fbpx
Вхід

390 злочинів на ґрунті ненависті за два роки: хто нападає на ромів, ЛГБТ та феміністок?

Рекомендовані 390 злочинів на ґрунті ненависті за два роки: хто нападає на ромів, ЛГБТ та феміністок?

За 2016-2017 роки в Україні зафіксували 390 злочинів на ґрунті ненависті щодо ЛГБТ-українців, ромів та інших уразливих груп, куди входять мовні та релігійні меншини.  

Такі дані дослідження "Злочини на ґрунті нетерпимості в Україні (2015-2018 роки)" озвучив під час конференції "Нетерпимість без відповідальності: мова ворожнечі та злочини ненависті в Україні" Андрій Кравчук, експерт правозахисного ЛГБТ-Центру "Наш світ", який підготував звіт.

НАПАДИ НА ЛГБТ

За словами експертів, наявна офіційна статистика злочинів та інцидентів ненависті за ознаками сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності не відображає реального стану справ у цій сфері. Так, наприклад, інформація Національного контактного пункту від України з питань злочинів, учинених на ґрунті ненависті, містить дані лише за 2015 рік і згадує тільки про один випадок порушення статті "хуліганство" на ґрунті сексуальної орієнтації та 8 випадків злочинів за іншими статтями ККУ, в яких вбачаються ймовірні мотиви нетерпимості за цією ознакою.

У звіті за 2017 рік, який щорічно презентує Офіс Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, йшлося про 27 проваджень за відомостями про порушення принципу недискримінації за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Проте експерти центру "Наш світ" тільки за 2017 рік зафіксували понад 200 таких злочинів.

"Дії на ґрунті гомофобії та мова ворожнечі з боку осіб, не наділених офіційною владою, були відзначені у 172 випадках", – зазначають автори звіту.

Практично в усіх зафіксованих випадках нападниками є праворадикальні націоналістичні, расистські та неонацистські організації та неформальні групи, серед яких фігурують ВО "Свобода", ЦК "Азов", "Національний корпус", "Добровольчий рух ОУН" Миколи Коханівського, "Братство" Дмитра Корчинського, "Правий Сектор", "Традиція і порядок", "Сокіл", Misanthropic Division, С14, "Фрайкор", "Катехон" та інші.

"Характерними злочинами ненависті проти ЛГБТ є напади на окремих гомо чи бісексуальних чоловіків, а також трансґендерних осіб, яких зловмисники 14 Злочини на підґрунті гомофобії та трансфобії цілеспрямовано вишукують за допомогою інтернету", – розповідають дослідники.

Проблеми ЛГБТ-людей на окупованих територіях, як зазначають у звіті, майже не відрізняються від тих, з якими стикаються представники меншини на підконтрольній частині країни, проте головна відмінність полягає у відсутності будь-яких способів захисту прав жертв насильства і дискримінації.

Злочини проти нацменшин

Автори звіту підкреслюють, що національна належність є однією з трьох ознак (поряд з "расою" та релігійними переконаннями), які вже традиційно визначають як захищені від злочинів ненависті у Кримінальному кодексі України, проте, незважаючи на негативну тенденцію щодо росту рівня ксенофобії, державні інституції реєструють відносно невелику кількість проявів ненависті щодо національних меншин.

"Уповноважений ВРУ з прав людини за 2017 рік отримав 37 звернень щодо дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри та етнічного/національного походження. Незалежні спостерігачі за 2017 рік надали ОБСЄ інформацію про 13 випадків дій на ґрунті расизму та ксенофобії, 4 — на ґрунті ромофобії та 21 — на ґрунті антисемітизму (з яких 20 полягали у пошкодженні майна). У 2016 такі дані включали 7 випадків дій на ґрунті расизму та ксенофобії (зокрема, 5 нападів на людей) і 21 — на ґрунті антисемітизму (з яких 17 випадків пошкодження майна)", – йдеться у тексті звіту.

Мала кількість зафіксованих випадків злочинів та інцидентів ненависті проти ромів, які можна знайти у офіційній статистиці, за словами дослідників, характеризує відсутність регулярного моніторингу подібних випадків та недоліки роботи українських правоохоронних органів:

"Існує чимало свідчень про упереджене та дискримінаційне ставлення українських правоохоронних органів до ромів — це призводить до того, що постраждалі не довіряють їм, не вірять в ефективність звернення до них по допомогу і, врешті, просто не повідомляють про випадки злочинів та інцидентів ненависті на ґрунті ромофобії".

