Вхід

Детектив навколо вежі Вітовта

Рекомендовані Литовські байкери відвідали на Херсонщині історичну пам’ятку нашої спільної культури. Фото з архіву Наталі Бімбірайте та Марини Єлісеєвої. Литовські байкери відвідали на Херсонщині історичну пам’ятку нашої спільної культури.

Як головний архітектор Херсонської області Григорій Ходін «прогинається» під будівництво ГЕС-2.

Вежа Вітовта у селищі Веселе Бериславського району стала історичною знахідкою міжнародного значення. Про це повідомила керівниця громадської організації «Культурний центр Україна-Литва» Наталія Бімбірайте. Однак керівництво управління містобудування та архітектури Херсонської облдержадміністрації перешкоджає встановленню, як того вимагає законодавство, охоронних зон навколо пам’ятки.  

Нагадаємо, вежа Вітовта - єдина вціліла на Херсонщині оборонна споруда часів литовського князя Вітовта. Але доволі довго  вона значилася пам’ятником архітектури 19 століття обласного значення і стояла на обліку як Дозорна (оглядова) башта.

Але за таємних обставин в 2003 році її зняли з обліку. Це з’ясувалося, коли в області заговорили про будівництво Каховської ГЕС-2 (ГЕС-2 може знищити старовинну споруду). Обласна влада надала замовникам будівництва офіційний документ, що вежа не має ніякої цінності. Тобто, фактично її дозволили зруйнувати. Херсонським вченим, краєзнавцям і громадським активістам вдалося знайти в архівах охоронні номери вежі і повернути їй охоронний статус. Але, знову ж таки, як пам'ятки місцевого значення часів князя Трубецького.

Картини Ярослава Гадзінського в Художньому музеї Нової Каховки. Фото взяті зі сторінки у Фейсбук Башня Витовта Vytauto bokštas.

Відкриття року

Та минулого року башта «враз» постарішала на сторіччя. Вчені взяли проби цементу, що скріплює камені біля підніжжя вежі. І перші ж результати  дослідження, як повідомив професор інституту археології Національної академії наук України Олександр Симоненко, підтвердили, що його склад ідентичний складу цементу, яким користувалися на території Великого князівства Литовського в 14-15 століттях. Тобто, Дозорній (оглядовій) башті насправді - приблизно сімсот років! І це дійсно залишки вежі часів Вітовта.

Влітку цього року там проводилася археологічна розвідка і результати дослідження визнані Національною Академією Наук України як видатні наукові відкриття року.

Археологічна розвідка велася з дозволу Міністерства культури. Але керівництво Каховської ГЕС та їх охоронці намагалися перешкоджати науковцям, адже це досі землі гідроелектростанції. Фото з архіву Наталі Бімбірайте.

У жовтні білоруські вчені запросили Наталію Бімбірайте та професора Інституту археології НАНУ Світлану Біляєву на міжнародний круглий стіл з доповіддю про знахідки на Херсонщині.  І ця доповідь стала дуже резонансною. Як розповіла Наталія Бімбірайте, вчені, які вивчають середньовіччя, були шоковані. Тому що об’єкти такого історичного значення відкрито вперше, тому що тут – невідомий зовсім не досліджений край. І це справжня сенсація, і це сталося в нашій області.

Тепер Наталія Бімбірайте разом зі Світланою Біляєвою готуються до міжнародної конференції в Литві, яка проходитиме в двадцятих числах листопада, де теж будуть вчені з країн ЄС та колишнього СРСР.  

- Ми будемо далі популяризувати знахідки на Херсонщині, - каже Наталія Бімбірайте. - Тому що потенціал – величезний і для науки, і для туризму.  Дуже потрібні подальші дослідження, я мрію, щоб то була міжнародна експедиція. І живий інтерес до цього є, в Європі зараз модний саме історичний туризм. Там зовсім по іншому ставляться до минулого. Наприклад, як це відбувається в Швеції. Якщо фермер розкопав на своєму полі щось схоже на старовину, він одразу припиняє роботи, огороджує місце знахідки й повідомляє про це державному органу. Якщо експерти підтверджують, що знахідка має історичне та культурне значення, то власник поля сам охороняє її, запрошує туристів і дуже пишається тим, що причетний до збереження спадщини своєї країни.

