Вхід

MKU

В Україні відмовляться від паперових грошей

В Україні вже через рік у кожній маршрутці, у всіх кіосках і магазинах повинні встановити термінали. Національний банк і Кабмін взяли курс на економіку без паперових грошей (cashless economy). Поки плани, порівняно з країнами ЄС, здаються скромними – скоротити обсяг готівки до 9,5% ВВП до 2020-го.

Однак у майбутньому, зазначають експерти, Україна, як і більшість розвинених країн світу, повністю відмовиться від "папірців". Уже через декілька поколінь банкноти замість гаманців зберігатимуться в колекціях нумізматів, остаточно поступившись електронним платежам.

OBOZREVATEL з'ясував, як і навіщо в Україні позбуваються від паперових грошей.

Головне:

  • в Україні планують до 2020-го забезпечити терміналами всіх, клієнти отримають вибір: платити готівкою або карткою;
  • Національний банк розробив стратегію безготівкової економіки і поступово рухається до мети;
  • розвинені країни ЄС повністю відмовляються від паперових грошей, таке майбутнє чекає і на Україну.

Що і коли змінять

Завдання України – збільшити рівень безготівкових розрахунків щонайменше вдвічі. У будь-якому разі, такі плани озвучує Нацбанк. "Поширення безготівки надасть значні переваги державі, комерційним банкам, бізнесу і кожному громадянину", – йдеться в презентації регулятора.

Готівкові гроші найчастіше працюють поза фінансовою системою. Це інструмент для корупції, тіньової економіки. Хабарі, зарплати неоформлених працівників – все платиться готівкою. Поки ситуація залишається плачевною. Якщо в розвинених країнах безготівковими розрахунками проходить 99% коштів, то в Україні поки що такі показники залишаються в далеких планах.

У минулому році, згідно з даними НБУ, 58% всіх доходів населення отримало в безготівковій формі. Але водночас тільки 18% доходу витратили за допомогою карток. Тобто левова частка українців, наприклад, отримавши зарплату, йде до банкомату, знімає гроші і витрачає їх.

У 2020-му обсяг готівки в економіці повинен становити 9,5%, зазначається в презентації регулятора. Тоді як у 2015-му було 14,3%. З цим завданням впоратись буде складно, проте всі можливості для цього є.

"Є три прості рецепти: розвивати платіжну інфраструктуру, популяризувати безготівкові платежі і обмежувати оплату готівкою", – пояснює фінансовий аналітик Єгор Комов. З одного боку самі банки зацікавлені в тому, щоб все більше українців замість готівки користувалися їхніми картками. Для цього створюють додатки і сервіси для оплати комунальних послуг, впроваджують технології безконтактних платежів, пропонують привабливі умови щодо часткового повернення витрачених на покупки карткою грошей.

"Банки користуються системою заохочень. Не знімають комісію, якщо користуватися кредитними коштами для покупок карткою, нараховують відсотки на залишок коштів на картці. Роблять усе, щоб ви не бігли до банкомату щоразу, як отримуєте зарплату", – пояснює Комов.

З іншого боку, свою лепту вніс і Кабінет міністрів. Так, Міністерство економічного розвитку і торгівлі розробило проект постанови, який зобов'язує український бізнес впроваджувати електронні способи оплати. Насамперед це стосується тих, хто надає послуги або продає товари дистанційно (інтернет-магазини, сервісні служби і т. д.)

Всі вони зобов'язані надати клієнту можливість оплатити свої послуги онлайн. До літа 2019-го магазини, які продають побутову техніку з гарантією, зобов'язані встановити термінали.

До січня 2020-го термінали повинні встановити ті, хто заробляє на продажу автомобільного транспорту, а до літа наступного року, тобто вже через рік, це нововведення зачепить усіх суб'єктів підприємницької діяльності.

Щоб скоротити кількість грошей в обороті, Нацбанк також розробив купюри і монети новим, більшим номіналом. Наприклад, незабаром з'являться 10-гривневі "копійки". Чим менше паперових грошей, тим менше витрат. У бізнесу зникне необхідність перевозити гроші, забезпечувати збереження каси, держава ж може розраховувати на детінізацію. Крім того, Національному банку доведеться витрачати менше коштів на обслуговування старих та виробництво нових монет і паперових банкнот.

