Про конфлікт президента і секретаря Бориспільської міської ради

Про оці всі: вийди отсюда; плохо чуєш? мені все одно, де ти; іди вже, госпаді; ти, іді гуляй; не люблю бандитів просто; коли людина дуже кричить, я прошу знайти мені щось в інтернеті про неї.

І я згадала давнє інтерв’ю тоді ще актора Зеленського, який розповідав про поневіряння в Києві після повернення з Москви. І про те, як намагалися знайти спонсорські кошти. Як оббивали пороги різних кабінетів і так далі. А потім стався злет, прийшов успіх. І тоді вже сильні світу цього потяглися до Зеленського і компанії. «І я не зразу їх приймав, нехай чекають. Як я колись чекав», - приблизно так говорив тоді Зеленський.

Схоже, що нинішнє президентство – це помста всім тим, у кого він виступав на корпоративах і дивився на їхні гулянки; помста всім тим, хто футболив і надавав погані гримерки; помста тому, хто і досі винен гроші за телеефіри 95-го кварталу; помста тим, хто тримав в коридорах і змушував очікувати.

У нас багато чого лізло з тих, хто очолював державу. Тикали Ющенко, Янукович, Порошенко. Стали крилатими фрази «візьми той рахунок і кинь в морду журналісту», «казли, каториє мєшают нам жить», «нездари» і так далі.

І ще повно тих, хто не слідкує ні за словами, ні за поведінкою, рулячи районом, містом, областю.

Ображені і закомплексовані люди не можуть берегти чужу гідність. Вони просто не знають, що це таке, не відчувають межі, перед якою варто зупинитися.

Я не обирала цього президента. Але він став президентом нашої країни. І запевнив, що буде іншим.

Ну, з кадровими призначеннями друзів, кумів і однокурсників друзів ми вже все зрозуміли. Побачили і привселюдну обіцянку - доручення заступнику голови СБУ, другу дитинства Баканову "розібратися з цим чортом". Точно завдання для Служби безпеки України - за масштабами і важливістю.

У нього справді може вийти стати іншим. Бо феодалів у нас ще не було.

"Для лакея не может быть великого человека, потому что у лакея свое понятие о величии". Лев Толстой. Война и мир.

Zoya Kazanzhy