Вихiд завжди є

Вихiд завжди є

Щорічно, за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, в результаті самогубств вмирає більше людей, ніж від ВІЛ, малярії або раку грудей, або в результаті військових дій і вбивств. Одна з кожних 100 смертей - самогубство. Більша частина суїцидів, 77% припадає на країни з низьким і середнім рівнем доходу.

За сумним рейтингом смертності молодих людей (15–29 років), суїциди - на четвертому місці. 

Яка ситуація на Херсонщині, та чим ми можемо допомогти близьким чи знайомим -  в інтерв’ю з директором Херсонського міського психіатричного центру Олександром Логачовим.

- За статистикою, у деяких державах кількість суїцидів значно більша, ніж в інших. Це наслідки певних локальних проблем окремих країн?

- Це явище не характерне для якоїсь окремої країни чи нації. Кожен з нас рано чи пізно може зіткнутися із суїцидальними думками, поведінкою. Це може бути у США, в Німеччині, може бути в Росії, може бути в Україні. Щодо статистики… З одного боку дані про суїциди і про спроби самогубства, непрямим чином свідчать про рівень життя у цих країнах, про якість гуманітарної політики, ставленню до людей у суспільстві тощо. У країнах з низьким і середнім рівнем доходу таких фактів більше. Однак  тут дуже важливо враховувати й наявність гарної психіатричної бази та обліку.  Наприклад, ми знаємо, що у країнах СНД показник самогубств доволі високий. У США - ще вищий, бо там їх реєструють відповідальніше, відповідно, їх значно більше, що дуже важливо. А взяти, наприклад Гаїті, де немає нормальної психіатрії, де поганий облік цих інцидентів, - показник низький. Тобто вони можуть спокійно казати, мовляв, у нас все добре. Хоча це не так.

- Чи залежить чисельність самогубств від географічного розташування, політичного режиму держав?

- У країнах, де ніч переважає день, люди більше схильні до депресій, неврозів, які можуть спровокувати суїцид. Зокрема, через брак світла виникає дефіцит серотоніну, так званого "гормону радості та щастя".  І коли, наприклад, люди їдуть працювати в Антарктиду, то беруть із собою купу антидепресантів. Холодно, мало сонця, день схожий на ніч, через все це у працівників антарктичних станцій дуже високий ризик. Інший приклад - Швеція, яка недалеко пішла від Антарктиди за кліматом. Це північна, теж дуже холодна країна. Але там - один із найнижчих показників суїцидів.  Бо чим демократичніша країна - тим більше свобод. А чим більше у людини свобод і можливостей для реалізації себе - тим менше у країні суїцидів. 

-  А хто частіше зводить рахунки з життям: чоловіки чи жінки?

- Чоловіки.  Хоча жінки більш емоційні, начебто більш чутливі та вразливі, - вони значно рідше вчиняють суїциди в порівнянні з чоловіками. Вони якось знаходять у собі сили, щоб впоратись зі своїми проблемами.

- Які вікові групи більше схильні до суїциду?

- Є три групи таких чутливих людей. Це, по-перше, підлітки. Вік, у якому юнаки стикаються з першими труднощами, намагаються знайти своє місце в світі. Вони вважають себе вже дорослими - вирослі, сильні, здорові, начебто самостійні. Але ще не навчилися вирішувати певні соціальні проблеми. Не навчилися любити себе і свої емоції, тому із ними борються і не знають, як поводитися в тій чи іншій ситуації. До нас часто доставляють молодих дівчат, що наковталися таблеток чи порізали собі руки через нерозділене кохання. Кому ж від цього добре? Точно не їй (сумно усміхається). Важливо розуміти, що у підлітковому віці кожна подія, навіть, на перший погляд, дуже незначна, може виявитися дуже важливою для молодої людини. Тут працює так званий принцип піраміди потреб. От уявімо, людина йде пустелею. Що вона хоче у першу чергу? Вижити: попити, поїсти. Потрапляє в комфортні умови - вже думає “непогано було б відпочити”. Відпочиває. Потім вже виникає потреба у сексуальних відносинах. А коли цей ряд фізіологічних потреб задоволений, у людини з'являються соціальні потреби. З'являється мета бути корисним і потрібним. Особливо чітко це проявляється саме в підлітковому віці. Якийсь конфлікт, особливо з однолітками, може навіяти думки “я нікому не потрібен”, які за певних обставин можуть призвести до суїциду. 

