Чи дійсно пацієнтів ХОСПІСу залишать напризволяще?
Найближчим часом з Херсонського обласного ХОСПІСу випишуть більшість пацієнтів, які тут перебували тривалий час. Зміни у роботі закладу відбуваються в рамках медичної реформи. Проте вони викликають незадоволення у суспільстві. Чи дійсно невиліковно хворі залишаться без необхідної допомоги лікарів – намагалася з’ясувати Тетяна Назаренко.
Комунальне некомерційне підприємство «Обласна лікарня ХОСПІС» Херсонської обласної ради перебуває у стадії реорганізації. Суспільний резонанс з цього приводу викликав пост у Фейсбуці громадської діячки, голови правління Фонду громади Херсона «Захист» Лариси Польської. Зокрема вона повідомила, що заклад готує до одночасної виписки усіх 50 пацієнтів та про суттєве скорочення фінансування лікарні від Національної служби здоров’я України:
За роз’ясненнями з цього приводу журналісти нашого видання першочергово звернулися до головного лікаря закладу Ігоря Васильєва.
За його словами, ХОСПІС продовжує працювати, але пацієнтів, які пройшли курс лікування, дійсно мають забрати родичі. Якщо ж рідних немає, або з якихось причин вони не можуть цього зробити – хворих направлятимуть до районних лікувальних закладів за місцем прописки. Напризволяще цих людей ніхто не залишить, стверджує головний лікар:
«Безперечно, обласна лікарня ХОСПІС буде існувати. Незнання населенням самої суті реформи призводить до того, що у соцмережах йдуть зовсім протилежні потоки інформації. Позиція обласного управління охорони здоров’я, обласної ради та облдержадміністрації полягає в тому, що ця лікарня має існувати і зараз застосовуються всі можливі важелі для того, щоб зберегти заклад у тому вигляді, в якому він був до реформи. У мене є інформація, що нас не залишать. Зараз ми об’єднуємося з директорами ХОСПІСів з інших областей України і будемо вирішувати це питання на рівні Міністерства охорони здоров’я та Національної служби здоров’я України. Більш того, у нас є ще одне паліативне відділення на 40-50 місць, на території інфекційної лікарні. Воно поки не розпочало роботу через відсутність коштів. Але ми все ж плануємо його запустити за рахунок різних джерел фінансування. Якщо не надійдуть гроші з бюджету, то будемо самостійно знаходити можливості його відкриття».
«ХОСПІС – не будинок для людей похилого віку», - Ігор Васильєв
Разом з тим, головний лікар наголошує, що ХОСПІС не є будинком для людей похилого віку, тут не передбачено їх пожиттєвого утримання. Проте родичі багатьох пацієнтів не бажають їх забирати і навіть не хочуть спілкуватися з медпрацівниками:
«Складається враження, що вони (родичі - ред.) здали їх в лікарню назавжди. Але це не так. Хворі тут отримують паліативну* допомогу, згідно зі стандартами і локальними протоколами. Окрім того, родичі, за бажанням, можуть пройти в нас навчання з догляду за такими пацієнтами, а саме навчитися правильно годувати, перестилати постіль, перевертати ліжко хворих тощо. На жаль, більшість близьких не бажають навчатися в цьому напрямку».
Головний лікар говорить, що коли рідні не прийдуть, або їх не вдасться розшукати, то пацієнти будуть госпіталізовані до районних лікарень, які мають відповідні паліативні пакети від Національної Служби здоров’я України.
«Якщо хтось розповсюджує інформацію про те, що ХОСПІС виписує цих хворих і викидає їх на вулицю, то це неправда, - стверджує Ігор Васильєв, - На сьогодні паліативну допомогу надає первинна ланка, в особі дільничного терапевта, з яким підписано договір про надання послуг. Також є вторинна ланка, а саме районні лікарні, у яких створено паліативні відділення і котрі уклали відповідні договори з НСЗУ».
Фінансування ХОСПІСу складає 15% від потреби
Головний бухгалтер КНП «Обласна лікарня ХОСПІС» Херсонської обласної ради Галина Маломан детально розповіла про фінансовий стан: «Ми з 1 квітня працюємо за новими правилами та отримуємо фінансування у вигляді оплати за проліковану медичну послугу за кожного пацієнта від Національної служби здоров’я України. Це складає 93 760 грн. в місяць на утримання усього закладу. При цьому наша розрахункова потреба – 616 тис. грн. на місяць. Тобто, коштами НСЗУ ми можемо закрити лише 15% від нашої потреби, а це і заробітна плата, і медикаменти, і продукти харчування. До речі, медикаменти, згідно з умовами роботи НСЗУ, ми мали отримувати централізовано, за затвердженими державними програмами. Але ми їх не отримуємо, тож змушені витрачати з цих 15% ще й на ліки».
