Підтримати нас

ЧЕСНО: більше третини суддів Херсонщини – недоброчесні!

Автор статті
06 травня 2020 13:23
867
Поширити:

Аналітики кампанії проаналізували 107 суддів першої інстанції Херсонської області та встановили, що 41 з них порушив щонайменше один критерій доброчесності. Тобто виносили сумнівні рішення, мають непрозорі статки, причетні до корупції або кримінальних проваджень, порушень прав людини, або ж порушували професійну етику.

За результатами моніторингу на кожного суддю створено так звані профайли та вже розміщено на сайті ЧЕСНО.  

Антирейтинг порушень, перше місце

За словами координаторки кампанії «ЧЕСНО. Фільтруй суд!» Людмили Сливи, найпоширеніші порушення – приховане майно самого судді або його родичів, а також невідповідність стилю життя задекларованим статкам. За результатами моніторингу, цей критерій на доброчесність та прозорість статків не пройшли 30 суддів першої інстанції нашої області.

Друге місце

На другому місці - причетність суддів до порушення прав людини.

Серед індикаторів цього критерію, за методологією компанії, є: перешкоджання роботі журналістів або громадських активістів; порушення гласності та відкритості судового процесу; порушення права на справедливий судовий розгляд, не пов’язаних з ухвалою сумнівних рішень, тощо.

Тут «відзначилися» п’ять служителів Феміди, зокрема, суддя Херсонського міського суду Юлія Бочко. Вона розглядала справу про дорожньо-транспортну пригоду, в якій було пошкоджено майно та автівка. Але так затягла процес, що закінчився строк притягнення винних до відповідальності й тому справу було просто закрито. В результаті Третя дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя притягла саму Юлію Бойко до дисциплінарної відповідальності, а компанія «ЧЕСНО. Фільтруй суд!» «нагородила» її чорним часником (такий значок ставиться поряд з кожним профайлом судді-порушника на сайті компанії).

Третє місце

Щодо критерію «непричетність до корупції або до кримінальних правопорушень», його порушило чотири судді.

Серед них Олександр Дюдюн (Чаплинський райсуд). Він досі значиться на сайті суддею, але справи не розглядає, бо ще в 2012 його відсторонили від посади у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності. Підстава - інформація Генеральної прокуратури про те, що суддя ймовірно отримав 110 тисяч гривень за позитивне вирішення земельного питання.

Також була фігурантом справи про хабар суддя Голопристанського райсуду Юлія Гаврильченко (Диба). За версією слідства, секретар суду, де працює суддя, вимагав у громадянина неправомірну вигоду в сумі 5000 грн. за вплив на суддю Гаврильченко (Дибу), аби спонукати її до призначення м’якшого покарання в кримінальній справі. В результаті секретар отримав вирок, а суддя – лише «легкий переляк».

"Примітно, що частина коштів, визначених як неправомірна вигода, перераховувались на картковий рахунок, відкритий на ім’я судді Гаврильченко (Диби). Про що суддя, за її словами та словами секретаря (і це зафіксовано в судовому рішенні стосовно секретаря), не була поінформована. Проте, ми зафіксували порушення цього критерію доброчесності. Хочу наголосити: коли ми говоримо про причетність до порушень, ми не стверджуємо винуватість судді, ми - фіксуємо факт. А наші читачі можуть проглянути профайл судді й самі сформувати своє ставлення та бачення ситуації", - пояснює координаторка кампанії «ЧЕСНО. Фільтруй суд!» Людмила Слива.

Чорний часник отримала й Олена Живцова (Каланчацький райсуд). За інформацією Національного антикорупційного бюро, вона нібито одержала 5 тисяч гривень від громадянина за прийняття рішення на його користь у справі за адміністративним позовом.