Фото з архіву Наталі Бімбірайте та Марини Єлісеєвої.

«Яка-така» вежа

У нас в Україні начебто теж є відповідні закони та охоронні інституції пам’яток. І навколо кожної культурної або історичної спадщини встановлюються аж чотири захисні зони: охоронна зона (на менше 50 м від пам’ятки); зона регулювання забудови; зона охоронюваного ландшафту; зона охорони археологічного культурного шару (Закон «Про охорону культурної спадщини»).

Якщо спадщина має місцеве значення, то охоронний документ затверджується керівництвом управління містобудування та архітектури облдержадміністрації. Якщо національного - то Міністерством культури. В цих зонах обмежується будь яка діяльність, особливо в охоронній. Навіть використання там «звичайних» металошукачів можливе тільки з дозволу, відповідно, або ОДА, або Мінкульту.

За свавілля передбачено суворе покарання: від 1700 гривень штрафу до 8 років ув’язнення (Стаття 298 Кримінального Кодексу України).

Але у вежі Вітовта немає жодної охоронної зони. Більш того, вона розташована на ділянці, яку Веселівська сільрада передала у розпорядження гідроелектростанції. І ця територія має цільове призначення як земля енергетики. Тобто, треба не просто затвердити охоронну зону навколо вежі, треба ще вилучити її із користування Каховської ГЕС, та поміняти статус ділянки  з «енергетичного» на  «землі історико-культурного призначення».

Незважаючи на те, що це пам’ятка національного значення, за замовленням «Укргідроенерго» та без дозволу Мінкульту бурять поряд з баштою, бо охоронна зона невизначена.  Фото та відео з архіву Наталі Бімбірайте та Марини Єлісеєвої.

Ще торік архітектор, керівниця новокаховської організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури Тетяна Євсєєва підготувала необхідні документи.  Але обласна містобудівна рада проект не погодила. Тому що, начебто, вежа - то вже пам’ятник національного значення. Про це на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини заявили головний архітектор Херсонської області Григорій Ходін, а також: керівник обласної інспекції з охорони пам’яток історії та культури Іван Солоницький; начальник обласного Управління заповідної справи, земельних ресурсів та економіки природокористування Микола Мартиненко;  директор херсонської філії держпідприємства «Укрдержбудекспертиза» Олександр Холін. Тому рекомендували Тетяні Євсєєвій звернутися з документами до Міністерства культури. Це було ще восени 2017 року.

Така новина шокувала херсонських істориків, архітекторів, громадських діячів, активістів, які прикладають титанічні зусилля для збереження пам’ятки. Як це так, вежа вже визнана національним надбанням, а вони про це нічого не знають?! Надіслали запит до Мінкульту, але виявилося, що радіти зарано. Станом на 15.12.2017 - башта залишалася пам’яткою місцевого значення.

Так що то було на засіданні містобудівної ради ХОДА - відверта брехня, чи дрімуча необізнаність? Важко сказати, які були мотиви у тих вищеперерахованих відповідальних осіб.

Але відомо інше. Як тільки активісти підняли галас про загрозу знищення вежі Вітовта через будівництво ГЕС-2, представники приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» (замовник робіт) одразу почали на них тиснути, щоб «пригальмували процес». Вони намагалися домовитися, щоб питання про статус та охоронні зони вежі підняли пізніше, коли всі роботи на ГЕС-2 вже закінчаться. Також  намагалися з’ясувати, до кого в ХОДА можна «підійти та домовитися», та навіть погрожували: «будівництво підписав Гройсман - ви що, проти нього йдете, вам інвестиції в область не потрібні?»

Тож захисники історичного надбання припустили, що забудовники таки знайшли свого поплічника в ХОДА, і вирішили не доводити обласним чиновникам очевидні речі. Замість цього звернулися до деяких народних депутатів від Херсонщини, до посольства Литви в Україні та безпосередньо до Президента Литовської Республіки Далі Грибаускайте з проханням сприяти збереженню середньовічної спадщини.  

На засіданні Уряду 25 січня 2018 року Дозорну (оглядову) башту внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Курган, гуральня та ДБН

Після того, як вежа отримала статус національної пам’ятки, Тетяна Євсєєва знову надіслала документи на затвердження, тепер вже - до Мінкульту. Та минув місяць, другий, а у відповідь - цілковита тиша. Тільки майже через півроку з’ясувалося: майже одразу вслід за документами про встановлення охоронних меж башти до Мінкульту надійшов лист від головного архітектора області Григорія Ходіна, який відкликав ці матеріали «на доопрацювання».

