Людина-будильник, яку «ненавиділи» вранці: з циклу забутих професій

Людина-будильник, яку «ненавиділи» вранці: з циклу забутих професій

Думаю, ніхто не любить вставати вранці, пробуджуючись від солодкого сну, з якого “вириває” будильник. А раніше цю роль виконувала окрема людина. Якою ж вона була та чому взагалі з’явилася ця професія?

У XVIII столітті почалася промислова революція у Великобританії, коли почали будувати нові фабрики та заводи. І майже одразу виникла проблема – робітники підприємств не можуть адаптуватися до робочого графіку. Їм було важко вчасно прокидатися вранці. Тому виникла потреба у людині, яка б будила їх. Так з’явилася професія knocker upper або «будильщик».

Людина-будильник працювала позмінно. Щоранку вона ходила від будинку до будинку з довгою палицею, та стукала у вікно кожного, кого треба було розбудити. Палиця мала таку довжину, щоб дістати до другого поверху. Також knocker upper використовував для цього м’які молотки, тріскачки та метальні трубки. 

Звісно, виникає логічне запитання: «Хто ж будив самого «будильщика»?» Виявляється, що ніхто. Просто фахівці цього ремесла відсипалися вдень, щоб о четвертій годині ранку бути вже на ногах. Особливою популярністю така професія користувалася у бідних районах міст, де люди не завжди могли знайти собі роботу та готові були працювати позмінно. Цікаво, що про людину-будильника згадували навіть у літературі. Наприклад, він достатньо яскраво описаний у романі «Великі надії» Чарльза Дікенса.

У XIX - початку XX столітті в Херсоні не було такої окремої професії. Цю роль виконував двірник. Якщо, наприклад, у його обов’язки входив догляд за якимось прибутковим будинком*, він паралельно міг надати послуги «будильщика» для постояльців. Взагалі тоді функції двірника були різноманітними. Він займався прибиранням вулиць, заготівлею дров, стрижкою дерев тощо. Також був нелегальним агентом поліції, повідомляючи їй про «підозрілих» осіб, яких помічав у місті або в будинку. Для всіх цих робіт необхідний був високий рівень дисципліни. Тому двірниками ставали колишні солдати та унтерофіцери** Тому їм не було проблемою вчасно вранці розбудити постояльців будинку. Сьогодні вже така професія не потрібна завдяки появі різних гаджетів, які оснащені такою функцією, як будильник. 

У ті далекі часи існували також професії, які не дійшли до нашого провінційного міста або стали неактуальними ще до заснування Херсона. Для сучасної людини такі ремесла можуть здатися безглуздими та незвичайними.

Носій сандалій. Ця професія була розповсюджена у стародавньому Єгипті та Японії. Такі робітники не тільки носили взуття свого начальника, але й мили йому ноги. Сьогодні така професія здається принизливою. Але тоді носій сандалій мав достатньо високий статус та був поважною особою серед оточуючих, бо був близьким до керівних кіл. Тому багато людей хотіли зайняти цю доволі престижну посаду.

Хлопчики для биття. Доволі незвичайна професія періоду Середньовіччя***, яка може викликати, м’яко кажучи, подив. Вона існувала при англійському дворі у XV-XVI століттях. У чому її суть? Було заборонено тілесно карати, наприклад, спадкоємців престолу за якісь проступки. Тому таким «санкціям» піддавали невинну дитину, яка віддувалася за королівську особу.

Жінки-веслувальниці. До Першої світової війни у Швеції було спеціальне водне таксі, яке постійно курсувало серед численних островів країни. І цією професією займалися виключно жінки.

Хлопчики-смолоскипи. У Лондоні та інших містах Європи до появи перших ліхтарів вночі пройти вулицями було проблематично через суцільну темряву. Тому користувалися послугами юнаків, які проводили та освітлювали шлях якомусь містянину або мандрівнику. Іноді таких «фахівців зі смолоскипом» наймали бандити, щоб вони заводили перехожих у глухі місця, де їх грабували.

Сьогодні всі ці професії вже стали історією. Жодна з них «не пережила» початку науково-технічного прогресу, змін норм моралі в суспільстві та законодавства в країнах Європи.

*Прибутковий будинок – багатоквартирний житловий будинок, який побудований для здачі квартир у найм. Такий тип архітектурних споруд набув поширення у XIX - початку XX столітті.

**Унтерофіцер – військове звання і категорія молодшого командного складу збройних сил Російської імперії та інших країн.

***Середньовіччя – період європейської історії V-XVI століття.

Більше новин Херсона читайте у нашому Телеграм-каналі

Поділитися в Facebook

Тут будуть коментарі і форма залишити коментар ...