А як у них

Незважаючи на значний прорив, Україна все ще пасе задніх щодо співвідношення готівкових та безготівкових розрахунків. Серед небагатьох країн, які нам поступилися, наприклад, Білорусь. Поки у нас впроваджують мережу терміналів і розробляють вимоги до бізнесу, в Норвегії, наприклад, бізнес повністю відмовляється від готівки.

"Паперові" крони тут не приймають ні в кафе, ні в готелях, ні навіть у громадських туалетах. А щоб не відмовлятися від чайових, які найчастіше в рахунок не включають, клієнтам пропонують самим ввести на терміналі суму до оплати. Якщо з картки зніме більше грошей, різницю зможе залишити собі бармен або офіціант.

Банкомати тут зустрічаються вкрай рідко, в основному поряд із вокзалами. І комісія за зняття коштів або конвертацію досить висока.

У 2014-му, коли в Україні робили тільки перші кроки на шляху до безготівки, рівень готівки в Норвегії вже становив 1,9%. У Швеції – трохи більше 2%. У нас на цей показник був на рівні 18%.

У Національному банку пояснюють: цифра залежить від багатьох факторів, зокрема рівня тіньової економіки (яка в основному "харчується" паперовими грошима), розвитку інфраструктури, культури і грамотності населення.

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.

Публікації

Новости Херсона: самые свежие, важные, главные и актуальные события за сегодня (неделю, день, час). Аналитика и расследования. Онлайн портал «Вгору»

Новости Херсона – это то, что мы делаем лучше всех! Главная ценность любой новостной информации – ее свежеть и актуальность. Именно поэтому газета «Вгору» предлагает только самые свежие новости от первоисточников!
Наши журналисты постоянно находятся в поисках актуальных тем и событий для жизни города и области, поэтому, помимо рубрик «новости сегодня», «новости за день» и «новости за час», мы ведем аналитическую колонку «Главные и важные события за неделю».
Ведь читателям не всегда хочется просто следить за последними Херсонскими вестями онлайн, но и проанализировать серьезные аналитические материалы, где проблематика разкрывается более широко и присутствует авторский взгяд на происходящее.
Благодаря разделению статей по категориям, каждый легко может найти те херсонские новости, которые его интересуют. Вся информация разбита на следующие группы:
• Власть • Реформы • Расследования • Криминал • Культура • Здоровье • Спорт

Например, для любителей острых ощущений есть криминальные новости Херсона. Здесь информация с оперативных сводок правоохранительных органов, о раскрытии преступлений, дорожно-транспортные происшествия, незаконные действия людей в погонах и многое другое.

Об отношениях государства и народа, чиновников и простых людей можно узнать из разделов политика и экономика. Здесь размещаются статьи о политической жизни Херсонщины. Освещается работа мэрии, депутатов, городского и областного советов и других органов государственной власти: какие вопросы рассматривались, какие сделаны выводы и приняты решения. Комментируется деятельность различных политических партий и сил. Обсуждаются также события и мероприятия, посвященные работе предприятий города и области, сельскому хозяйству и другим сферам промышленности и экономики.

Сторонникам здорового образа жизни предлагается ознакомиться с новостями спорта и туризма. А можно почитать, что нового происходит в сферах здравоохранения и экологии в соответствующих разделах. Ведь многих интересует, как государство беспокоится о здоровье граждан.
И, конечно же, наш портал не обошел стороной культурную жизнь города. В соответствующем разделе можно ознакомиться с новостями херсонщины в области культуры и искусства, узнать обо всех проходивших или предстоящих мероприятиях, концертах, фестивалях.
Мы поставили цель – оперативно и достоверно освещать постоянным читателям и гостям нашего интернет издания всё, что происходит в Херсоне и херсонской области. Мы хотим, чтобы никто, покидая страницы сайта, не оставался равнодушным к проблемам города и области в политике и экономике, в здравоохранении и образовании, в культуре и экологии. Чтобы мог искренне порадоваться успехам и достижениям херсонцев в социальной сфере, в бизнесе и спорте. И просто, пребывая в курсе событий, мог идти в ногу со временем.
Подробнее