Дивує не тільки те, що обласна адміністрація тримала документи у шухляді та не повідомила нічого про необхідність «доопрацювання» автору проекту. Не менш «цікавим» є привід, під яким Григорій Ходін забрав з Мінкульту документи.   Виявляється, до охоронної зони вежі Вітовта треба внести ще … «Курган ІІ тис. до н. е. - ІІ тис. н. е.», «Гуральню князя Трубецького» (підприємство, де в давнину переробляли зерно на горілку), а також врахувати вплив на довкілля проекту будівництва ГЕС-2.

З якої такої дозорної башти дивися Григорій Ходін, що побачив поряд з вежею ще й інші історичні пам’ятки, - теж не зрозуміло.  Адже охоронна зона вежі Вітовта - це всього навсього, невеличка територія навколо, радіусом 50 метрів.  І ніякої «Гуральні князя Трубецького» не тільки поблизу, а й в переліку охоронюваних об’єктів немає, а найближчий курган  так далеко, що ніякого відношення до охоронної зони башти не має.

Що стосується «впливу» будівництва ГЕС-2, то Тетяна Євсеева узгодила з замовником будівництва, що встановлюється мінімальна передбачена законодавством охоронна зона - 50 метрів від башти (вгору по схилу, в інший бік від водосховища - навіть трохи більше), а відстань до майбутнього каналу буде не менш ніж 70 метрів. І передала весь пакет документів на підпис в ХОДА, щоб переслали знову до Мінкульту. Адже це обласне управління архітектури «відкликало» документи.

Але коли ми поцікавилися, яка подальша доля проекту, виявилося, «детективні пригоди» ще не скінчилися.  Телефон приймальні головного архітектора області не відповідає зовсім. В іншому кабінеті, де працюють спеціалісти управління, нам пояснили, що Григорій Миколайович Ходін «переїхав» в інший кабінет, де ніякого телефону немає. Та й взагалі, він зараз у відпустці. А що стосується долі охоронних зон вежі Вітовта, то нічого з цього приводу прокоментувати не можуть, адже цим займається виключно сам Григорій Миколайович. Щоправда, знайшли колегу, яка виявилася трохи причетною до теми. Вона згадала, що документи мали переслати до Веселівської сільради, тому що вступили в дію нові Державно-будівельні норми, отже, проект треба впорядкувати згідно з новими вимогами.

Коли ж ми зателефонували Тетяні  Євсєєвій та запитали теж саме, яка доля документів, виявилося, що вони все ж таки - в кабінеті Григорія Ходіна! Нові ДБН, дійсно, вступили в дію з 1 вересня, але ніякі зміни порядку встановлення охоронних зон пам’яток - не торкнулися

- Тож навіть нічого міняти не довелося, - каже авторка проекту. - І я знову направила проект в ХОДА. Тепер чекаю, коли Григорій Ходін вийде з відпустки.

На замовлення громадської організації «Культурний центр Україна-Литва» виготовлені унікальні керамічні світильники, від яких туристи просто в захваті.  Фото з архіву Наталі Бімбірайте та Марини Єлісеєвої.

Нажите непосильною працею

В Законі «Про охорону культурної спадщини» є дуже цікава стаття - покарання за «ухиляння», - штраф до 17 тисяч гривень. Це стаття 44: Відповідальність юридичних осіб  за  ухиляння  власника пам'ятки або уповноваженого ним органу від підписання  охоронного  договору  або за порушення ним режиму використання   пам'ятки.   

Імовірність того, що головного архітектора притягнуть до відповідальності за цією статтею - майже фантастична. Втім, ми все ж поцікавилася в його декларації, чи зможе пан Ходін заплатити такий штраф?

В декларації за 2016 рік він вказав дружину та сина. Все майно родини: три квартири, дві земельні ділянки, магазин та машина - належали дружині. Ніякого майна та заощаджень на своєму посту головний архітектор на нажив і жив винятково за зарплатню. Але в декларації за 2017 рік дружини вже немає. Після розлучення Григорію Ходіну дісталася та сама машина, яка до того начебто належала дружині, проте тепер несподівано «виявилося», що він мав на неї права ще з 2007 року. А ще виявилося, що Григорій Миколайович вміє дуже добре торгуватися. Адже торік придбав собі квартиру в Херсоні, площею понад 75 кв. метрів, та всього - за 20 тис. грн..!