Та суддя Ілля Кравченко (Білозерський райсуд) – він також був фігурантом кримінальної справи про хабар. Вироком Апеляційного суду Миколаївській області в березні 2010 року його визнано винним у злочині за ч. 2. ст. 368 Кримінального Кодексу (Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди у значному розмірі службовою особою). Однак касаційна інстанція цей вирок скасувала та направила справу на нове розслідування. Після цього справу то знову подавали до суду, то повертали правоохоронцям на доопрацювання.  Зрештою, в грудні 2013 року, її було просто закрито постановою слідчого прокуратури Херсонської області. Постанову вмотивовано тим, що неможливо усунути протиріччя в матеріалах досудового слідства.

Четверте місце

Четверте місце поділили по двоє суддів, які ухвалили сумнівні рішення та порушили норми професійної етики.

Стосовно порушень доброчесності у вигляді сумнівних рішень Людмила Слива пояснює:

"У ході оцінки суддів за цим критерієм враховуються висновки міжнародних та українських організацій, тимчасових слідчих комісій, державних органів. Але ми робимо перш за все громадську оцінку рішення судді. Адже впевнені, у стороннього незалежного спостерігача не має виникати сумнівів щодо результатів розгляду справи. Інакше ми говоримо про сумнівність рішення. Тобто наші висновки – не пряме звинувачення, а оціночне судження".

Мова йде про суддю Херсонського міськсуду Ярослава Мусулевського та суддю Новотроїцького райсуду Вадима Решетова.

Так, Ярослав Мусулевський обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою Миколі Новікову, якого підозрювали у скоєнні нападу на Катерину Гандзюк. Хоча адвокат підозрюваного і його сестра казали, що з 28 липня по 1 серпня Микола Новіков навіть не був у Херсоні, а відпочивав на морі.

Що ж до Вадима Решетова, то він розглядав справу за адміністративним позовом ВАТ «ХБК». Представник державної виконавчої служби заявила відвід судді у зв’язку з тим, що були сумніви в його об’єктивності – адже він прийняв позов до неналежного відповідача і по закінченні строків позовної давності. Однак Вадим Решетов відмовив у задоволенні відводу, аргументуючи це відсутністю підстав.

І знов - четверте місце

Також два служителі Феміди причетні до порушень норм професійної етики. Це Сергій Гомельчук (Херсонський окружний адміністративний суд) та Тетяна Пінтеліна (Господарський суд Херсонської області).

Сергій Гомельчук у деклараціях доброчесності судді за 2016 та 2017 роки вказав, що не здійснював вчинки, які можуть мати наслідком притягнення судді до відповідальності. Проте 9 серпня 2017 року Управління захисту економіки Херсонської області склало на нього адміністративний протокол за несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. Постановою Херсонського міського суду у вересні адміністративне провадження було закрито. Але зазначені обставини стали предметом дисциплінарного провадження у Вищій раді правосуддя. В результаті Сергія Гомельчука притягнуто до відповідальності у вигляді попередження. Однак суддя «забув» відобразити цей факт у власній декларації доброчесності.

А Тетяна Пінтеліна не вказала в декларації родинних зв’язків чоловіка двоюрідної сестри Кирила Соловйова, який також є суддею Господарського суду Херсонської області.

Довідково

Детальніше про кожного суддю-порушника можна дізнатися в спецпроекті Чесно «Суд над суддями». Крім того, як зазначила Людмила Слива, на сайті є інформація не лише про порушників, а й про всіх діючих суддів області. У профайлах є багато інших додаткових відомостей про кожного суддю – і його кар’єра, і декларації про родинні зв’язки, доброчесності, участь у конкурсах, проходження кваліфікаційного оцінювання, розгляд ним резонансних справ, публікації в ЗМІ, тощо. База постійно оновлюється та поповнюються.

Наразі проаналізовано доброчесність суддів вже  10 областей країни, зокрема,  Харківської, Донецької, Луганської, Київської, Одеської, Львівської, Миколаївської й нарешті – Херсонської. 

Відео презентації результатів моніторингу доброчесності суддів першої інстанції Херсонської області можна подивитися тут:

Більше новин читайте на нашому телеграм каналі
Поширити:
ЗАРАЗ ЧИТАЮТЬ
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
ОСТАННІ НОВИНИ