fbpx
Logo
Версія для друку

Будинки для переселенців тільки на папері

Рекомендовані Будинки для переселенців тільки на папері

Замкнене коло проблем навколо житла для вимушено переміщених осіб досі не вдається розірвати. 

З одного боку, учасники бойових дій і вимушені переселенці просять Президента збільшити фінансування програми «Доступне житло» та забезпечити іпотечний кредит під 7%. Про це йдеться у петиції, яку нещодавно розміщено на сайті Президента. З іншого — фахівці зазначають, що масового звернення переселенців із заявами про надання їм житла немає. Те, що нема попиту, заважає будівельникам розгорнути широкомасштабні роботи, які мають відбуватися за умов переміщення тисяч сімей у межах країни. Але правда й те, що нині переселенці не мають права подати документи на отримання житла на підконт­рольній Україні території, де вони вимушено перебувають, оскільки у них залишилася нерухомість на нині окупованій території.

Тобто створюється замкнене коло проблем?

У полоні надій

Обліку, скільки потрібно житла для вимушено переселених осіб (ВПО), немає. По-перше, нелегко з’ясувати точну кількість ВПО, які гостро потребують квартир. Офіційно оформили відповідний статус в управліннях соціального захисту лише на Луганщині близько 300 тисяч людей. Та сюди входять і так звані пенсійні туристи. Хоч хто у старості з радістю буде раз на два місяці пішки долати хисткий міст у Станиці Луганській в дощ і мороз, щоб пройти ідентифікацію в банківських чи пенсійних структурах? І чи не переїхали б такі люди постійно жити в Україну, якби було куди? 

А щодо молодих і працьовитих, то, за словами начальника управління капітального будівництва ОДА Людмили Діденко, «аналізуючи питання житла для переселенців, ми побачили, що не всі з них хочуть закріпитися в тій місцевості, де живуть». Тобто багато людей на території, наближеній до місця бойових дій, перебувають тому, що мають там роботу, а на майбутнє розглядають варіанти переїзду в інші краї. 

Ось такі спостереження. В області (і країні) на сьогодні нема інстанції, яка б вивчала житлові проблеми вимушених переселенців. 

А що вони самі? У 2015 році в Сєверодонецьку створено громадську організацію «Свої люди». Її активісти розробили проекти розв’язання проблеми житла, які оцінювали в суму 3,62 мільярда гривень тільки для Луганщини. Ці плани так і залишилися на папері.

Активісти ГО «Свої люди» розробили житлові проекти, які оцінили в суму 3,62 мільярда гривень тільки для Луганщини. Фото з сайту Луганської ОДААктивісти ГО «Свої люди» розробили житлові проекти, які оцінили в суму 3,62 мільярда гривень тільки для Луганщини. Фото з сайту Луганської ОДА

Важкі новосілля

На четвертому році конфлікту на вторинному ринку житла в Сєверодонецьку спостерігаємо пожвавлення. Можливо, поштовхом до цього стало те, що із 2014-го квартири в оренду в місті здають дуже дорого? Скажімо, вартість оренди однокімнатної квартири — понад 3 тисячі гривень на місяць.

За словами директора місцевого агентства нерухомості «Мир квартир» Лілії Рязанцевої, торік вимушені переселенці почали купувати житлоплощу, але здебільшого економ-класу.

«Проаналізувавши дані за минулий рік, побачимо, що переселенці купували квартир дуже мало — переважно в межах спеціальних державних програм, наприклад для співробітників поліції», — ділиться спостереженнями Лілія Рязанцева.

Певний психологічний перелом стосовно облаштування подальшого життя у вимушених переселенців відзначає й керівник будівельної організації «МЖК «Мрія-інвест» Сергій Поркуян.

«Зрозумівши, що нескоро повернуться додому (якщо повернуться), люди вирішують осісти в тому місті, яке їх прихистило. Річ у тому, що в жовтні уряд таки ухвалив рішення про відновлення державної програми «Доступне житло», гарантуючи переселенцеві відшкодування половини вартості квартири або будинку. Тож уже в грудні ми відчули, що програма працює — прийняли 9 кредитів», — розповідає Сергій Поркуян.

Державна програма стимулює передовсім будівельників, оскільки так кредитує їхню роботу. А щоб вимушеному переселенцеві стати учасником програми «Доступне житло», потрібно мати хорошу роботу і стабільний дохід. Адже половину вартості нового житла доведеться сплатити з власної кишені. Та високооплачуваної роботи на Луганщині бракує. 

Тож основні надії більшості переселенців пов’язані з реалізацією Регіональної цільової програми з підтримки та адаптації ВПО в Луганській області на 2017—2018 роки. Для розв’язання житлових проблем, за словами Людмили Діденко, зібрано інформацію в усіх містах та районах підконтрольної території про наявність різного комунального майна — недобудованого або такого, яке потребує реконструкції. Найближчим часом у Рубіжному буде завершено будівництво довгобуду на 107 квартир і реконструйовано дві будівлі, а також гуртожиток. Тривають такі роботи ще в одному гуртожитку в Сєверодонецьку.

«Усі роботи плануємо закінчити до червня, отримати сертифікат готовності і вселити людей. Розподілятиме квартири місцева влада. Ордери отримають не тільки ті, хто живе в цих містах. Створено комісію, яка розглядатиме заяви та добиратиме мешканців за бальною системою та критеріям: інваліди, матері-одиначки, багатодітні сім’ї тощо. Механізм ще розробляють, але до моменту здачі будинку в експлуатацію він буде готовий», — запевняє Людмила Діденко.

Щоправда, йдеться про тимчасове житло. Та чи можна розраховувати на більше від держави, коли країна змушена відвойовувати свої тимчасово окуповані території?

2012-2015 © Газета "Вгору". Всі права захищені. Використання матеріалів газети «Вгору» схвалюється, посилання та гіперпосилання на наше видання ОБОВ'ЯЗКОВЕ