І для води, і для рослин. Як херсонці використовують ПЕТ-тару

Українські старожили таких способів вирощування рослин не пам'ятають і ніколи раніше їх не застосовували. Адже в радянські часи пластикова пляшка була великою рідкістю. Для розливу напоїв широко застосовувалися скляна і бляшана тара, а нинішньої  поширеної практики наливати очищену воду в ПЕТ-посуд  не існувало.

Однак світ уже з початку 60-х років збагнув високу ефективність пляшок із пластику (якщо бути точніше, то матеріал називається "поліетилентерефталат"), які через високу міцність і легкість стали надзвичайно популярними і почали застосовуватися, у тому числі, і за іншими призначеннями. І зараз у ПЕТах не лише  саджанці вирощують, а й виготовляюють з них вироби народної творчості .

Житель Шуменського мікрорайону Херсона Микола Олександрович розповідає, що кожну весну намагається висадити у дворі свого будинку до півтора десятків саджанців. Він стверджує, що рослина, яку помістили у пластикову тару, набагато краще приживається, бо захищена від вітрів, вологи і холоду. Щоправда, пояснює "дворовий садівник", все ж не всі деревця, на жаль, у результаті виживають: нерідко навколишні вандали в безглуздому пориві агресії деформують пляшки і викорчовують саджанці.

Що ж стосується ПЕТ-тари, то в наші дні екологи вважають, що ступінь шкідливого впливу її на навколишнє середовище може зрівнятися тільки з процесами глобального потепління через парниковий ефект. При цьому виробництво цієї тари з  кожним роком зростає: уже в поточному році, за прогнозами, на планеті буде продано близько 600 мільярдів пластикових пляшок. Відомо також, що на Землі за одну хвилину в середньому купують мільйон одиниць ПЕТ-тари.