Вирок Стерненку - це не просто політична заказуха

Вирок Стерненку - це не просто політична заказуха

А спецоперація ворога. І от чому.

1. Історію про "убійцу Стєрнєнка" почали першими активно розкручувати і тим створювати картинку саме російські помийки, які зараз під санкціями - 112, Zik і Ньюзван. У той час як решта національних телеканалів згадували його кілька разів за місяць, у Медведчука про нього були СОТНІ згадок.

2. Згадки були в одному лише ключі - обвинувальному. "Догнал і добіл", "убіл отца троіх", "нацист" і інше з'явилося саме з подачі цих телеканалів. Звідти ж - нісенітниці про "кришевал наркопрітони", "отряди Стєрнєнка" і, власне, "похітіл человєка". Я не маю ілюзій про журналістські стандарти на цих каналах. Але вони чітко і планомірно, роками працювали над створенням дуже конкретної картини.

3. Спікери теж відповідні, як на підбір - Рабінович, Кива і, звісно ж, Портнов. Останній є обличчям кампанії "з посадки" Сергія теж невипадково. Для нього це можливість показати всім - "дивіться як я можу" (знову) в прокуратурі і судах. Окремо доводити зв'язок Портнова з РФ, думаю, не треба.

4. Щодо прокуратури теж усе досить однозначно. Достатньо двох цитат "заступниці президента зі справедливості" Венедіктової: "Підозра Стерненку буде в будь-якому випадку, питання за якою статтею" і "Ця справа має політичну вагу." Одна доводить, що замість іти за законом (кваліфікація -> вирішення питання про підозру) Сергія просто визнали винним наперед, а "стаття знайдеться", як казав Сталін. Інша цитата - це взагалі щиросердне зізнання в тому, що щодо цієї справи відбувся політичний договірняк. Вгадайте з якою політичною силою.

5. Справа, за якою Сергія закрили, лежала 5 років узагалі без руху. За очевидною своєю абсурдністю. Бо вона про те, що нібито він викрав тітушку, щоб заробити 300 грн. І з доказів там, власне, свідчення тітушки. Все.

Аж тут її раптом витягають і форсують, аж до вироку. Пояснення лише одне - справа про самозахист розвалювалася, і щоб посадити Сергія, довелося діставати іншу.

Логіка така сама, як і в попередньому пункті. Тільки замість "підозра" підставте "вирок", а замість "стаття" - "справа".

6. Сама справа шита білими нитками, а процесуальних порушень у ній - мільйон. Як з боку слідства, так і суду. Чого варте одне тільки цитування у вироку свідка, якого навіть у судовому засіданні не було.

В будь-якому суді (навіть українському) це був би виправдальний вирок. Але не в тому разі, коли судді сказали наперед, яке рішення ухвалювати.

7. Ну і Сергій - це ж не просто Сергій, це очевидно. Це уособлення сучасної України.

Україномовний хлопець з Одеси, патріот, який не тільки не дав себе вбити, а й вправно дав відсіч ворогу (тричі в замовних посягання на життя), та ще й успішно бореться з агресором на інших важливих фронтах.

Для нашого ворога існування таких людей просто смертельно небезпечне. І якщо не вдасться його вбити, то треба хоча б посадити. І останнє, напевно - хоч і ніби незначне. Дата вироку - день совєцької армії. Суддя - фанат Сталіна і Леніна, з відповідними поглядами і незадекларованим майном в окупованому Криму. Це ну прямо дуже ФСБшний стиль - вчиняти вбивства, позбавлення свободи й інші огидні речі до всяких значних для радянської людини дат. Типу дуже символічно.

Так що не намагайтеся оцінити те, що відбувається, з точки зору юриспруденції.

Це не про статті, докази і їхню кваліфікацію.

Це про нашу з вами боротьбу за існування.

Михайло Жернаков

Поділитися в Facebook

Тут будуть коментарі і форма залишити коментар ...