Світові технології для українських овочів: секрети довготривалого зберігання від експерта плодоовочевого напрямку

Фермери Херсонщини дедалі частіше використовують іноземний досвід у зберіганні плодоовочевої продукції. Деякі сільгоспвиробники будують власні овочесховища, керуючись переважно практиками Нідерландів та Німеччини. Кожна культура має власну технологію зберігання, яка полягає у дотриманні температурного режиму, провітрювання, просушування, регулювання вологості, розмірів тари для зберігання і навіть обсягів самих сховищ. Зазвичай до цього процесу у якості консультантів та аудиторів залучають досвідчених фахівців, які навчалися за кордоном.

Журналісти нашого видання зустрілися з одним із провідних фахівців галузі та дізналися, які саме технології використовують фермери Херсонщини, аби досягти рекордних термінів зберігання овочів. 

Херсонщина - край ризикованого землеробства. Через зміни клімату, перепади температур та часто непередбачувані погодні умови отримати гарний врожай буває вкрай складно. Та виростити сільгосппродукцію замало. Її ще потрібно зберігати протягом тривалого часу. Адже збути все одночасно виходить далеко не завжди. 

Щодо плодоовочевих, то фермери Херсонщини все частіше звертаються до світового досвіду. Порятунком для багатьох із них стали надсучасні овочесховища, у яких для кожної культури передбачена власна технологія зберігання. 

Чимало сільгоспвиробників орендують овочесховища. Та є й ті, хто будує власні об'єкти, залучаючи на допомогу фахівців відповідного профілю, консультантів та аудиторів, які пройшли спеціальне навчання з будівництва та обслуговування овочесховищ у країнах Європи. 

Журналісти нашого видання познайомилися з одним з таких спеціалістів. Експерт з зберігання плодоовочевої продукції Павло Булгаков розпочав свою професійну діяльність технологом у компанії “Грін Тім” - овочесховищі на 50 тис. тонн одночасного зберігання. Навчався у спеціалістів Нідерландів та Німеччини. Сьогодні він надає власні консалтингові послуги зі зберігання плодоовочевої продукції сільськогосподарським підприємствам. Зараз здійснює супровід підприємств як позаштатний працівник, технолог. Надає роз'яснення вітчизняним виробникам через соціальні мережі

Зараз Павло супроводжує  8 господарств загальним об'ємом понад 60 тис. тонн продукції. Він проводить аудит сховищ та самої продукції в полі та сховищі,  надає допомогу при проєктуванні та будівництві фрукто- та овочесховищ в Україні та навіть за кордоном. 

Павло Булгаков

Експерт розповів про найбільш популярні види плодоовочевої продукції та світові технології, які використовують українські підприємства для їх довготривалого зберігання. 

Цибуля “любить” провітрювання

Однією з культур, які потребують особливих вимог до зберігання - цибуля. Основною з них є активна вентиляція. Як приклад зразкового зберігання цієї культури, експерт називає Фермерське господарство “Лідер Агрі”, що у Бериславському районі Херсонщини. Підприємство має власне овочесховище загальним об'ємом 10 тис. тонн, розповідає Павло Булгаков: 

“На цьому об'єкті використовується контейнерне зберігання, для якого застосовується всмоктувальна або вакуумна стіна. Тобто, виставляється дві пари контейнерів, відстань між ними накривається тентом і з утвореного закритого простору витягується повітря. Повітрю з зовнішнього середовища, тобто у самій камері схову, нікуди подітися, як  тільки проходити через контейнер з овочами, вентилюючи їх таким чином”. 

Цибуля зберігається залежно від способу її збирання - механічного або ручного. Так, при механічному овочі зазвичай мають дуже багато пошкоджень, а при ручному - набагато менше. Проте вони є. Це, наприклад, сонячні опіки, псування шкідниками, пошкодження при транспортуванні або інших операціях. І це все потрібно підсушувати:

“У даному господарстві урожай збирають вручну на контейнер. Потім контейнери виставляють у сховище і продувають. Тобто проходить період сушіння. Якщо цибулину з сонячним опіком або  механічним пошкодженням не підсушити, то вона починає хворіти.  Під час сушіння температурний режим має коливатися в діапазоні 28 - 33 градуси”, - продовжує Павло. 

Найчастіше цибулю висушують за рахунок зовнішнього повітря, проте нерідко осіння температура є нижчою за встановлені норми. Прогріти повітря камери електричним способом коштує надто дорого. Тому зазвичай збирання цибулі планують на кінець серпня - початок вересня, поки у Південному регіоні тримається тепла погода. Після просушування починається процес зберігання. Температура поступово знижується від 0,5 до 1 градуса щодоби. Важливо не допускати раптового охолодження, оскільки цибуля - багатошаровий овоч і в ній можуть виникати небажані процеси, що призводять до псування плодів:

“У спеціалізованій літературі нерідко рекомендується зберігати цибулю при -2 та -3 градусах. Але я б не рекомендував так знижувати температуру. Оптимальними є від 0 до 5 градусів зі знаком “плюс” при вологості від 60 до 80%, в залежності від типу і способу зберігання. Для тривалого зберігання найкраще обирати золотисті сорти цибулі. Їх реально витримати до травня, без втрати показників якості за умови дотримання технології. Зі свого досвіду можу сказати,  мені вдавалося зберігати цибулю більше, ніж рік. Перед підготовкою до реалізації та фасуванням цибулі, особливо на лініях фасування, температуру в продукті підіймають до 5 - 8 градусів тепла”. 