Другий кризовий період - середній вік, період із 42 до 50 років. Для прикладу візьмемо чоловіка 45 років.  Він не став великим начальником, не придбав лексус,  машина стара, немає особливих перспектив, грошей - теж і так далі. До того ж стали відчуватися проблеми з фізичним здоров'ям: болять ноги, спина. Діти роз'їхалися… Тут виникають думки: “А для чого я взагалі живу?” Тобто це проблема вже екзистенціальна - у сенсі існування. У цей період теж може виникнути сплеск суїцидів. 

Ну, і третя група  - люди які кажуть: “Я вже все пережив, хворію. Можу я вже зробити евтаназію і нарешті піти з життя? Маю право: у мене п'ятеро дітей, є дім, дерева посаджені, я вже не хочу жити. Мені боляче”. Переважно це люди віком 70-75 років, але не завжди.

Ми, до речі, з цим часто стикаємося. Так, є у мене пацієнт 50 років, людина інтелектуальна, цікава у спілкуванні, знає сотні анекдотів. Але у нього вражено обидва суглоби на ногах, він не може ходити, осліп, має постійний головний біль. Він просто казав: “Я хочу померти, не хочу бути тягарем для близьких”. Ми все одно змушували його жити. Діти повісили грати на вікна, щоб їх батько не викинувся з вікна, усі розетки знеструмили, бо він чого тільки не робив. Врешті-решт, ми його госпіталізували і потім він мені подзвонив і сказав: “Олександре Михайловичу, я більше не буду нічого з собою робити й мучити своїх дітей, буду спокійно чекати на природну смерть”. 

- Чи можуть діти “втримати” людину в цьому світі? 

- Мені доволі часто доводиться чути таке висловлення “живу заради дітей”. Але я вважаю -  потрібно жити, щоб насолоджуватися життям, а не для когось. Коли таке говорять, скоріш за все, людина не знайшла себе. Звісно, ми повинні виховати та виростити наших дітей, але жити заради когось - не дуже правильно. Втім, для когось це теж може бути сенсом життя. Якщо так раптом сталося, що немає відчуття потрібності, немає другої половинки чи ще щось - жити заради дітей теж може бути виходом. Але краще - вигадуйте свої сенси життя.

- Вигадувати сенси життя?!

- Так. Вигадувати, шукати. Наприклад - фізичний. Це робота над тілом, щоб не було хвороб. Психологічний стан часто залежить саме від фізичного здоров'я. І багато проблем люди створюють собі самі: алкоголь, наркотики, фізичні хвороби та тому подібне. Насолоджуйтесь спортом, робіть себе здоровішим і, відповідно, щасливішим.  Другий напрямок - соціальний. Якщо ми не отримуємо задоволення від роботи, від того, що ми не є для когось корисним, це погано. Коли людина знайшла своє місце і корисна для суспільства на цьому місці, вона безперечно пишається собою.  А щоб менше виникало депресивних і суїцидальних думок, потрібно правильно сприймати реальність: на біле казати біле, а на чорне - чорне. В умовах недомовленості, або “подвійного стандарту” дуже часто виникають складні ситуації, які негативно впливають на людину. От, наприклад, мені пацієнти кажуть: “Я психопат” або “Я істеричка”. А я кажу: “То й що? Ти будеш чудовою актрисою. Якщо ти психопат, пройшовши спеціальні курси, зможеш бути гарним військовим. Якщо Бог це дав, значить, так потрібно”. Для кожного є своє місце у суспільстві. 

- Як можна допомогти своїм близьким, у яких є ознаки “суїцидальної поведінки”?

- Ми, люди, - істоти соціальні. Наша сила в тому, що нас багато, і ми хочемо й можемо допомогти одне одному. Якщо ми бачимо, що близька нам людина потрапила у складну ситуацію, перш за все, потрібно вислухати людину, її проблеми. Тільки радити нічого не потрібно. Кожен з нас - індивідуальний, універсальних рішень для кожного немає. Потрібно вислухати, приділити увагу, втішити, пояснити, що безвихідних ситуацій не буває, проблема вирішиться. Дати людині надію - це 80% успіху у вирішенні психологічних проблем. Ми у своїй роботі, хоча й застосовуємо ліки, але вони повільно діють - поліпшення психологічного стану настає лише за 2-3 тижні. Тому ми одразу говоримо пацієнтам, що все лікується, все вирішується і все буде добре. Це приблизно виглядає так: “Чого ви мучилися, три місяці до нас не приходили? Стільки пережили, тому й два тижні ще точно потерпите”.  І це спрацьовує. Тобто, головне - дати людині надію.

Більше новин Херсона читайте у нашому Телеграм-каналі.

Більше новин Херсона читайте у нашому Телеграм-каналі

Поділитися в Facebook

Тут будуть коментарі і форма залишити коментар ...

Схожi новини