Через нестачу коштів у квітні в закладі виникла заборгованість із заробітної плати. Її вдалося покрити за рахунок дофінансування з обласного бюджету. Додаткові кошти надійшли і в травні. Головний бухгалтер говорить, що зараз їм доводиться звертатися з листами у всі інстанції, які можуть надати допомогу:
«За розрахунками НСЗУ капітаційна ставка на одного пацієнта складає близько 8 тис. грн. Але якщо розділити суму, яку вони нам надали, на 50 пацієнтів, то вийде лише по 1875 грн. на кожного. А в нас потреба в 12 тис. 300 грн. на одного хворого на місяць. Можливо, нас дофінансують якимось чином, але краще, щоб в НСЗУ зрозуміли, що таке ХОСПІС і розрахували капітаційну ставку на ліжкодні, як це було раніше», - говорить Галина Маломан.
Наразі закладу доводиться існувати в умовах суворої економії. Одним з її способів Ігор Васильєв вважає новий вид обслуговування населення, який лікарня запустить по завершенні карантину. Це виїзна паліативна бригада, яка буде надавати хворим спеціалізовану допомогу на дому. Її робота має стати своєрідною підтримкою первинній ланці медицини. До складу бригади входить лікар, медична сестра, санітарка, водій, соціальний працівник та, за необхідності, священик. Візити здійснюватимуть планово та часто:
«Робота такої виїзної бригади дозволить зекономити до 75% бюджету стаціонару. Фактично ж людина отримує ту саму спеціалізовану медичну допомогу, але ночує вдома. Це так званий «стаціонар на дому».
На Херсонщині поки що створена лише одна така бригада, в обласному центрі. Головний лікар обласного ХОСПІСу говорить, що такі ж незабаром будуть працювати і при центральних районних лікарнях.
Родичі паліативних хворих не задоволені через реорганізацію закладу
Наталя, яка приїхала забирати хвору бабусю, нарікає, що зі старенькою просто нікому буде сидіти вдома, адже всі члени сім’ї працюють, до того ж, вдома не ті умови:
Марина Олександрівна свого часу була в числі меценатів, які надавали допомогу ХОСПІСУ, сьогодні ж змушена забирати звідси свого родича:
Жінка вважає, що госпіталізація паліативних хворих до районних лікарень проблему не вирішить:
Далеко не всі районні лікарні мають паліативні відділення
Аби з’ясувати, яку допомогу надаватимуть хворим районні лікарні та скільки вони там зможуть перебувати, ми звернулися до головних лікарів кількох закладів. І з’ясувалося, що не всі вони отримали пакети паліативної допомоги та створили відповідні відділення для таких пацієнтів.
Так, головний лікар КП «Білозерська центральна районна лікарня» Дмитро Доманський повідомив, що Національна служба здоров’я відмовила закладу в наданні пакету: «Є певні вимоги НСЗУ, але виявилося, що ми їм не відповідаємо. Заяву подавали ще в лютому, і це можна робити лише раз на рік. Зараз намагаємося змінити умови, які в нас є на сьогодні, та плануємо знову претендувати на цей пакет наступного року».
А от КП «Голопристанська центральна районна лікарня» і не планує відкривати відділення для паліативних хворих. За словами головного лікаря закладу Владислава Житнюка, такої необхідності в них немає: «Ми навіть не подавали заяву до НСЗУ ні на пакет паліативних послуг, ні на створення мобільної бригади, - говорить Владислав Житнюк. - У нас немає умов для утримання таких пацієнтів. У нашому районі не так багато невиліковно хворих. Тих, що є, обслуговуватиме первинна ланка, тобто сімейні лікарі. За необхідності людину госпіталізуватимуть до стаціонару, де вона пройде курс лікування та буде виписана. При цьому нам платитимуть не за паліатив, а за стаціонарне лікування».
За даними офіційного сайту НСЗУ, всього в Херсонській області пакети паліативних послуг отримали 18 лікувальних закладів, з них 7 у районах та 11 в обласному центрі. Відповідні договори не уклали 11 центральних районних лікарень.
То що ж буде з самотніми паліативними хворими, яким ніде подітися?
Зокрема з тими пацієнтами, які не мають родичів, якщо близькі люди не в змозі чи не бажають їх забирати додому або ж жителям районів, де відсутні паліативні відділення в ЦРЛ?
