Відновлення Донбасу після російської навали займе 20-30 років - Арестович

Помічник президента України Андрій Єрмак в інтерв'ю YouTube-каналу KRYM сказав, що нова влада розмірковує про шляхи відновлення окупованого Донбасу після його деокупації.Вже шукають донорів та інвесторів.

Військовий експерт Олексій Арестович розповів Gazeta.ua про три варіанти розвитку подій із деокупацією та інвестиціями у зруйнований російськими військами Донбас.

2 лютого радник президента Зеленського заявив, що тривають пошуки інвесторів на окуповані частини Донбасу. Як розуміти цю заяву?

Це хайповий вкид. Є три варіанти розвитку подій — або вони таємничо домовились і Путін дав гарантії, що ми зможемо зайняти ОРДЛО у вересні-жовтні 2020 року і всіх перемогти, і все відновити, або жодних домовленостей з ним немає. А третій — ми заходимо на Донбас, Путін починає повномасштабне вторгнення, ловить у пастку найбільш боєздатну частину ЗСУ, створює там другий Іловайський котел, знищує наших солдат і просувається далі.

Розбираємо перший варіант: фаза деокупації займе щонайменьше 2-3 роки. Це буде і ментальна та інформаційна деокупація, і виявлення та знешкодження російськіх ДРГ і підпілля, і пошук схронів зі зброєю, виявлення осіб, що чинили злочини. Розмінування займе дуже багато часу, до того там екологічна катастрофа, зруйнована промисловість.

Тобто у найкращому варіанті ми туди заходимо, будуємо пару заводів, на кшталт лікарні в Ухані. Зеленський його відкриває і всі вважають,що на Донбас пішли інвестиції. У реальності ті проблеми, які створила нам Росія своїм вторгненням, ми всі вирішуватимемо ще 20-30 років.

Місцевий житель Донбасу із пакетом у руках риється в пошуках вцілілих речей. Будівля позаду нього розбита від російських обстрілів по мирних жителях

Вони постійно кажуть про реінтеграцію та відновлення окупованого Донбасу, але не кажуть про території, які контролює Україна. Чому?

Тому що це складна системна робота, а не хайп. От звільнення полонених — це теж хайп, а упередження ситуацій, за яких росіяни беруть у полон українців, — це системна, важка, нудна та кропітка робота, яку вони не вміють робити. Так само і з Донбасом. Звільнених територій дуже багато, але жодних інвестицій у нього нема, тому що вони хочуть фінансувати окупований Донбас після деокупації. Хоча Краматорськ, Слов'янськ і навіть Маріуполь — то деокупований Донбас.

Ще може бути причина — зараз не можна залучати російські кошти, бо суспільство не сприйме цього. І неможливо це зробити через посередників. Напевно, деокупація Донбасу буде йти через подачу води до анексованого Росією Криму та якимось шляхами з врегулювання відносин із РФ.

Якими шляхами?

Відновленням транспортного сполучення, може, дозволять РФ щось приватизувати чи, якщо земельна реформа пройде, трошки поторгують із росіянами нашою землею. Ну тобто це поєднання бізнес-інтересів олігархів, які це лобіюють, можливо, це просування інтересів наших втікачів: Януковича, Пшонки, чи Курочкіна, який захопив половину Донбасу. Під деокупацію може піти легалізація тіньових злочинних доходів і російських грошей.

Прогноз невтішний, навіть лякаючий. Що з цим робити?

Про це все треба говорити. Роз'яснювати людям, що до чого. Треба вести громадянську та політичну діяльність.

Що може бути далі?

За моїми оцінками, у жовтні може трапитись таке, що мова буде йти вже не про деокупацію Донбасу, а про створення комітету з порятунку України.

Це як?

Або 21 квітня, або у червні буде рік правління Зеленського. Всі підбиватимуть підсумки першого року правління нового президента. Усі відразу зрозуміють, що "зелена команда" нічого не зробила. Що вони збрехали людям майже за всіма пунктами, за якими обіцяли, що рік пішов коту під хвіст, що економічно стало гірше. Наші громадяни все це відразу зрозуміють.

Що після цього буде?

Зроблять спробу виправлення: уряд змінять, хтось піде у відставку, когось показово покарають. Ефекту від цих дій вистачить на пів року. Тобто до жовтня. Далі вже не буде йти мови про заміну уряду. Буде перехід влади до парламенту і створення комітету національного порятунку, бо економічні підсумки їхнього правління будуть жахливими. І політичні також. Тому перше їхнє питання, яке буде їм цікаво, як утриматися при владі, а не план порятунку Донбасу.

М'яка дитяча іграшка - вже сірий ведмедик на фоні будівлі зруйнованої від артилерійського обстрілу, який вчинили російські загарбники на Донбасі.

Все це відбувається в момент, коли Росія посилює обстріли. Яка вірогідність того, що росіяни підуть у наступ?

Передумов для наступу я не бачу. Буде певне посилення для того, щоб змусити Зеленського йти на поступки. Зеленсбкий дуже погано тримає удар, особливо щодо крові. Він такий зайчик, який відразу поступається, коли його починають критикувати. Місяць обстрілів і втрат — і він починає одразу погоджуватися на всі умови. Хоча Путін завжи так робить — підіймає рівень насильства та жаху перед будь-якими перемовинами.

Що нам робити — піднімати рівень насильства самим, стріляти у відповідь.

Але якщо ми почнемо стріляти на упередження, чи не почне ЄС звинувачувати нас у порушеннях?

Ні, Захід у цьому плані дуже реактивний — підтримує те, що ми робимо. Якщо ми воюємо, то і захід воює, а якщо ми миремося, то і вони радісно йдуть на примирення, санкції готуються знімати тощо. Вони не диктують нам політику, а повторюють за нами.

Про дніпровську воду до Криму. Наскільки велика вірогідність, що її дадуть російським загарбникам?

Вони дуже цього хочуть і єдине, що їх зупиняє, — це громадська активність. Наскільки ми будемо жорсткими у цьому питанні, настільки це питання буде відтерміноване. Коли Арестов, мій обнокласник заявив, що вони думають про це, то була перевірка нашого терпіння і нашої думки. Чим більше незадоволення цим у людей, тим меньше шансів пустити окупантам воду.

Тобто люди з Криму мають розкласти намети під Офісом президента?

Було б непогано. От тільки влада відразу скаже, що це негідники, а Арсен Аваков із радістю до цього долучиться.

Не найкращий прогноз...

Не думаю, що Зеленський досидить до кінця свого строку.

Що в цей час може зробити Росія?

У них почалася перебудова, яка для них закінчиться катастрофою. Путіну буде зовсім не до України. Однак на фоні того, що вони там у себе влаштували, їм буде потрібна маленька переможна війна. Путін затіяв перебудову, а будь-яка перебудова дуже погано закінчується. Єдине, що ми, як завжди, не використаємо цей шанс.