Чому суди – таємні?

Наша Конституція гарантує гласність і відкритість судових розглядів: будь-який повнолітній громадянин України може прийти на відкритий судовий процес. Та насправді потрапити до зали суду зовсім не просто.

Автор цих рядків вирішив вдатися до експерименту. По черзі відвідавши всі суди обласного центру, перевірив, як херсонська Феміда дотримується принципу гласності.
Першим на моєму шляху був Апеляційний суд області. На вході – металошукач, охоронці. Підходжу і кажу, що хотів би вільним слухачем побувати на судовому засіданні. Мої слова дещо дивують охорону, але після цитування Конституції стражі порядку дозволяють пройти до дошки з інформацією про слухання. Того дня я без проблем потрапив на розгляд кримінальної справи. Не виникло конфлікту і в Адміністративному окружному судді. Це єдиний суд, де нема металошукача. З повідомленнями про розгляд справ можна ознайомитися без проблем, вони – на стіні біля входу. Обравши потрібну справу, повідомляю охоронника. Він телефонує секретареві, той питає дозволу у служителя Феміди. І суддя дає добро.
Все, у списку відкритих судів можна ставити крапку. Далі представники "чорного" реєстру. Це три районні суди на вулиці Маяковського і Господарський суд у Херсонській області.
Візит в будівлю "трьох Фемід" став дуже неприємним. Пропускна система там діє ось як: після того, як громадянин показав свій паспорт та повідомив мету візиту, у першому віконці працівник суду виписує пропуск: чи то він свідок, чи сторона по справі, чи то експерт. Далі папірець-пропуск передають охороні, потім потрібно пройти металошукач, і дорога до відкритого судового засідання вільна. Але, виявляється, не для всіх. Приміром, надати мені пропуск жіночка відмовила. Мотивувала , що я не назвав справу, на розгляд якої хочу потрапити. Я пояснив, що всю інформацію про слухання кожен суд вивішує на своєму поверсі. Тому, щоб сказати, куди саме я хочу потрапити, для початку мені необхідно піднятися і подивитися. Але жіночка нічого слухати не хотіла: "Как это пропущу, а если с вами бомба?".
– А для чого ж тоді металошукач, а біля нього – озброєні охоронці?
Дама декілька секунд пильно дивиться на мене і відповідає:
– Уважаемый, вы собственно говоря, кто такой, предъявите ваши документы?
Даю їй паспорт. Нічого більше в мене не спитавши, мовчки бере ручку, чистий аркуш паперу і починає переписувати мої дані: прізвище, ім'я, рік народження, серію номер, паспорта.
– Агов,– кажу їй схвильовано,– що ви робите, чи маєте право?
– Вы ж мне не говорите, с какой целью пришли в суд, поэтому я должна вас проверить.
Після цих слів стало зрозуміло, що мені до зали суду не потрапити. А з такою пропускною системою принцип гласності і відкритості суду навряд чи може існувати. Отож, будівля трьох Фемід виявилась неприступною фортецею.
Останнім у моєму списку був Господарський суд. Біля входу мене зустрічає охоронець. Доповідаю йому про мету приходу. Сержант показує на телефон, мовляв, дзвоніть у приймальню, там все скажуть. Телефоную, на тому кінці дроту жіночий голос пояснює: "Щоб потрапити на судове слухання треба написати заяву на ім'я судді, що веде справу, і чекати відповіді". І кладе слухавку. Питаю в охоронця, а де ж інформація про час розгляду справ. Він відповідає: "На другому поверсі, кожний суддя вивішує її біля свого кабінету". Але туди мені зась, бо я простий громадянин України, таким туди ходу нема.

http://old.vgoru.org/old/modules.php?name=News&file=article&sid=11583

Більше новин Херсона читайте у нашому Телеграм-каналі

Поділитися в Facebook

Тут будуть коментарі і форма залишити коментар ...