У соцмережах з’явилися «перли» цьогорічних вступників на журналістику

Цьогорічний творчий конкурс у вступній кампанії на факультет журналістики Львівського національного університету ім. І. Франка – це не просто чиїсь мрії, сподівання, розпач і смуток, а й справжнісінький “клондайк”  “перлів”, зрозуміти та перевершити які просто неможливо.

“Словосвіт”  у Facebook зібрав найцікавіші з них, зберігши стилістику та мову.“Шедеври”  поділили на дві частини.

“Слово давно припинило бути горобцем”  (Перли абітурієнтів 2016). Ч. 1.:

• Слово давно припинило бути горобцем.
• У сучасному світі журналіст відіграє роль посередника між подією та людиною.
• Країна виростила таланти на своїх скронях.
• Соціум працює за “стадним інстинктом”.
• Тільки окремі особи розвиваються у правильному напрямі.
• Брехня слугує опіумом для суспільства.
• Наведу я приклад зв’язаний з коханням, хоть я ще і не зустрів свою другу половинку, але в тому дуже сильно розуміюсь.
• Тисне в грудях і постає у горлі серце комом.
• Одеса, Сталінград, Берлін – це далеко не повний перелік міст-героїв.
• Так, революцію дійсно творять люди, а розповсюджують її журналісти.
• Загинув наставник Хмельницького – син Тиміш.
Я герой за гратами грудної клітини.
• Мені на розум спадає думка.
• Різниця між батьками і політиками лиш у тому, що перші не брешуть.
• Так, чому люди сплять? Їх присипає влада, наче безпритульних собак.
•  Що таке мода? Це те, що приходить здалеку і диктує тенденції у сучасному світі.
• ЗМІ намагаються кричати голосніше, але не всі чують.
• Я журналіст мірового рівня.
• Кожен має бути великим, у душі своїй стояти, вилитий із бронзи, на гранітному постаменті.
• З тих пір на язиках людей з’явилась нова абревіатура: “АТО”.
• Ми заснули таким міцним сном, що наступили знову на тіж граблі.

“Уся абсолютно планета роззявила рота” . (Перли абітурієнтів 2016). Ч. 2.:

• Україна була ніби дівчина в вінку, але гола та боса.
• За часів Другої Вітчизняної війни…
• Ці жайворонкові, милозвучні та дзвінкі слова заляжуть у твоїм серці товстим шаром епітелію.
• Журналіст – це є і очі, і вуха, і ніс суспільства.
• Цей вислів став епопеєю серед народу.
• Мова… Саме вона вирізняє нас з інших тварин.
Тож пам’ятати про свою мову можна не лише поїхавши у гості до бабусі, яка є найбільшим знавцем суржиків у сім’ї.
• Уся абсолютно планета роззявила рота.
• На моїх очах влада чорніє днем за днем, і кольору такого не вигадати вже темнішого.
• Максим Рильський у вірші братові Т. Шевченку писав…
• Тобто дай нам сенсацію і ми будемо ситі, обдумуючи її, неначе собака кістку.
• Ви скорше всього читаєте і думаєте, що пише то божевільна і чому вона пхає свого носа в журналістику?
• Княгиня Ольга була двосторонньою особистістю.
• Мене осінило, що від бездіяльності я тупію.
• Шкода, що ви не можете побачити скільки думок в моїй голові.
• Довірившись Любці Дереш…
• Богдан Хмельницький укладав безліч угод з успішними країнами, і це було дуже вигідно для Київської Русі.
• Торкаючись теми патріотизму, мені хочеться подати і відомого українського письменника, шістдесятника Василя Симоненка. У 1944 р. цей митець написав чудовий вірш “Любіть Україну” .
• Написавши ці рядки я зрозуміла наскільки вони похожі на цей самий популізм.
• Я вкладаю в землю серце і вона віддячує мені тим самим.
• У бога успіху хвіст на чолі, і якщо його один раз не зловити, то далі буде вже важче.

Більше новин Херсона читайте у нашому Телеграм-каналі

Поділитися в Facebook

Тут будуть коментарі і форма залишити коментар ...