Україну зрадили. Новий пакт Молотова-Ріббентропа

Україну зрадили. Новий пакт Молотова-Ріббентропа

Україну обговорюють у нас за спиною. Кляті буржуї поставили свої меркантильні інтереси вище за наші. Як вони могли.

І ще мільйон варіацій на цю тему. На ваших екранах. У ваших смартфонах. Всюди.

Що чується в цих заявах? Нам усі винні.

Серйозно? Нам ніхто нічого не винен. Взагалі. Але ми продовжуємо інфантильно чогось вимагати, падати на підлогу, стукати ніжками і качатися на спині. І плакати, що нам не дарують цукерочку. Серйозно? Нам ніхто нічого не винен.

Захід постійно і планомірно допомагає нам з 2014 року. І ми сприймаємо цю допомогу тепер як належне. Захід демонструє добру волю, а ми вважаємо, що нам чимось зобов'язані. Ми віримо, що нам завжди допомагатимуть. Що ми геополітичний пуп Землі і тепер нам завжди дадуть зайвий мільярдик. Що нас зобов'язані взяти в НАТО.

Захід планомірно підтримує Україну з 2014 року. Захід вимагає реформ. Які роблять нас самих сильнішими. Захід стримує Росію санкціями. Захід допомагає Україні кредитами.

А тепер ми виходимо і кажемо, що цього мало. Чому? Чому Захід повинен робити більше?

І не кажіть, що Захід допомагає Україні, тому що хоче нас поневолити. Тому що ВВП України дорівнює капіталізації середньої американської корпорації. І не кажіть, що Захід розглядає нас тільки як джерело дармової робочої сили. Тому що якби їм потрібна була наша дешева робоча сила, ніхто не допомагав би Україні і просто дочекався б, коли звідси повалять не мільйонами, а десятками мільйонів.

США наш найбільший союзник. США виходять на арену, коли Путін починає брязкати зброєю біля наших кордонів. США стежать за реформами. Сам держсекретар США, друга людина в державі, найбільшій світовій державі, змушений розбиратися в хитросплетінні української корупції. США дають нам кредити. І допомагають отримувати їх від інших. Байден, врешті-решт, змушений відповідати на запитання про те, що якийсь український слідчий ДБР і якийсь український прокурор порушують кримінальні справи за мотивами його переговорів. Офіційних переговорів. І після цього він ще не відчуває алергії на слово "Україна". А ми вимагаємо більшого?

Меркель виступає нянею для українських політиків. Виховуючи їх одного за іншим. У неї в Німеччині своїх проблем вистачає, але вона телефонує в Україну і вимагає проводити реформи. Меркель летить до Мінська і допомагає зупинити російську агресію. Меркель вітається з Мендель, врешті-решт, і сміється з її жартів. А ми вимагаємо ще більшого? З якого дива?

Американці й німці домовилися, виходячи зі своїх інтересів. Звісно. А чому вони раптом повинні домовлятися, виходячи з українських інтересів? Американці й німці домовилися між собою за спиною України. А чому вони мали говорити при нас? Вони вирішили проблеми, що накопичилися між ними. Україна свічку повинна була тримати?

Весь процес щодо гальмування будівництва "Північного потоку-2" став можливим тільки тому, що він загрожував американським інтересам. Тому що компанії з США хочуть постачати газ в Європу. І Трамп просував їхні інтереси. Насамперед. І це нормально. Для Байдена інтереси трансатлантичної єдності з Німеччиною, союз із німцями, виявився важливішим, ніж постачання газу в Європу. І це теж нормально. І те, що дві найбільші світові держави, домовляючись між собою, роблять уже реверанс в бік України, дорого коштує.

Кинули кістку, скажете ви? Й одразу вимагатимете, щоб саме український інтерес переважав на переговорах двох світових держав? Серйозно?

Так, ми говоримо, що ми форпост боротьби з Росією. І Захід це розуміє. Але що далі від російського кордону, то важче пояснити місцевому обивателю, що Росія йому чимось загрожує. Україна каже, що припинення транзиту територією нашої країни збільшує ризик великої війни. Але Захід це не купує. Захід вважає, що такими аргументами ми просто прикриваємо боротьбу за свій економічний інтерес. Німеччина не купує історію, що тепер вона буде більше залежна від Росії. Ви кажете німцям, що Путін буде використовувати газ як зброю. А що бачать німці? Німці бачать, що у них раніше по трубі йшов російський газ. І зараз по трубі йтиме російський газ. Просто при великих потребах його йтиме більше. Все. І незабаром ці потреби можуть вирости просто тому, що Німеччина відмовляється від вугілля й атомної енергетики. І тимчасово газу треба буде багато. Тимчасово. Тим паче Німеччина і від газу планує відмовитися через 10 років. Тому що мета Німеччини — відмова від будь-яких викопних джерел палива. І в межах цієї стратегії Росія аж ніяк не може бути довгостроковою проблемою і загрозою.

Світ цинічний і прагматичний. І нам час подорослішати. Оцінити те, що вже роблять для нас. І зрозуміти, як ми можемо стати сильнішими. І зрозуміти, що Захід готовий допомогти нам стати сильнішими. Але він не може це зробити за нас. І що поки ми країна третього світу, куди бояться інвестувати свої гроші.

Чи треба боротися за свої інтереси? Так, треба. Але й розуміти, що ймовірність успіху в цій боротьбі мінімальна. З огляду на наше місце на карті світу. Чи треба намагатися зупинити "Північний потік-2" через американських депутатів? Пробувати треба. Розуміючи, щоправда, при цьому, що цим можна не досягнути результату, але розлютити адміністрацію Білого дому. І тут треба бути вкрай раціональними і прагматичними. Ухвалюючи рішення, що робити.

Що було б справжньою зрадою Заходу? Це той момент, коли на нас махнули б рукою. Сказали "та пішли ви", зневірившись у тому, що з нас можуть вийти люди. Коли вони припинили б тиснути на нас з метою реформ. Коли вони змирилися б з тим, що "русский мир" нам ближчий. Коли вони просто давали б гроші, не вимагаючи нічого натомість, аби тут не сталося Сомалі. Ось це було б зрадою.

Sergey Fursa

Поділитися в Facebook

Тут будуть коментарі і форма залишити коментар ...

Схожi новини