Пекінську капусту надважливо своєчасно зібрати з поля

Ще однією дуже популярною культурою у сільгоспвиробників та споживачів є пекінська капуста. І не лише в Україні. Зокрема, нещодавно Павло брав участь у запуску об'єкта у Киргизстані, у промзоні Бішкека. Це овочесховище на 1300 тонн РГС (регульованого газового середовища) призначене для зберігання яблук та пекінської капусти. Та Павло каже, що на Херсонщині є й більші  об’єкти для зберігання “пекінки”:

“Наприклад, одне з господарств фермера Беджанова поблизу Нової Каховки має власне сховище загальним об’ємом понад 4 тисячі тонн. Це підприємство самостійно вирощує і зберігає пекінську капусту. Тут уже практично зібрали врожай і заклали його в овочесховище. У господарстві чітко дотримуються термінів збирання капусти, адже це одна з головних умов, від якої залежить тривалість зберігання культури”.

Павло розповів, що у випадку перезрівання “пекінки” у ній розвивається точковий мікроз. До нього також може призводити і некоректне живлення культури мікродобривами під час вирощування. А ще через недотримання термінів збирання у капусті утворюється так званий “тютюновий лист” - сухий або потемнілий листок усередині, який псує товарний вигляд.

Дуже важливим є температурний режим, за якого збирають урожай. Це стосується не лише пекінської, а й білокачанної капусти та моркви, зазначає експерт:

“Якщо температура вища за 8 градусів, то про тривале зберігання не може бути й мови. Але чекати надто низьких температур також не можна, аби не підморозити продукцію. Важливо також правильно обрізати капусту. Зокрема, щодо покривних листів, то знімати слід тільки зіпсовані або хворі. Але дуже очищати також не варто, здорові покривні листки мають залишатися. Їх прибирають тільки перед фасуванням та реалізацією продукції”.

Щодо охолодження пекінської капусти, особливих вимог немає. Камеру вмикають за день до збирання, завантажують по 10-15% від об'єму камери щодня, щоб продукція встигала поступово охолоджуватись, а після заповнення камеру зачиняють і вже контролюють вологість у ній, говорить Павло Булгаков:  

“Якщо приміщення не обладнано спеціальними зволожувачами, то потрібно хоча б змочувати підлогу. Зокрема, це потрібно зробити перед увімкненням камери. Повітря насичується вологою, що запобігає її втраті продукцією. Вологість необхідно утримувати у межах 95 - 98% за плюсової температури 0-1,5 градусів”.   

Збереження пекінської капусти залежить і від правильності її розміщення у контейнерах. Павло Булгаков наголошує, що при довільному складанні продукція деформується та починає підгнивати усередині тари:

“У мене більшість сховищ закладають капусту на бік, складається верхівка до верхівки, а низ до низу. Якщо не дотримуватися цієї вимоги, продукція неминуче зіпсується і не буде мати товарного вигляду”.

Гарбуз - один із найвибагливіших серед городини 

За словами експерта зі зберігання плодоовочевої продукції Павла Булгакова, ще однією дуже популярною сьогодні на ринку культурою є гарбуз. Сільгоспвиробники дуже часто звертаються до фахівця за рецептом збереження цієї продукції. І не дивно, адже тут існує ціла низка, на перший погляд, не суттєвих дрібниць, від яких залежить, чи витримає гарбуз зиму у сховищі:

“Першочергово культура має бути правильно вирощена, відповідно до агротехнології. Щодо зберігання основним є правильна обрізка та нейтральне просушування. Коли гарбуз ще на полі і вже змінив колір із зеленого на жовтий, слід уважно стежити за плодоніжкою. Обрізати її можна тільки коли вона починає підсихати. Ножем різати не можна - лише секатором і дуже обережно, аби не пошкодити плід. Після цього гарбуз слід залишити у тому ж положенні на полі ще на кілька днів - зріз плодоніжки має повністю висохнути. Цю процедуру не треба робити в туманну погоду, при підвищеній вологості повітря та напередодні дощу”.

Та це ще не все. Збирають гарбузи виключно вручну. Складають їх у так звані “плями”, тобто не навалом, а в один шар, оскільки навіть зрізані плодоніжки можуть пошкодити сусідні плоди, що призведе до їх псування, ділиться Павло:

“Вже у контейнер для зберігання кожен гарбуз кладуть на шар соломи визначеної кількості та сорту. Плід при цьому має бути наче у гнізді або колисці. Гарбузи не  повинні торкатися один одного ні при зберіганні, ні при транспортуванні. Солома вирішує дуже багато технологічних питань. Наприклад, якщо культура має механічне пошкодження і починає гнити - з неї виділяється волога. Її частину вбирає солома, і продукт вдасться зберегти.  До того ж солома збільшує площу випаровування даної вологи і за допомогою вентиляції пошкоджений плід підсушується”. 

Обов'язковим є продування продукції під час її поетапного завантаження у сховище. Це необхідно, аби запобігти утворенню конденсату та загниванню плодів. При дотриманні технології гарбуз можна зберігати до восьми місяців, а деякі сорти навіть довше. 

Ми навели приклади зберігання не просто популярних у сучасних споживачів плодоовочевих культур. Саме ці види продукції вимагають особливих підходів до зберігання, і з цього приводу у сільгоспвиробників виникає найбільше запитань до експертів. Проте за допомогою світового досвіду ці труднощі поступово долаються, а вітчизняні виробники мають змогу успішно конкурувати не лише на українському, а й на міжнародному ринках.  

Усі фото з архіву Павла Булгакова

Більше новин Херсона читайте у нашому Телеграм-каналі

Поділитися в Facebook

Тут будуть коментарі і форма залишити коментар ...

Схожi новини