Влад Троїцький: Я не претендую на роль Мойсея

"По-перше, це буде красиво..." - перед початком спеціальної події двох фестивалів, ГогольFESTу та "Мельпомени Таврії", режисер Влад Троїцький випромінював спокій та впевненість. Глядачі, що надвечір 4 вересня з'їжджалися до Олешківських пісків на "...30 з 40...", також очікували неймовірних вражень. І не помилились.

Дійство під магічну музику “Дахи Брахи” зачарувало. На годину пустеля ожила, перетворилася на дивний сценічний простір, і це варто було побачити на власні очі та відчути кожною клітинкою.

За цифрами назви події ховається одне із трактувань причини 40-річного блукання євреїв по пустелі (щоб жоден народжений у рабстві не ступив на вільну землю) та нещодавнє державне свято — 30-річчя Незалежності України. “Склав” їх докупи режисер Влад Троїцький, він же засновник і президент міжнародного мультидисциплінарного фестивалю ГогольFEST.

Влад Троїцький

- Пане Владе, про що ця історія для вас?

- Це історія про мрії, тому і фестиваль називається Dream ГогольFEST. Мрія дає енергію спрямовувати себе в завтра. Ми робимо “завтра” в цих прекрасних Олешківських пісках, які дають таку дивну енергію…

- Відчуваєте її?

- Якби не відчував, нічого б не робив.

- 30 з 40 років, на півдорозі від рабства, але для багатьох цей шлях ще далеко не пройдений...

- А хтось уже давно був не рабом. Ми ж великий народ, велика країна, це ж рух. Ми кидаємо камінці, як сталкер, а всі дивляться: готові йти - чи почекають, є ще час...

- Але хтось настільки глибоко перебуває в “учора”, що навіть не усвідомлює себе рабом...

- Ну і Бог з ними. Не можна тягнути квітку за голівку, щоб вона швидше росла. Вона росте так, як росте. У неї є свій генезис, своя логіка життя. Нікого не можна змусити. У мене є одна маленька новелка про те, чи можна, щоб все було добре. Проходили. Тому змусити, щоб усім було добре — як ви уявляєте, або як я уявляю, або як хтось уявляє, — не можна. Люди самі вибудовують кожен своє життя - ну і слава Богу.

- З Херсонським театром працюєте вперше?

- Вдруге. Перший раз це було в травні, ми робили вечір пам'яті депортації татар. Тому вже маємо досвід.

- І як працюється?

- Прекрасно! У мене тут не тільки актори театру, а й 24 людини, які беруть участь у перформансі, і це все херсонці, нікого київського, все “локальний продукт”. І “Даха Браха”. “Даха Браха” дає музику, а всю дію роблять херсонці.

- Сама ідея “...30 з 40...” також народилася на Херсонщині?

- Вона виникла, коли Олександр Книга запросив мене в пустелю. Це сайт-специфік, перфоманс, який робиться спеціально під цю локацію, більше ніде ніколи ніхто її не побачить.

- І що, на ваш погляд, має побачити глядач?

Насправді кожен побачить свою історію. Хтось просто отримає насолоду від якоїсь дуже красивої візуальної картини, у когось виникнуть свої образи, у когось - питання, мрії. Я не претендую на роль Мойсея ні в якому разі, у мене немає скрижалів, я йду собі і йду. Хто хоче - може приєднатися, ні - ну йдіть собі своїм шляхом...

Більше новин Херсона читайте у нашому Телеграм-каналі.

фото Олександра Корнякова

Більше новин Херсона читайте у нашому Телеграм-каналі

Поділитися в Facebook

Тут будуть коментарі і форма залишити коментар ...

Схожi новини