Втім, й без всього того, головний архітектор зміг би заплатити штраф, адже отримує в рік більше 130 тис. грн. зарплатні.

А крім того, попереду, «як морква перед віслюком», маячить перспектива взяти під державні гарантії в кредит у Європейських банків близько 12 мільярдів гривень на будівництво ГЕС-2 та «роздерибанити» їх.

Фото 1954 року - будівництво Каховської ГЕС. Фото взяте зі сторінки у Фейсбук Башня Витовта Vytauto bokštas. 

P.S. Публікація підготовлена в рамках проекту «Права людини і місцева демократія» за фінансової підтримки Національного Фонду на підтримку демократії (NED). Проект реалізується Благодійною організацією «Фонд милосердя та здоров'я».

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Національного Фонду на підтримку демократії.

P.P.S. Безоплатну юридичну консультацію можна отримати в Громадській приймальні Благодійної організації «Фонд милосердя та здоров'я» за адресою: м. Херсон, вул. Б. Мозолевського (колишня Фрунзе), 2, оф. 19. Особистий прийом: вівторок з 10.00 до 15.00. Тел. (0552) 49 60 03, (066) 790 90 21.

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.

Публікації

Новости Херсона: самые свежие, важные, главные и актуальные события за сегодня (неделю, день, час). Аналитика и расследования. Онлайн портал «Вгору»

Новости Херсона – это то, что мы делаем лучше всех! Главная ценность любой новостной информации – ее свежеть и актуальность. Именно поэтому газета «Вгору» предлагает только самые свежие новости от первоисточников!
Наши журналисты постоянно находятся в поисках актуальных тем и событий для жизни города и области, поэтому, помимо рубрик «новости сегодня», «новости за день» и «новости за час», мы ведем аналитическую колонку «Главные и важные события за неделю».
Ведь читателям не всегда хочется просто следить за последними Херсонскими вестями онлайн, но и проанализировать серьезные аналитические материалы, где проблематика разкрывается более широко и присутствует авторский взгяд на происходящее.
Благодаря разделению статей по категориям, каждый легко может найти те херсонские новости, которые его интересуют. Вся информация разбита на следующие группы:
• Власть • Реформы • Расследования • Криминал • Культура • Здоровье • Спорт

Например, для любителей острых ощущений есть криминальные новости Херсона. Здесь информация с оперативных сводок правоохранительных органов, о раскрытии преступлений, дорожно-транспортные происшествия, незаконные действия людей в погонах и многое другое.

Об отношениях государства и народа, чиновников и простых людей можно узнать из разделов политика и экономика. Здесь размещаются статьи о политической жизни Херсонщины. Освещается работа мэрии, депутатов, городского и областного советов и других органов государственной власти: какие вопросы рассматривались, какие сделаны выводы и приняты решения. Комментируется деятельность различных политических партий и сил. Обсуждаются также события и мероприятия, посвященные работе предприятий города и области, сельскому хозяйству и другим сферам промышленности и экономики.

Сторонникам здорового образа жизни предлагается ознакомиться с новостями спорта и туризма. А можно почитать, что нового происходит в сферах здравоохранения и экологии в соответствующих разделах. Ведь многих интересует, как государство беспокоится о здоровье граждан.
И, конечно же, наш портал не обошел стороной культурную жизнь города. В соответствующем разделе можно ознакомиться с новостями херсонщины в области культуры и искусства, узнать обо всех проходивших или предстоящих мероприятиях, концертах, фестивалях.
Мы поставили цель – оперативно и достоверно освещать постоянным читателям и гостям нашего интернет издания всё, что происходит в Херсоне и херсонской области. Мы хотим, чтобы никто, покидая страницы сайта, не оставался равнодушным к проблемам города и области в политике и экономике, в здравоохранении и образовании, в культуре и экологии. Чтобы мог искренне порадоваться успехам и достижениям херсонцев в социальной сфере, в бизнесе и спорте. И просто, пребывая в курсе событий, мог идти в ногу со временем.
Подробнее