Рисі, коні Пржевальського та інші. У Чорнобильській зоні спостерігають справжній “екологічний ренесанс”

Рисі, коні Пржевальського та інші. У Чорнобильській зоні спостерігають справжній “екологічний ренесанс”

Як свідчить українська версія інтернет-ресурсу Всесвітнього фонду дикої природи, найбільша кішка Європи – рись євразійська – є видом, що вимирає. На території України, за оцінкою експертів, зараз мешкає до 500 особин. Основна частина - у високогірних місцевостях Карпат (до 430 особин), ще близько 100 особин зафіксовано на Поліссі.

Проте є підстави вважати, що цей червонокнижний звір (внесений до Червоної книги України 1994 року) останніми роками завойовує собі дедалі більше територій, а чисельність його збільшується.

Зокрема, на сторінці Чорнобильського Радіаційно-екологічного біосферного заповідника у Фейсбуці вказується, що за допомогою фотопасток у 2021 році вдалося виявити на території не менше 20 дорослих особин рисі. Зараз у заповіднику влаштували цікавий флешмоб: усім охочим пропонується вигадати кішкам імена. Це дозволить більш ґрунтовно ідентифікувати кожного хижака, щоб надалі найкраще стежити за ними та захищати. Для цього заповідник регулярно публікує фото хижаків на своїй сторінці.

“Стільки було виявлено творчої уяви, фантазії, вдумливості, імпровізації, оригінальності при виборі імен для рисей, що, здається, тепер можна ідентифікувати всіх пухнастих хижаків не лише України, а й Європи”, - ідеться у повідомленні заповідника.

Зазначимо,  раптовий “ренесанс” рисей на території Чорнобильського заповідника – лише мала частина процесу відновлення природної різноманітності Полісся у цьому місці. З того часу, як у 1986 році після аварії на ЧАЕС з території було розселено мешканців 58 населених пунктів, природний світ тут у буквальному розумінні слова став оживати. Нині у заповіднику зростає до 490 видів вищих судинних рослин. Тут зафіксовано близько 70 видів ссавців, до 50 видів рибоподібних, 11 видів земноводних, 7 видів плазунів, близько 200 видів птахів. Наприкінці двадцятого століття були успішно акліматизовані унікальні для Полісся тварини – наприклад, коні Пржевальського.

Як нам прокоментував відомий херсонський учений та краєзнавець Михайло Підгайний, таке бурхливе відновлення дикої природи у районі екологічної катастрофи – це своєрідний парадокс.

“Те, що Зона на тривалий час втратила антропогенний чинник, справило найпозитивніший вплив на розвитку природи, - зазначає вчений. - Як бачимо, радіаційне зараження території не вплинуло згубно на флору та фауну регіону”.

Михайло Підгайний додає, що останнім часом, на жаль, людина почала повертатися на заповідні території під Чорнобилем. Тут уже розмістилося кілька селищ так званих "самоселів", також регулярно проникають у зону "сталкери" і браконьєри, що завдають шкоди природно-екологічному розмаїттю Полісся. Однак, ще рано говорити про те, що цей фактор став справді вирішальним і визначальним: усе ж таки територія ретельно оберігається від незаконного вторгнення.

У зв'язку з цим не зайве було б згадати, що наша Херсонщина за кількістю природних заповідників, заказників, природних парків посідає чи не перше місце серед регіонів України. Проте з відновленням природної різноманітності, за великим рахунком, у нас якось не дуже складається. Рідкісні види рослин та тварин продовжують зникати, а почути постріли з мисливської зброї на заповідних ділянках можна щодня. У промислових масштабах, великими браконьєрськими сітками виловлюється в наших водоймах риба, якою буквально завалені прилавки магазинів і лотки на ринках. Залишається констатувати, що, попри велику кількість формальних заповідних зон, з охороною природи в Херсонській області справи не найкращі.

Більше новин Херсона читайте у нашому Телеграм-каналі

Поділитися в Facebook

Тут будуть коментарі і форма залишити коментар ...

Схожi новини