Львів без туристів: як і коли відновиться сфера гостинності після карантину (фото)
Цими вихідними у Львові мало відбутися святкування днів міста та низка традиційних фестивалів, проте через карантин усі святкування відкладено, а деякі з найчисельніших фестивалів уже заявили про перенесення на наступний рік.
Ці події традиційно є магнітом для туризму, який чи не найбільше потерпає через пандемію. А Львів, властиво, потерпає без туризму. За даними ЛМР, у піковий сезон у сфері гостинності залучені до 15% працездатного населення Львова. Тож як у місті та регіоні долатимуть цю кризу й чи відкриє пандемія нові можливості для української індустрії гостинності.
Світова туристична криза
Властиво, що пандемія зачепила туристичну сферу по всьому світу. Загалом індустрія гостинності – це не лише безпосередньо туроператори чи перевізники. Це також готелі, санаторні та курортні комплекси, заклади харчування та розваг тощо. Особливості ж української індустрії гостинності в тому, що це, здебільшого, малий та середній бізнес.
«Український турбізнес завмер, а це майже 1 мільйон людей, що зайняті у сфері. Більшість з таких бізнесів зараз потерпає від збитків, а персонал не отримує зарплат та більшість з цих людей пішла у безоплатні відпустки», – пояснює Олександрі Лієв, голова Асоціації індустрії гостинності України.
Львівщина за такої ситуації потерпає суттєво, адже лише за офіційними даними (зібраними на основі туристичного збору та інформації від курортних міст) регіон щорічно відвідують до 3 млн туристів. За даними ж управління туризму Львівської міської ради, торік місто прийняло 2,5 мільйона гостей, кожен з яких лишив тут в середньому близько 350 євро за поїздку. За нормальних обставин до 30% туристів на Львівщині – іноземці. Та й загальна тенденція до початку карантину вселяла неабиякий оптимізм.
Великодній Ярмарок - 2019, проспект Свободи
Великдень 2020, проспект Свободи
На початку цього року потік туристів зростав, а туристичний збір за перший квартал 2020 року зріс на 50% до такого ж періоду того року.
«Податки, які сплачують суб’єкти, залучені в галузі туризму на Львівщині а це оператори, агенції, заклади розміщення та харчування, то ще понад 860 млн грн за 2019 рік. А офіційно зареєстрованих осіб, залучених в галузі туризму, на 2020 рік було 36 тисяч. Але ми розуміємо, що є багато цивільноправових угод, дозволю собі припустити, що цю цифру можна помножувати на три. Фактично, усі заклади санаторно-курортні тимчасово припинили свою діяльність через карантин. А в багатьох таких містах основне джерело наповнення бюджету – це податки та збори від таких суб’єктів господарювання», – коментує начальниця управління туризму Львівської ОДА Наталія Табака.
Але після запровадження карантину, закриття кордонів та тимчасового припинення транспортного сполучення, галузь завмерла, туроператори та авіаперевізники зачинили свої офіси, перейшовши онлайн, усі заклади харчування або зачинилися на карантин, або переорієнтувалися на доставку. За таких умов до моменту відновлення галузі дожити можуть не всі гравці ринку – запас міцності в цьому бізнесі не надто великий, а отримати кредити на перепрофілювання за нинішніх умов складно.
Чи допомагає влада
Тут у пригоді мала би стати державна підтримка, але не всі погоджуються, що нинішніх кроків влади достатньо для виживання маленьких підприємств галузі. «Підтримка державою туристичного бізнесу – непросте питання. Наприклад, якщо Угорщина скасувала для бізнесів сфери гостинності податки на 2020 рік, то для сфери туризму в Україні ми цього не бачимо. Скасування на 2 місяці ЄСВ – це не порятунок», – вважає директорка з маркетингу туристичного холдингу «Карпати.інфо» Аліна Литвинова.
Площа Ринок, квітень 2020.
У питанні підтримки туристичної галузі в кризу Львів може стати прикладом для інших українських міст. Тут є майже сотня готелів та ще 79 хостелів, із запровадженням карантину мерія зняла із них туристичний збір (торік міський бюджет отримав з нього 10 мільйонів гривень). Крім того, звільнила від сплати оренди приміщень комунальної власності для усіх підприємців. Держава, своєю чергою, тимчасово скасувала податки на землю та нерухомість. Олександр Лієв зауважує, що навіть така підтримка – важлива.
«Я рідко хвалю державу і в сьогоднішній організації боротьби з коронавірусом я б не за все їх похвалив, але в питанні допомоги бізнесу, ми цю допомогу відчули. Нас звільнили від податків, від податку на землю, на нерухомість, є серйозні пільги для ФОПів. А в більшості туристичний бізнес – це ФОПи. Так, ми не отримуємо доходів на час карантину, але й не витрачаємо на обов’язкові виплати. Сподіваюся, це багатьох врятує від біди», – говорить голова Асоціації індустрії гостинності України.
