Макс Нефьодов: «Приватизувати все, що можна!»

Наприкінці року Український кризовий медіа-центр запросив групу херсонських журналістів у Київ поспілкуватися з людьми з владних структур.  Запланували зустрічі із заступниками міністрів у трьох міністерствах: охорони здоров’я, економіки та енергетики. Усі заступники – молоді , енергійні, освічені люди. Вони ґрунтовно відповіли на всі наші запитання, що стосуються місцевих проблем та розповіли про загальне бачення розбудови своєї галузі. 

Першим був Макс Нефьодов, один із наймолодших чиновників такого рангу в Україні.  Йому 33 роки. З  2015 року працює заступником міністра економіки. У міністерстві відповідає за реформу публічних закупівель, дерегуляцію, донорську координацію та проект електронних продажів державного майна ProZorro.

У прийомній заступника міністра нас попросили зачекати – міністр снідає. Був час роздивитися   – враження, що тут час зупинився ще в кінці 50-х років. І тільки креативні плакати про «хабармена» та ґвалт чергового мітингу під вікнами повертав у сучасність.

 Група регіональних журналістів у міністерстві економіки України. Найвищий - заступник міністра Макс Нефьодов.

Запросили в кабінет, але попередили, щоб не знімали та дали спокійно доїсти держслужбовцю його йогурт. У кабінеті - теж інтер’єр часів «прекрасної епохи генералісимуса»: стіл з зеленим сукном, пишна люстра та стільці з   інвентарними  номерами сталінських часів. «От я на такому стільці й сиджу», – пожартував заступник міністра, доїдаючи з пластикового стаканчика  сніданок. З кишеньки його вишуканого піджака визирала біла хусточка з червоними цяточками. Під вікнами натовп почав скандувати «Ганьба!». Журналісти включили свої диктофони. Макс Нефьодов розпочав розмову: «Зараз ми працюємо над двома великими законопроектами – приватизація державних підприємств та спробуємо полегшити ведення бізнесу. Це дозволить потрапити на радар тих інвесторів, які хочуть зайти в Україну. Також продовжимо роботу по ProZorro – запуск рамкових угод та ризик-менеджмент (перевірка компаній на чесність). Спробуємо запустити на нашому ресурсі оренду. Бо у цьому сегменті дуже багато порушень». А далі почалися питання.

Приватизувати чи не приватизувати?

Для приватизації  великих об’єктів будуть розроблені індивідуальні плани. Практика показала, що Фонд держмайна не повинен займатися продажем підприємств, бо є корупційні ризики. Тому це будуть робити сторонні компанії. Будуть продавати відкрито – під телекамери. Що ж стосується Херсонського Морського порту, то він буде зданий у концесію. Переговори про це вже йдуть.

Якщо казати дуже цинічно, заявив Макс Нефьодов, то все більш-менш цінне  вже за безцінь потрапило до чиїхось рук. І державі залишилися досить складні активи, обтяжені  боргами та не дуже привабливі для інвесторів. Продати їх справді проблема. Але у всьому світі проблему рентабельності виробництва вирішують за рахунок власників. Зараз ми кажемо про 50-60 підприємств, які треба продати. І серед них Херсонська ТЕЦ . А от Херсонське обленерго, про неякісну роботу якого доповідали заступнику міністра херсонські журналісти, відбирати у приватного власника ніхто не буде. А примушувати природного монополіста добре виконувати свою роботу можна за допомогою штрафів.

Рецепт процвітання від Нефьодова

Щодо стратегічних об’єктів Нефьодов висловився дуже чітко – він вважає, що ефективний власник краще, ніж ефективний менеджер. І хоча в Україні прийнято нехтувати законами економіки та шукати власний шлях, але щоб зробити країну багатою, рецепт такий: треба робити приватизацію. відкривати ринок землі, позбуватися контролюючих органів, ввести стимулююче оподаткування. А у нас пропонують безкінечні дискусії. Навіщо? Ми зробили таке собі сортування, розповідає замміністра, як поранених на полі бою – цих можна врятувати, а тих - уже ні. І хоч це жорстоко, але немає сенсу витрачати на них час. Припиняють своє існування понад сто державних підприємств. Є підприємства, які треба готувати до продажу або здачі в концесію, але для цього потрібні зміни в їх роботі. Це стосується й аеропортів. Майже у всьому світі злітними смугами володіє держава (це природна монополія), а термінали цілком можуть бути у приватній власності.

 Що залишиться державі?

Атомні станції в Україні не продаватимуть, хоч у світі є й приватні власники АЄС. Є 15 підприємств, які у найближчій перспективі будуть державними. Укрзалізниця теж входить до їх переліку. Її приватизувати важко. Це монополіст та монстр. На всю Україну є лише три станції, де миють цистерни. Щось нове побудувати дуже важко. Приватизація та роздержавлення Укрзалізниці буде йти поступово. Це одна з тих компаній, яка має макроекономічний вплив на країну. Є також ряд об’єктів, які не можуть бути приватизовані, так уже склалося історично, і вони залишаться у державній власності. Наприклад, Національна Опера. Приватизувати її неможливо і абсурдно. Щодо приватизації державної власності, критерій єдиний – якщо цим може ефективно займатися приватний власник , незважаючи на те, прибуткове підприємство чи неприбуткове, для держави його утримувати – це зайві зусилля та корупційні ризики. Маємо ще групу підприємств, які є стратегічними з точок зору військової, економічної, енергетичної. Такі підприємства мають бути у державній власності. Усі інші – приватизувати, віддати в концесію або передати органам місцевої  влади. Що ж стосується підприємств, які поповнюють природні ресурси, зокрема рибні запаси (таких заводів аж три в Херсонській області), то Макс Нефьодов запевнив, що держава їх підтримуватиме. Фінансуватися також будуть національні парки, заповідники та заказники.

Як боротися з «хабарменами»

Корупція – одна з найболючіших проблем України. Вона є одним із складників вітчизняного бізнесу. Заступник міністра економіки вважає, що повинна бути максимальна свобода у бізнесі. Захотів відкрити свою справу – уперед. Та в нас дуже великі і жорсткі умови контролю за бізнесом. І це дає можливість «хабарменам» підзаробити. Наприклад, 98,9% перевірок пожежної інспекції закінчуються штрафними санкціями. Причому кількість пожеж та перевірок ніяк між собою не коригують. Тож є питання до цієї служби. Ще великий блок проблем, пов’язаних із корупцією – наша дозвільна система. Чим більше дозволів треба – тим більша корупція. Тому й активно займаємося дерегуляцією, каже Нефьодов. Процес іде повільно, але йде. Зараз скасовуємо 57 актів. Зробили мораторій на перевірки. Будемо робити все можливе, аби полегшити ведення бізнесу в Україні.

Робочий час заступника міністра теж жорстко контролюється. Рівно через годину зайшла секретарка і довелося, зробивши фото на пам'ять, залишити розкішний кабінет. А на вулиці, під міністерством економіки України, протестувальники знову скандували «Ганьба!» і вимагали фінансувати технікуми та коледжі  з державного бюджету.  На жаль, не вистачило часу з’ясувати це питання у Макса Нефьодова.