Logo
Версія для друку

Старий Новий рік 2018: звичаї та традиції святкування

Рекомендовані Старий Новий рік 2018: звичаї та традиції святкування

У ніч з 13 на 14 січня українці відзначають Старий Новий рік – унікальне свято, що виникло після зміни літочислення.

Незважаючи на те, що Старий Новий рік не є офіційним святом, багато хто з нас любить і шанує цей день. Напередодні свята НВ Style розповідає, як відзначають Старий Новий рік і якими звичаями, обрядами та ритуалами він супроводжується.

Святкування Старого Нового року почалося в 1918 році, коли замість юліанського календаря був введений григоріанський, і в наше життя увійшло поняття «старого» і «нового» стилю.

Таким чином, якщо в ніч з 31 на 1 січня вам не вистачило веселощів і забав, ви можете відзначити свято ще раз. До речі, для багатьох віруючих людей Старий Новий рік є більш яскравим святом, ніж звичайний Новий рік, оскільки пишні застілля дозволені виключно після закінчення Різдвяного посту.

Старий Новий рік: звичаї

В Україні Старий Новий рік святкують, накриваючи багатий стіл, на якому обов'язково має стояти кутя. Щедрий вечір 13 січня дуже схожий на Святвечір перед Різдвом, проте страви тут вже не пісні: на столі стоять ковбаси, м'ясо, сало, пироги, вареники, млинці та багато іншого.

44_04

За святковою вечерею повинна зібратися вся родина, попросити одне в одного пробачення і загадати щастя і достатку в новому році.

Споконвіку традиційно в дні Старого Нового року українці відзначали день Маланки (13 січня) і день Святого Василя (14 січня). Ці свята завжди супроводжувалися народними гуляннями, переодяганнями і ворожіннями.

Серед головних обрядів на Старий Новий рік не можна не відзначити щедрування і водіння кози Маланки. З вечора і до самої ночі компанії щедрувальників ходили по хатах, співали обрядові пісні-щедрівки, танцювали та жартували. Компанію супроводжувала коза Маланка, в яку найчастіше переодягалися молоді хлопці.

Вранці 14 січня в Україні прийнято засівати. Відповідно до цього ритуалу на Старий Новий рік хлопчики і молоді хлопці наповнюють свої рукавиці зерном і засівають спочатку в своєму будинку, потім в хатах хрещених батьків, родичів і сусідів. При цьому засівальники бажають щастя, достатку і врожаю у новому році.

У деяких регіонах країни вранці 14 січня палять «дідухів» – заздалегідь підготовлені снопи, які на Щедрий вечір стояли в хаті на покуті.

© Bo&Ko/Flickr

Одним лише спалюванням соломи цей обряд на Старий Новий рік не закінчувався: щоб очиститися від усіх бід і неприємностей, набраних за минулий рік, люди стрибали через багаття.

Серед давніх українських звичаїв на Старий Новий рік варто виділити і сватання. Тільки 13 січня ті молоді хлопці, які раніше отримали від коханої дівчини «гарбуза», могли повторити спробу і знову послати в дім дівчини сватів. Свататися на Маланки можна і вперше, адже вважається, що якщо погодитися на шлюб у Щедрий вечір, то і життя молодої пари буде щедрим і радісним.

Ніч з 13 на 14 січня вважалася магічною, тому невід'ємною частиною святкування э також ворожіння на Старий Новий рік.

2012-2015 © Газета "Вгору". Всі права захищені. Використання матеріалів газети «Вгору» схвалюється, посилання та гіперпосилання на наше видання ОБОВ'ЯЗКОВЕ