Через простій туристичної інфраструктури та підприємств місцеві бюджети цьогоріч недоотримають мільйони гривень (ПДФО, туристичний збір тощо), деякі курортні міста Львівщини саме від туристичної галузі наповнюють великою мірою власні бюджети. Тож обласна влада звернулася до кабміну із пропозиціями щодо підтримки туризму. Відповіді, щоправда, поки немає.
«Надали певні пропозиції для стабілізації ситуації. Наприклад, умови кредитування туристичних підприємств, аби вони переорієнтувалися чи стабілізували ситуацію, — пояснює начальниця управління туризму Львівської ОДА Наталія Табака. – Ми зробили сценарії оптимістичного, реалістичного та песимістичного розвитку подій і є великі застереження щодо того, як переживуть представники малого та середнього бізнесу цю кризу. Пропонуємо також підтримати наші санаторно-курортні комплекси, аби передбачити у фонді соціального страхування для медичних працівників та членів їх сімей й контактних осіб можливість оздоровлення у санаторних комплексах України, зокрема Львівщини, аби запланувати відновлення фінансування таких закладів. Крім того пропонуємо послабити умови карантину для закладів розміщення, аби вони могли здійснювати прийом відпочивальників, які мають негативні результати тесту на коронавірус. Звичайно, з дотриманням заходів безпеки, аби люди з мегаполісів могли з сім’єю провести свій час разом на природних територіях».
Львівська мерія, тим часом, обдумує можливості відкриття літніх майданчиків місцевих ресторанів уже в травні. «Опрацьовуємо пропозицію, щоб з 12 травня дозволити роботу літніх майданчиків. Будемо закликати уряд, щоб з 12 травня були послаблення для роботи різних закладів», – сказав Андрій Садовий під час онлайн-зустрічі з рестораторами міста. Міська рада вже взялася розробляти правила безпечної роботи для таких закладів.
Криза як вікно можливостей
Закриті кордони та бажання людей мандрувати після карантину можуть зіграти на користь внутрішньому туризму. Фахівці прогнозують, що попри пандемію внутрішній туризм в Україні вдасться відновити ще цьогоріч, на 60-80%. «Це якраз час для того, аби пізнати свою країну й зараз багато хто готує хороші, цікаві продукти для українського ринку. Це продукти, які дозволять не лише поїздити на море, але й запропонувати сільський туризм, зелений туризм, пізнавальний», – вважає Олександр Лієв.
До слова, щодо зеленого туризму Львівщина має фору, бо дві третини території області вкриті лісами, тут розташовані відомі лікувальні та гірські курорти й заповідні території. У регіоні за підтримки міжнародних грантових програм розвивається інфраструктура для пішого та велотуризму. Усе популярнішим стає екофермерство, а ці об’єкти часто стають і туристичними, як, наприклад, ця равликова ферма.
Останніми роками саме розвиток екологічних напрямків туризму був у пріоритеті. «Наша стратегія в останні два роки спрямована на розвиток екологічного, активного та оздоровчого туризму. Ми розробляли пропозиції для індивідуального та групового відпочинку на природних територіях, тож, сподіваюся, це буде надзвичайно актуально у посткоронавірусний період, — говорить Наталія Табака. – Маємо надії, що літо не буде втрачене й наші українці відпочиватимуть у більш безпечних умовах, бо представники бізнесу переорієнтуються й будуть більш відповідально ставитися до заходів безпеки. Маємо задовольнити потребу українців у відпочинку. Не говоримо зараз про іноземного туриста, оскільки невідомо, коли відкриються кордони й відновиться авіасполучення, але впевнені, що зможемо підготувати якісні пропозиції для відпочинку українців».
Посткарантинний туризм – яким він буде
Зараз часто можна чути дискусії, яким стане світ після карантину та пандемії. Зміняться звички людей, акценти та особливості соціальної поведінки. Не оминуть зміни й туристичну галузь.
«Зараз ідеться про те, яким буде цей посткарантинний світ для туризму, — розмірковує Аліна Литвинова, директорка з маркетингу туристичного холдингу «Карпати.інфо». – Звісно, масовий туризм у такому вигляді, якому ми його знаємо, не відновиться, оскільки люди будуть уникати масовості в будь-яких проявах. Ми всі станемо трохи інтровертами й будемо прагнути відокремленого відпочинку, наприклад, будуть винаймати будиночок лише на одну родину. А Карпати якраз дуже сприяють такому відпочинку, тому будуть надзвичайно популярні сервіси, які дозволяють онлайн винаймати помешкання й навіть віртуально спілкуватися з господарями навіть без особистого контакту».
