Вища освіта, зв’язок та хобі: нові умови пенітенціарної системи та що таке пробація
Як вважаєте, чи можна офіційно поспілкуватися “зумом” з людиною, яка відбуває покарання у закритій установі? А чи знаєте, що там, у колоніях, можна навіть навчатися та отримувати вищу освіту? А про те, що засуджені відвідують гуртки та ставлять сценки у художній самодіяльності?
Так ось, 29 жовтня експерти, правозахисники, журналісти, волонтерки з прав людини та центру пробації й засуджені Кременчуцької виховної колонії разом дивилися онлайн документальний фільм шотландських режисерів Фінлі Претселла та Едріена МакДовалла “Перукарська воля” й говорили про реформу пенітенціарної системи.
У фільмі йдеться про Френсіса, якому хочеться жити в достатку, бути важливим та корисним суспільству та мати свою унікальну роль. Але він уже не вперше потрапляє до в’язниці і на свободі довго не затримується. Френсіс не міг знайти своє місце у житті і зрозуміти, хто він. Проте з часом чоловік усвідомив, чого хоче від життя та, найголовніше, - щоб ним пишались діти. Він мріяв стати цирюльником (саме ним, а не перукарем, як підкреслював чоловік), проте не вистачало віри в себе. Але під час відбування покарання він наважився отримати цю професію та навіть взяти участь у щорічному змаганні з перукарського мистецтва серед ув’язнених. Це допомогло йому переосмислити свої вчинки, і чоловік готується до нового життя - поза ґратами.
Дійсно, робота та захоплення можуть змінити людину - її мотивацію та ставлення до життя. Недаремно в нашій державі є своєрідні преференції для тих засуджених, які працюють. Зокрема, праця - один із чинників, який впливає на вихід на волю, на рішення про умовно-дострокове звільнення.
І сьогодні в закритих установах є можливість отримувати середню, професійну та вищу освіту. Є зв’язок та інтернет. Також там проводять різноманітні конкурси та змагання, наприклад, із шахів. Працюють різні гуртки, де люди можуть реалізувати свої хобі та розкрити таланти.
Регіональна координаторка взаємодії з громадськістю Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини у Херсонській області Оксана Тропіна підтвердила, що подібні заходи дуже сильно впливають на людей:
“Я проводжу прийоми засуджених, спілкуюся з ними віч-на-віч та часто чую їх враження та захопливі емоції про їх діяльність та гуртки. І справа не в перемозі, а в процесі підготовки, ідей та командоутворенні. Потрібно підтримувати та розвивати рівень впевненості та важливості себе як особистості. Це дуже серйозна робота та створення потенціалу всіх людей, які відбувають покарання.”
Своїми думками поділився й Орест - юнак з Кременчуцької виховної колонії:
“Тема, як можна себе реалізувати за період перебування в установі, дуже важлива. У нас відбуваються щорічні фестивалі художньої самодіяльності, заняття кіберспортом, футболом. Це чудово, коли є можливість всебічно розвиватися та шукати себе у тому, що тобі подобається, адже ти не знаєш, що може стати справою життя після звільнення.”
Також на позитивні зміни в установах впливає те, що до них вже є доступ громадським організаціям та журналістам, які можуть промоніторити, висвітлити ситуацію та допомогти.
Під час дискусії обговорили ще й іншу важливу зміну в пенітенціарній системі - створення служби пробації. Офіційно вона запрацювала з 2017 року.
Це дуже потужна структура, що перевернула та змінила підхід до соціалізації тих людей, які відбувають покарання в місцях несвободи.
Пробація складається з трьох видів:
- наглядова пробація - покарання у вигляді громадських виправних робіт;
- досудова пробація - це створення соціально-психологічного портрета людини, пропозиції до суду щодо альтернативних методів покарання;
- пенітенціарна пробація - 3-місячна підготовка до виходу засудженої особи з виправної колонії: перевірка та запити на його житло та працевлаштування.
Наприклад, працівники пробацій уже на етапі закінчення терміну відбування покарання допомагають шукати людям роботу, аби ті не залишилися “без їжі”, вийшовши на свободу.
Начальниця філії Державної установи "Центр пробації" у Херсонській області Оксана Кузьмич розповіла про мету та діяльність структури:
“У Херсонській області працює близько 99 співробітників. Ми залучаємо волонтерів, психологів до роботи з засудженою особою, аби змінити її ставлення до правопорушення і до життя. Головна наша задача - допомогти засудженому надалі з психологічної сторони, з працевлаштуванням та майбутнім.
Це надскладна робота над якою ми як волонтери пробації працюємо. Допомога - це не завжди гроші. Інколи людині потрібна впевненість у тому, що є ті, хто допоможе у випадку необхідності, на яких можна покластися, просто зателефонувавши.”
І наостанок - трохи статистики. До реформи у нас майже кожен третій громадянин відбував покарання у закритих установах, бо це була майже безкоштовна рабська сила для радянської системи. І після незалежності правозахисники доклали неймовірну кількість зусиль, щоб демократизувати систему покарань, яка дісталася нам у спадок. За останні 20 років чисельність осіб у місцях позбавлення волі стрімко зменшилась на 77,5 %. А починаючи з 2017 року, саме у період становлення структури пробації, кількість осіб, які перебувають у таких місцях, стабільно зменшується на 35% щороку. Про це свідчить статистика Державної кримінально-виконавчої служби України.
Повний запис дискусії можна переглянути тут: https://www.facebook.com/DocudaysUAKherson/videos/862606184443814/
Підписуйтесь на сторінку “Мандрівний Docudays UA / Херсон та область”, щоб не пропустити наступні покази фільмів та обговорення.
Захід організовано Кіноклубом Docudays UА при Благодійній організації "Фонд милосердя та здоров'я" за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
На головному фото: кадр з фільму “Перукарська воля”
-preview.webp)
-preview.webp)