З такими запитаннями ми звернулися до директора Департаменту здоров’я Херсонської облдержадміністрації Віктора Короленка.
«В обласному ХОСПІСі є паліативні хворі, а є хоспісні, а це різні речі. Паліативні – це люди, які, вибачте, «доживають» і мають четверту стадію раку чи якусь іншу смертельну хворобу. Вони знаходяться на постійному знеболенні, сильних наркотичних препаратах. А є хоспісна допомога, яка передбачає догляд за літніми пацієнтами, до того ж не медичний, а соціальний», - говорить Віктор Короленко.
За його словами, саме паліативних хворих, котрі живуть у районах, дійсно будуть переправляти з Херсона до райлікарень, які отримали від НСЗУ відповідні пакети послуг. Там вони зможуть перебувати необмежений час. Якщо ж у центральній районній лікарні відсутнє паліативне відділення, то пацієнти залишаються в обласному ХОСПІСі, і також на необмежений час.
Та навіть численні виписки не вирішать фінансових проблем закладу:
«Тих коштів, які платить НСЗУ, хворому вистачить лише на 2-3 тижні. А люди ж там лежать місяць, два і три, хто далі буде платити? Днями у Херсон приїжджав керівник Південного офісу НСЗУ і ми проводили селекторну нараду з директорами департаментів охорони здоров’я усіх областей України та центральним органом. Я якраз піднімав питання по хоспісній, паліативній допомозі, психіатрії. Він відповів, що зараз готується новий пакет паліативних послуг, тобто суму, яку виділили на обласний ХОСПІс обіцяють переглянути», - пояснив Віктор Короленко.
На сьогодні ж закладу залишається лише сподіватися на додаткові кошти з інших джерел. Так, за рахунок надходжень з обласного бюджету вдалося покрити заборгованість із заробітної плати за квітень і розплатитися з медперсоналом за травень. У цьому місяці на останній сесії облради прийнято рішення про дофінансування ХОСПІСу ще майже на 200 тис. грн.
«Крім того, я звернувся до мерії за фінансовою підтримкою, адже більше половини хворих – жителі Херсона. Проте отримав офіційну відповідь, що це наші проблеми і ми самі маємо утримувати таких пацієнтів. Я вважаю, що це неправильно», - говорить очільник Департаменту здоров’я.
Щодо хоспісних пацієнтів, тобто стареньких людей, які доживають свій вік, то, за словами Віктора Короленка, догляд за ними більше стосується соціальних відомств:
«У нас органи місцевого самоврядування, зокрема і в Херсоні, постійно декларують, що вони все роблять для людей. Так візьміть же і зробіть міжрайонні ХОСПІСи. Нехай одна з кількох районних лікарень створить один потужний заклад на кілька районів, де будуть доглядати саме за літніми і немічними людьми. Наприклад, Голопристанський міг би обслуговувати п’ять районів, Генічеський – три. Потрібен один потужний комплекс, який буде акумулювати в себе кошти тих районів, з яких сюди направлятимуть людей. Зараз ми це питання відпрацьовуємо спільно з департаментом соціального розвитку ОДА. Так, у Нововоронцовці вже завершується будівництво великого ХОСПІСу. Таку ж ініціативу підтримали Генічеський та Скадовський райони. Треба розуміти, що обласний ХОСПІс має лише 50 ліжок, а людей, які потребують допомоги – 1040 на область. До цієї кількості входять і паліативні, і хоспісні пацієнти. Заклад просто не в змозі усіх прийняти.
Більш того, я днями дізнався, що є закон, який зобов’язує Міністерство соціального захисту дофінансовувати ХОСПІСи. Я про це не знав, зараз дав юристу завдання, щоб він знайшов цей документ, адже тепер мені легше буде вимагати від них дофінансування».
Як повідомив Віктор Короленко, незабаром планується і створення нових бригад мобільної паліативної допомоги, зараз готуються заяви до НСЗУ на отримання відповідних пакетів медичних послуг: «Поки що до роботи готова лише одна бригада. Для укомплектування нових потрібні спеціалізовані автомобілі, яких зараз немає. Але найближчим часом ми отримаємо від Уряду Китаю нові екстрені медичні допомоги, тож певну кількість своїх, більш старших авто, зможемо передати на мобільну паліативну допомогу».
* Паліативна допомога – це підхід, який дозволяє покращити якість життя пацієнтів із невиліковними захворюваннями та членів їхніх родин шляхом запобігання та полегшення страждань невиліковно хворої людини.
-preview.webp)
-preview.webp)