Окремо автори згадали злочини на ґрунті антисемітизму:

"У 2017 році кількість дій на ґрунті юдофобії, зафіксованих Національною поліцією — 23 — майже збігалася з даними незалежних спостерігачів — 21. Обидві сторони задокументували лише один випадок фізичного нападу на особу".

Расистські напади

У звіті правозахисники, посилаючись на данні МВС, говорять про те, що проблема злочинів ненависті за расовою ознакою, дійсно, є актуальною для нашої країни, адже більшість мігрантів з неврегульованим статусом використовують Україну лише як транзитну державу на шляху до країн ЄС.

"Мережа громадських організацій "Ініціатива розмаїття" за перші десять місяців 2015 року зафіксувала 10 випадків насильницьких дій, ймовірно, на ґрунті расизму, в результаті яких постраждали 17 осіб. За 2016 рік ними зафіксовано вісім випадків насильницьких дій, у результаті яких постраждали тринадцять осіб. За даними незалежних спостерігачів, опублікованими ОБСЄ у 2017 році, відзначено загалом тринадцять випадків дій за мотивами расизму та ксенофобії", – йдеться у доповіді.

З моменту проголошення незалежності, за словами експертів, в Україні були відзначені масштабні конфлікти між місцевим населенням та неєвропейськими мігрантамилише у сусідніх Марганці (2009 рік) і Нікополі (2011 рік): в обох випадках конфлікт почався з бійок у кафе за участі місцевих вірменів. Під час бійок загинули місцеві жителі українського походження:

"Вірмени, як і решта кавказьких народів, мешкають в Україні віддавна і фактично стали традиційними для українського суспільства національними меншинами".

Щодо нападників, то автори дослідження вказують, що як і у ситуації з ЛГБТ-спільнотою, расистські напади зазвичай скоюють ультраправі організації.

Злочини за ознакою релігійних та політичних переконань

Офіційної статистики щодо нападів за ознакою політичних/ідеологічних переконань в Україні не веде ніхто, а тому автори орієнтувались на повідомлення у медіа.

"Для злочинів ненависті в Україні за мотивами політичних або ідеологічних поглядів чи належності до певних організацій характерним є поєднання з порушенням права на мирні зібрання — вони досить рідко зустрічаються проти окремих осіб, а, зазвичай, спрямовані проти мирних зібрань, які мають певне політичне або ідеологічне забарвлення", – констатують експерти.

Нападниками майже завжди є окремі особи або, частіше, організовані угруповання радикально-націоналістичного характеру. Найчастіше в Україні нападають на представників та представниць феміністичних організацій, представників ліберального та лібертаріанського руху:

"Радикальні праві націоналісти систематично скоюють напади із застосуванням фізичної сили, а часто й зброї, на мітинги або взагалі будь-які заходи, які вони вважають пов’язаними з комуністичними та/або проросійськими поглядами, що стало особливо поширеним після початку російської агресії проти України".

Щодо ситуації на окупованих територіяї, то автори зазначають, що там фактична місцева влада і т.зв. "правоохоронці" відверто заохочують скоєння подібних злочинів стосовно людей з проукраїнськими політичними переконаннями, а у багатьох випадках вдаються до них самі.

Статистика щодо злочинів та інцидентів ненависті за мотивами нетерпимості на підставі релігійних переконань є обмеженою. Вона до того ж включає в себе багато конфліктів суто майнового та/або адміністративного характеру, коли дві релігійні громади не можуть поділити між собою культові споруди. Згідно з доповіддю українського омбудсмена про стан дотримання прав і свобод людини і громадянина в Україні за 2017 рік, на яку посилаються автори дослідження,  Уповноважена здійснювала 105 проваджень з питань дотримання права на свободу совісті і віросповідання.

Добре задокументованими в Україні є злочини та інциденти ненависті проти свідків Єгови. У щорічній доповіді Уповноваженого з прав людини за 2016 рік повідомляли, що про зафіксовані 10 випадків застосування фізичного насильства щодо членів вказаної релігійної організації та 12 випадків актів вандалізму щодо релігійних споруд "Свідків Єгови" — Залів Царства", проте про ці факти повідомили самі віруючі.

Експерти підкреслюють, що з огляду на події в Україні, погіршення ставлення громадськості до УПЦ (МП) призвело до того, що зараз дискримінація, насильство та прояви мови ворожнечі спрямовані на заклади та віряни саме цієї церкви.

Ситуація на окупованій території України зі злочинами ненависті на релігійному підґрунті залишається вкрай тяжкою: окупаційні сили відкрито переслідують віруючих всіх конфесій, за винятком православних Московського патріархату.

