Українські журналісти назвали найбільші загрози свободі слова
Найбільшими загрозами свободі слова українські журналісти вважають цензуру з боку власників ЗМІ, низький рівень кваліфікації журналістів, а також фізичні загрози, пов’язані із журналістською діяльністю.
Про це свідчать результати дослідження, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва.
"Незважаючи на всі результати, журналісти оцінюють стан свободи слова в Україні досить високо – на 7,6 бала. Це означає, що війну за свободу слова вони не програли. Сьогодні у ЗМІ можна знайти чимало інформації, яка є невигідною для багатьох. Але це дістається журналістам нелегкою ціною", – наголошує Ірина Бекешкіна, директорка Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва.
Вона додає, що більшість журналістів однозначно погоджується з тим, що в Україні в тій чи іншій формі є цензура. Майже 94% опитаних кажуть, що основним типом у цензурі виступають обмеження з боку власників ЗМІ.
Трохи менше половини опитаних журналістів (41%) вважають загрозою фізичні напади через свою діяльність. Близько третини опитаних журналістів стверджують, що побоюються за власну безпеку. Понад 43% респондентів говорять про те, що отримували погрози на свою адресу.
За словами Оксани Романюк, виконавчої директорки Інституту масової інформації, фізична агресія проти журналістів залишається ключовим порушенням свободи слова, яке фіксує організація.
"З початку року ми зафіксували 99 випадків порушення прав журналістів. Водночас у середньому на рік розслідується лише 8–10% нападів на працівників ЗМІ. Окремо хотілося б сказати про журналісток. Ми проводили опитування і були вражені тим, що головним викликом для них є погрози фізичної агресії та кібербулінг", – наголошує Романюк.
Голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик нагадує, що в Україні системно нападають на журналістів та громадських активістів.
"На жаль, пішов із життя черкаський журналіст Вадим Комаров, який так і не вийшов з коми після нападу. Ми їздили до Черкас, зустрічалися там із начальником слідства, і поліція запевняла нас, що докладає всіх зусиль для розслідування нападу. З того часу минув місяць і жодних новин про просування слідства немає. Місцеві журналісти дуже залякані. Під час зустрічі один журналіст сказав нам, що тепер на них навіть не треба тиснути, бо саме це вбивство стало для них потужним сигналом", – наголошує вона.
Близько 60% опитаних представників ЗМІ під час своєї журналістської практики стикались із вимогою погодження інформації від органів влади. Найчастіше його вимагали посадовці з місцевих адміністрацій (51%) або з міністерств (32%). На думку опитаних журналістів, існують дві основні взаємопов’язані причини, які схиляють журналістів до самоцензури. Перша – страх втратити роботу (74%), а друга – тиск власника ЗМІ (55%).
Водночас чверть опитаних журналістів вірять у необхідність обмеженої цензури. Також близько чверті вважають, що в Україні є теми, які не можна піднімати в ЗМІ. Серед цих тем медійники називають такі, що пов'язані з негативним висвітленням армії та військових, позитивним висвітленням Росії, життя на окупованих територіях тощо.
Як вважає Настя Станко, заступниця головного редактора з новин Громадського телебачення, часто журналісти навіть не думають братися за складні та неоднозначні теми, попри те що є незалежні медіа, де можна такі матеріали публікувати. Однією з причин вона вважає також те, що суспільство реагує на таку роботу негативно. А журналістська спільнота не підтримує колег.
"Я вже один чи два роки не веду свій Twitter і дуже рідко публікую щось на Facebook, тому що я не хочу читати ненависницькі коментарі від людей, які пишуть, що хочуть мене вбити. Солідарності в медіацеху немає. Але вона дуже важлива. Якщо за тебе не постоїть медіацех, значить, тебе можна вбити чи залякати", – підкреслює журналістка.
Погоджується з тим, що журналістська спільнота має підтримувати колег, і Метью Шааф, директор представництва Freedom House в Україні. Він наголошує, що оцінка рівня свободи слова в Україні від Freedom House із року в рік не змінюється. І це пов'язано як з політичними, так і з економічними та соціальними чинниками. Freedom House вважає Україну частково вільною.
"Загроз щодо роботи журналістів дуже багато. Безкарність за насильство і перешкоджання журналістській діяльності – одна з найважливіших проблем, яка потребує реакції не лише з боку правоохоронних та державних органів, а і з боку журналістської спільноти", – вважає він.
-preview.webp)
-preview.webp)
-preview.webp)
