Спробую по суті, так, щоб без зайвих емоцій

Проходячи кастинг на фільм "Стус", я читав сценарій до фільма.

У ньому БУЛА сцена останнього суда над Стусом. Саме того суда, що його Стус та українська інтелігенція не визнавали, але адвокат Стуса, товариш Медведчук, визнав не лише суд, а й Стусову "провину". Хід справжнього адвоката-захисника. А потім було останнє заслання Василя Стуса, із якого він не повернуся. Український класик помер у радянському таборі лише за 6 років до здобуття Україною незалежності.

Нещодвано, у коментах під постом Мирослав Латик (Muroslav Latyk) побачив , що сцени суду вже немає у фільмі.

Запитав про це у акторів, що грають у фільмі. Вони підтвердили, що сцени суду вже немає. Її прибрали зі знімального графіка нікого не попередивши. Навіть такого персонажа, як Медведчук, у фільмі вже немає. Проте кастинг на нього був, актора було знайдено і він готувався до зйомок.

Зі слів учасників знімального процесу "продюсерам подзвонили з адміністрації Медведчука" і сказали, що якщо вони хочуть дозняти картину, не хочуть провокацій, то потрібно прибрати сцену суду над Стусом.

"Кіно - це плювок у вічність" (Ф.Раневська). Він боїться, що його запам'ятають помічником катів, а не Мінським переговорником.

Справа давніх років - це одне. Але зовсім інше - намагання повернути ці роки з її цензурою і дзвінками "зверху". Проковтнеться?

Хіба можна мовчати, коли таке відбувається?

Геннадии Попенко