Чи діждуться діти грошей з Фонду майбутніх поколінь?

Володимир Зеленський  подав у Верховну Раду законопроєкт «Про економічний паспорт».

Що пропонує президент. Передбачається,  що кошти з рентної плати за використання українських надр  переказуватимуть до новоутвореної структури - Фонду майбутніх поколінь. Акумульовані там гроші призначатимуться дітям, які народилися після 1 січня 2019 року. Тож вони на час свого повноліття матимуть на  спеціальних рахунках по $ 10 тисяч. Перші виплати з Фонду майбутніх поколінь передбачаються в 2037 році. Гроші надійдуть до Фонду для оплати навчання, житла, лікування чи на пенсійні накопичення, але на руки їх видавати не будуть.

Цей проєкт викликав у суспільстві надзвичайно жваву дискусію. Адже поставив цілу низку гострих питань, зауважень і прогнозів, які важко спростувати. Ось як ініціативу Володимира Зеленського коментують економісти. Їх експертні позиції оприлюднив сайт Gazeta.ua.

Борис Кушнірук, економіст:

– Ніхто не наважується сказати Зеленському, що він не розуміє елементарного. Подібне роблять у країнах із дуже великим обсягом природних ресурсів, насамперед, нафти. Які дозволяють покривати всі видатки і ще дають надприбуток, який закладають у фонди майбутніх поколінь. Є приклад Росії. Живе в злиднях, але має фонд, в якому понад $500 мільярдів. У Норвегії на сьогодні такий фонд сягає $1,3 трильйона.

А наша країна живе в постійному дефіциті державного бюджету. Весь час треба позичати і збільшувати державний борг. Тому сама ідея такого Фонду – абсурдна. Він існуватиме за рахунок нарощування боргів. Тоді який сенс? Коли немає боргів – можна відкладати надприбутки. Якщо ж ми запланували наступного року витягнути на цей фонд 21 мільярд гривень, значить, візьмемо з доходів і на таку суму збільшимо дефіцит. Маєте десь позичити. Що залишите майбутнім поколінням? Частині громадян обіцяєте гроші, але повісите державний борг на всю країну.

Чому кошти отримуватимуть лише народжені з 2019 року, коли йдеться про природні ресурси, які належать усім? На всіх решту повісять державний борг, який зростатиме. Це не витримує жодної економічної логіки. У нас не може це запрацювати.

Олексій Кущ, економіст:

– Економічний паспорт – правильна ідея, яка йде в хибному напрямку. Люди при владі висмикують цікаві кейси, але не здатні їх адаптувати до наших умов.

Сировинні країни створюють національні резервні фонди, в яких накопичують прибутки від експорту. Україна серед небагатьох із них, яка не має такого. Світова економіка циклічна: попит на сировину то спадає, то збільшується і тоді накопичують доходи в резервах. А коли починається криза, направляють частину грошей на покриття дефіциту. Аби населення не відчувало негативного впливу.

Норвегія завжди мала профіцитні бюджети. А коли почалася пандемія, бюджет став дефіцитним. Вони дістали з фонду близько 30 мільярдів доларів, і уряд розповсюдив їх як допомогу.

Якби Україна ще 2005 року створила такий національний резервний фонд, ми б уже мали близько 30 мільярдів доларів. У кризи 2008, 2014-2015 років не бігли б до МВФ по кредити. А так гроші осіли в руках олігархів.

Рентних платежів буде недостатньо, щоб наповнювати резервний фонд. Вони дають близько 2 мільярдів доларів на рік, а треба мінімум 5. Можна було б наповнювати фонд не тільки рентами, а й за рахунок експортних мит на сировину – наприклад, зерно, кукурудзу, соняшник, рапс, сою, залізну руду, напівфабрикати металургійного виробництва. Тоді вирішуємо дві задачі: наповнюємо фонд і стимулюємо внутрішню переробку сировини. Це і буде боротьбою з олігархами. Введення експортних мит ударить по фінансово-промислових групах, позбавить мегаприбутків. У законопроєкті Зеленського цього немає.

Другий момент – використання цих коштів. Із національних резервних фондів тільки в декількох арабських нафтових країнах-монархіях виплачують гроші на весілля, при досягненні повноліття тощо. В інших просто так гроші не роздають. Бо тоді втрачається сенс цих резервів. Вони призначені для страхування економічних дисбалансів, коли настає криза.

Маленька Норвегія з невеликим населенням має завеликі ресурси для своєї економіки. Тому вкладає по всьому світу в активи і заробляє великі пасивні доходи. А Саудівська Аравія, де 40 мільйонів населення, інвестує кошти в свою економіку. Створюють нові виробництва, сучасні технології. Вкладають в освіту, науку, медицину. Нам треба так само робити.

Ідея ж Зеленського – через 18 років роздавати гроші, коли вони фактично знеціняться. Бо їх зберігатимуть у гривнях, вкладатимуть в облігації внутрішньої державної позики. Фактично будуть фінансувати дефіцит держави. Та й невідомо, в якому фінансовому стані держава буде через 18 років. Чи буде здатна виплатити ці кошти. Коли гроші вкладають у державні цінні папери, є велика спокуса анулювати цей борг і нічого не виплачувати.

Більше новин Херсона читайте у нашому Телеграм-каналі

Поділитися в Facebook

Тут будуть коментарі і форма залишити коментар ...

Схожi новини