Експерти додають, що не так часто, але все ж таки в Україні зустрічаються злочини ненависті за ознаками мови, ВІЛ-статусу та соціального статусу.

Як розслідують злочини на грунті ненависті?

Характерною ознакою розслідування злочинів на ґрунті ненависті в Україні є відмова класифікувати подібні напади як такі.

Так, наразі порушені кримінальні провадження за злочини ненависті проти ЛГБТ рідко доводять до суду і практично ніколи їх не розслідують як саме злочини ненависті, а не звичайні правопорушення. Також ні поліція, ні прокуратура досі не висували обвинувачення за існуючими у ККУ статтями "групове порушення громадського порядку" та "перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій" проти нападників на ЛГБТ-акції та заходи.

Належне кваліфікування є типовою проблемою й для расистських нападів. Характерним у розслідуванні злочинів на основі політичних та ідеологічних переконань експерти назвали неохоче втручання поліції у порушення громадського порядку.

"Затримують лише найбільш агресивних нападників (якщо взагалі когось). Потім їх звинувачують, максимум, у звичайному хуліганстві та взагалі рідко притягують до кримінальної відповідальності", – стверджують вони.

Опираючись на це експерти говорять, що практика роботи правоохоронних органів з документування та розслідування злочинів та інцидентів ненависті потребує реформування.

"Наявних навичок працівників поліції та прокуратури, а також методичних матеріалів, у цій сфері очевидно недостатньо. А ті, що є, не відповідають міжнародним стандартам. У цій сфері можливо і потрібно якомога ширше використовувати міжнародний досвід боротьби зі злочинами ненависті та допомогу у цьому питанні з боку іноземних партнерів України", – констатують автори звіту.

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.

Публікації

Новости Херсона: самые свежие, важные, главные и актуальные события за сегодня (неделю, день, час). Аналитика и расследования. Онлайн портал «Вгору»

Новости Херсона – это то, что мы делаем лучше всех! Главная ценность любой новостной информации – ее свежеть и актуальность. Именно поэтому газета «Вгору» предлагает только самые свежие новости от первоисточников!
Наши журналисты постоянно находятся в поисках актуальных тем и событий для жизни города и области, поэтому, помимо рубрик «новости сегодня», «новости за день» и «новости за час», мы ведем аналитическую колонку «Главные и важные события за неделю».
Ведь читателям не всегда хочется просто следить за последними Херсонскими вестями онлайн, но и проанализировать серьезные аналитические материалы, где проблематика разкрывается более широко и присутствует авторский взгяд на происходящее.
Благодаря разделению статей по категориям, каждый легко может найти те херсонские новости, которые его интересуют. Вся информация разбита на следующие группы:
• Власть • Реформы • Расследования • Криминал • Культура • Здоровье • Спорт

Например, для любителей острых ощущений есть криминальные новости Херсона. Здесь информация с оперативных сводок правоохранительных органов, о раскрытии преступлений, дорожно-транспортные происшествия, незаконные действия людей в погонах и многое другое.

Об отношениях государства и народа, чиновников и простых людей можно узнать из разделов политика и экономика. Здесь размещаются статьи о политической жизни Херсонщины. Освещается работа мэрии, депутатов, городского и областного советов и других органов государственной власти: какие вопросы рассматривались, какие сделаны выводы и приняты решения. Комментируется деятельность различных политических партий и сил. Обсуждаются также события и мероприятия, посвященные работе предприятий города и области, сельскому хозяйству и другим сферам промышленности и экономики.

Сторонникам здорового образа жизни предлагается ознакомиться с новостями спорта и туризма. А можно почитать, что нового происходит в сферах здравоохранения и экологии в соответствующих разделах. Ведь многих интересует, как государство беспокоится о здоровье граждан.
И, конечно же, наш портал не обошел стороной культурную жизнь города. В соответствующем разделе можно ознакомиться с новостями херсонщины в области культуры и искусства, узнать обо всех проходивших или предстоящих мероприятиях, концертах, фестивалях.
Мы поставили цель – оперативно и достоверно освещать постоянным читателям и гостям нашего интернет издания всё, что происходит в Херсоне и херсонской области. Мы хотим, чтобы никто, покидая страницы сайта, не оставался равнодушным к проблемам города и области в политике и экономике, в здравоохранении и образовании, в культуре и экологии. Чтобы мог искренне порадоваться успехам и достижениям херсонцев в социальной сфере, в бизнесе и спорте. И просто, пребывая в курсе событий, мог идти в ногу со временем.
Подробнее