Серед інших трендів пані Литвинова називає дистанціювання та акцент на чистоті й гігієні. До цього, за її словами, вони вже готують своїх клієнтів, представників індустрії гостинності.
«Наприклад, до карантину популярними були відкриті площі, коворкінги, масові заходи. Люди спеціально відкривали такі заклади, які б давали змогу поспілкуватися якомога більшій кількості людей, — розповідає Аліна Литвинова. – Нині буде зворотний тренд: більше розмежування, більша відстань між столиками, простір, де люди відчуватимуть себе відділеними й таким чином захищеними. Другий тренд, який, напевно, буде найголовнішим – чистота. Фанатичне дотримання чистоти та гігієнічних правил. Наприклад, під час карантину ми провели цикл вебінарів «Гостинність високого рівня – як досягнути без додаткових інвестицій», де, зокрема, навчали наших клієнтів, як не тільки дотримуватися чистоти, а й уміти це показати. Наш сайт – це маркетплейс, де власники готелів чи садиб у Карпатах можуть пропонувати свої послуги. І якщо раніше на сайті були фотографії, як виглядає подвір’я, інтер’єр, то тепер дуже актуальним буде показати алгоритм дотримання чистоти та гігієни у приміщеннях. Ще один тренд – повернення від багаторазових речей до одноразових. Якщо раніше люди думали про екологію й намагалися повторно використовувати речі, то тепер думки пішли в інший бік, але має між цим бути баланс».
Чи є привід для оптимізму
Експерти не прогнозують, що відновлення міжнародного туризму станеться цьогоріч. «Щодо міжнародного туризму, то ситуація виглядає печально й стосується це не лише України, а й усього світу. Міжнародний туризм цього року не почне відновлюватися. Можна говорити про максимум 5% відновлення міжнародного туризму цього року у порівнянні з об’ємами минулого, — вважає голова Асоціації індустрії гостинності України Олександр Лієв. – Відновлення його наступного року теж буде не повним і навіть за хороших обставин становитиме відсотків 60. Це буде питання не менше, аніж двох років. І питання тут не лише у кордонах та дозволах. Питання в тому, що зараз буде дуже сильно змінюватися культура та спроможність людей оплатити мандрівку, бо ж це не товар першої необхідності, тож на цьому люди будуть економити. І якщо раніше люди із задоволенням мандрували, то зараз через страх зараження, страх контактів та невідомого вони робитимуть це зі значно більшими пересторогами».
Але приводи для оптимізму є. В першу чергу щодо дешевих авіаперевезень. Наприклад, голова Ryanair Group Майкл О’Лірі вже заявив, що після зняття обмежень компанія буде продавати дешеві квитки. О’Лірі припускає, що квитки можуть продаватися навіть за ціною від 1 євро. А нещодавно з’явилася інформація, що Львів стане одним з базових міст для великого європейського лоукостера WizzAir. Про серйозні авіаційні плани у львівському летовищі заявив головний комерційний директор Wizz Air Джордж Міхалопулос: «Ми раді повідомити про розширення нашої маршрутної мережі в Україні, паралельно, запроваджуючи підвищені заходи безпеки. Сьогодні відзначаємо важливу подію в історії діяльності Wizz Air в Україні, і оголошуємо про відкриття бази у Львові та п’яти нових маршрутів зі Львова, що будуть виконуватися з липня. Ця інвестиція підкреслює нашу довготривалу відданість країні».
Та й місцеві гравці туристичної сфери залишаються оптимістами й прогнозують, що карпатський регіон зможе швидко відновити туристичні потоки після карантину.
«Я навіть думаю про овер-туризм, тобто надмірний туризм у Карпати, — підсумовує Аліна Литвинова, директорка з маркетингу туристичного холдингу «Карпати.інфо». – Ми пам’ятаємо, як колись популяризували Говерлу, а потім на неї сходило дуже багато людей і це ставало некомфортним через натовп. Карпати – це острівець чистого повітря, а через те, що вірус пов’язаний із вразливістю легенів, відпочинок у Карпатах стане актуальним. До того ж тут є багато оздоровниць: Трускавець, Східниця; у Карпатах є води, бальнеологія; у Карпатах є можливість усамітнитися. Дуже багато садиб зеленого та агротуризму готові прийняти своїх гостей і розселити їх таким чином, аби вони якомога менше контактували з іншими гостями та господарями. І це велика перспектива та велика надія для карпатського регіону».
Проєкт «Donbas Media Forum та міжрегіональне співробітництво для виробництва якісного контенту для Сходу України» впроваджується за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
-preview.webp)
-preview.webp)
