Квіткова чарівниця
Vgoru
29 грудня 2010
Поширити:
|
|
|
|
Виповнилася 110 річниця від дня народження видатної української художниці Катерини Білокур (1900-1961). Катерина Білокур – не просто визначна, а геніальна художниця, самоука, яка увійшла в літературу листами-новелами, а в художню творчість – натюрмортами, пейзажами, портретами. Вона ніколи не ходила до школи, не вчилася живопису. Але її натюрморти – щось незнане навіть у світовому малярстві. Малювати квіти вона почала з раннього дитинства. Мати в’яже снопи, а вона на стерні малює квіти. Трохи пізніше їй купили буквар і вона сама навчилася писати, читати і пробувала змальовувати з нього картинки. Але батьки не розуміли її потягу до мистецтва. Мати кричала на неї: “Та ти що здуріла, чим ти займаєшся? Інші діти батькам допомагають, а ти малюєш!”. Катерина Білокур навчилася так малювати квіти, як ніхто в світі з художників не малював.Нерідко поєднувала на одному полотні весняні, літні й осінні квіти. А довідався світ і Україна про художницю завдяки видатній співачці Оксані Петрусенко. Під час виставки українського народного мистецтва 1957 року в Парижі роботи Катерини Білокур побачив Пабло Пікассо, який схилився перед її картинами і сказав: “Якби в нас була такого рівня майстерності художниця, ми змусили б заговорити про неї весь світ!”. На жаль, у світі знають про Катерину Білокур більше, ніж в Україні. Вона не любила, щоб хтось дивився, як вона малює, тому просила сусідського хлопчика, щоб він стежив, аби ніхто не підходив і не бачив, що вона робить. І малювала. Кожен листочок, стеблиночку, квіточку. Малювала натхненно, з любов’ю, немов вливала у квіти свою кров.За потрібною для картини квіткою йшла хворими ногами за двадцять-тридцять кілометрів у ліс під Пирятин, у мальовничі куточки під Яготином. Вона ніколи не зривала їх, і якщо бачила, що хтось зривав, не дозволяла, бо гріх! Не приймала дарованих букетів. Коли читаєш її листи, відкриваєш велику духовну особистість. Сільська жінка, яка не мала жодного класу освіти, писала неграмотно, навіть не знала, де розставити розділові знаки... У її листах явилося багато нечуваного від простої жінки. Її життєпис – як роман, сповнений драматизму, де було і нерозділене кохання, і чиєсь нерозуміння, де були конфлікти із близькими людьми, і причиною всьому була та ж таки одержимість, відданість покликанню. Власна інформація
|
|
ОСТАННІ НОВИНИ
