Унікальна операція з протезування аорти та плани щодо пересадки серця - херсонський кардіохірург практикує світовий досвід
Пів року тому завідувач відділенням кардіохірургії Херсонської обласної клінічної лікарні Юрій Спірін провів унікальну операцію на серці. У ній брали участь 12 спеціалістів.
Раніше хворих зі смертельним діагнозом - розшаруванням аорти - везли до Києва в Інститут Серця або за кордон. Наразі успішно прооперовано вже трьох пацієнтів, і кардіохірург не зупиняється в пошуку. Про професію, яка стала життям Юрія Спіріна, - у матеріалі Олександри Опрової.
Завідувач відділення кардіохірургії Херсонської обласної клінічної лікарні Юрій Спірін
“Цю операцію ми виконали пів року тому. Її назва - “Протезування висхідної аорти”.Є така патологія - розшарування аорти. Це найбільша судина в організмі, що за певних обставин розшаровується, як листковий пиріг, - розповідає про унікальну операцію на серці Юрій Спірін. - Фіналом цього захворювання є розрив аорти, тоді вся кров, яка є в організмі, виливається у плевральну порожнину, у перикард, і пацієнт гине”.
За словами кардіохірурга, до недавнього часу всі хворі на Херсонщині з таким діагнозом або вмирали, або їх відправляли до Києва в Інститут Серця, де такі операції проводяться давно і доволі успішно. Але до столиці 600 кілометрів, транспортування, тряска - в результаті 70% пацієнтів вмирали дорогою:
“Ми вчилися багато років проводити такі операції. Не раз їздили за кордон, в Інститут Серця до професора Бориса Тодурова, дуже багато було онлайн навчань. Двічі побували в Німеччині, де дивилися такі операції. І, нарешті, в поточному році ми їх впровадили, - говорить Юрій Спірін. - Щоб зробити більшість звичайних операцій на серці, ми його зупиняємо, але замість нього працює машина. Тобто, кров циркулює по організму і виконує свою функцію. Але щоб замінити висхідну аорту, необхідно зупинити навіть машину. І в цьому унікальність операції. Тобто людина, так би мовити, “вмирає” на деякий час. Є технології, які ми впровадили тут, у лікарні. Скажімо, за допомогою спеціального обладнання ми охолоджуємо тіло пацієнта до 20 градусів і це дозволяє нам зупинити повністю машину хвилин на 30 - 40. Протягом цього часу кров взагалі не циркулює організмом, окрім головного мозку. І тоді вже виконується протезування. Тобто хвора аорта вирізається, а замість неї вставляється штучна трубка - протез. Така операція рятує життя”.
За пів року Юрій Спірін зробив вже три таких операції. Одна з них була більш складною, оскільки паралельно з аортою було замінено ще й аортальний клапан та коронарні судини. Усі троє пацієнтів на сьогодні добре почуваються і вийшли на роботу. Потреба для Херсона в таких операціях - від 15 до 20 на рік.
Взагалі протезування висхідної аорти доволі розповсюджене у світі. Найбільше його проводять у Китаї, Монголії, Казахстані, оскільки у жителів Сходу схильність до захворювань аорти. В Україні ці операції роблять не лише в Києві, а й у найбільших обласних центрах: Харкові, Львові, Дніпрі та Одесі. Але хворого з Херсона проблематично доправити навіть до міста, яке розташоване ближче, ніж столиця. Тож для нашого невеликого регіону це велика подія, прорив.
Лікарі відділення кардіохірургії обласної клінічної лікарні освоюють нові шляхи порятунку людських життів
На Херсонщині подібні операції проводяться поки що лише на базі відділення кардіохірургії обласної клінічної лікарні, під керівництвом завідувача Юрія Спіріна.
Херсонські кардіохірурги продовжують вдосконалювати свою діяльність, простійно консультуються з фахівцями Інституту Серця, зокрема, зі своїм куратором профессором Борисом Тодуровим. Більш того, вони освоюють нові шляхи порятунку людських життів:
“Зараз всі кардіохірурги в Україні думають про одне - пересадку серця. І ми у тому числі, адже для нас це реально, - розповідає завідувач відділення кардіохірургії. - З технічного боку пересадку серця зробити набагато простіше, ніж заміну висхідної аорти. Але ж і пересадці потрібно вчитися. У нас вже є певні проєкти з Центром серця. Троє лікарів нашої лікарні зараз активно навчаються, проходять курси та стажування з проблем трансплантології”.
На питання, чому він обрав таку складну професію, коли нерідко від майстерності та професійності лікаря залежить людське життя, Юрій Спірін відповів, що походить з династії лікарів:
“Моя мама працювала міським кардіологом, обидві сестри також кардіологи. Усі друзі моїх батьків - теж лікарі. Тобто я по суті виріс у такому середовищі, мені це подобалося. Я дуже легко навчався в Одесі, мені все давалося просто. Не знаю, чи це моє покликання, не мені вирішувати, але я дуже люблю свою роботу, із задоволенням оперую, незважаючи на те, що вже 20 років цим займаюся. Тим більше, що у даній сфері постійно з’являються нові проєкти, хірургія дуже швидко розвивається, і це цікаво”.
Не дивлячись на шалену завантаженість, позапланові виклики вночі та у вихідні, лікар знаходить час і для особистого захоплення. Він дуже полюбляє рибалити:
“Рибу ловимо різноманітну, в залежності від сезону. Є спеціальний календар рибалок. Минулого тижня наловили тарані - дуже багато. Усі мої друзі також захоплюються риболовлею, нещодавно вони подарували мені дуже хороший спінінг. Випадало порибалити і за кордоном. До війни з Росією ми їздили на Камчатку, у мене там знайомі, був і в Каліфорнії якось”.
Але найбільше Юрія Спіріна приваблюють рідні місця, дніпровські плавні. Туди він виїжджає з друзями на моторному човні, зі спінінгом, найчастіше з ночівлею. На березі зі свіжого улову готують рибальську юшку, вечеряють та знову рибалять до самого ранку.
-preview.webp)
-preview.webp)
