають надати ту чи іншу допомогу в боротьбі з COVID-19, на благодійну організацію Фонд «Захист», при якій створений Спецфонд «СтопВірус», який і приймає пожертвування.

Головним форпостом боротьби з інфекцією в регіоні є Херсонська обласна інфекційна лікарня імені Горбачевського, яка отримує основну частину всіх благодійних пожертвувань і дотацій з бюджетів різних рівнів. Згідно з інформацією, що постійно оновлюється на сайті медустанови, благодійники майже за півроку переказали близько мільйона гривень. Усього позицій, за якими «працювали» ці гроші, набралося вже 220. На кошти благодійників були придбані рукавички, маски, бахіли, спецкостюми, дихальні фільтри, апарати ШВЛ, дезінфікуючі засоби, кисневі концентратори і тому подібне. Усього засобів індивідуального захисту лікарня закупила майже на 20 тисяч гривень, медикаментів на суму понад 140 тисяч гривень, медобладнання на 30 тисяч гривень, інших супутніх засобів і устаткування - на 115 тисяч гривень.

Не забували і про Херсонський обласний територіальний центр швидкої медичної допомоги та медицини катастроф. Так, за кошти обласного бюджету для роботи операторів диспетчерської служби було придбано та обладнано 16 автоматизованих робочих місць на суму 282,500 гривень. Крім того, одне з херсонських підприємств, що займається продажею і ремонтом автомобілів, за свій рахунок відремонтувало дві машини бригад швидкої допомоги на загальну суму 111 тисяч гривень. Були відремонтовані двигуни, паливна система: вартість ремонту склала 80 тисяч плюс 31 тисяча на нові деталі.

Відремонтовані автомобілі «швидкої» найближчим часом вирушать у Генічеський район.

«Там ми хочемо відкрити додатковий пункт базування бригади ЕМП для того, щоб прискорити реагування на виклики. Там є такі населені пункти, як Новогригорівка, Павлівка і Петрівка, що віддалені від райцентру на сорок-шістдесят кілометрів. Тож, щоб можна було своєчасно доїхати,  плануємо до кінця року відкрити там пункт», - розповів директор Центру Юрій Бовкун.

Незважаючи на такий загальний інтерес, неважко здогадатися, що медична галузь в Україні потребує набагато більшого фінансування, і одними тільки благодійними пожертвами  не обійтися. Проте, приклад, поданий владою і громадськими діячами на Херсонщині цього року, доводить, що такі починання можуть здійснюватися на постійній основі - і зовсім не обов'язково під час вірусної пандемії.

Більше новин Херсона читайте у нашому Телеграм-каналі

Поділитися в Facebook

Тут будуть коментарі і форма залишити коментар ...

Схожi новини