Вхід

"Випадкове самогубство". Як Рада несподівано наблизила виборчу реформу

Рекомендовані "Випадкове самогубство". Як Рада несподівано наблизила виборчу реформу

"Ура! Закон про відкриті списки ухвалено в першому читанні! Ще не перемога, але серйозний рух уперед! За два тижні готуємся до другого читання", – піднесено писав у вівторок у своєму Facebook депутат НФ Леонід Ємець.

За кілька хвилин до появи цього посту Верховна Рада несподівано для багатьох підтримала у першому читанні Виборчий кодекс авторства власне Ємця, спікера Андрія Парубія та депутата від БПП Олександра Черненка. 

Ще вранці всі співрозмовники УП у фракціях коаліції пророкували цьому законопроекту такий самий провал, як і всім виборчим законам, які Рада розглядала 19 жовтня після великої акції протесту.

Під час розгляду двох альтернативних проектів виборчих кодексів на ранковому засіданні у вівторок і справді виглядало, що шансів у них небагато. Проект депутата Валерія Писаренка спокійно провалили, давши за нього лише 102 голоси "за".

Але коли дійшло до розгляду проекту Парубія-Ємця-Черненка, то на табло засвітилися несподівані "226".

Ініціатори акцій протесту під Радою, які почалися 17 жовтня з вимогою, в тому числі, закону про відкриті партійні списки, заявили про свою #перемогу.

"Коли вас будуть питати, навіщо люди виходили під Верховну Раду, показуйте їм цей пост. У нас ще одна #перемога – Верховна Рада ухвалила в першому читанні Виборчий кодекс. На моїй пам'яті це найпрогресивніший закон про вибори за всю історію незалежності країни – пропорційна система з відкритими списками", заявив, зокрема, депутат Мустафа Найєм.

От тільки насправді ситуація не така однозначна. Вівторкове голосування за зміни виборчого законодавства стало для коаліції дуже неприємним сюрпризом.

І тепер виборча реформа має навіть менше шансів бути схваленою в цілому, ніж до того.

 

Схвалений у першому читанні Виборчий кодекс авторства Парубія-Ємця-Черненка – це величезний і складний законопроект. Він об'єднує в собі все виборче законодавство: від обрання голови сільради до голосування за президента. Тож не дивно, що текст цього проекту займає ледь не 450 сторінок.

Зареєстрували його в Раді ще в лютому 2015 року, але з того часу він лежав без руху. З одного боку, у влади не було реального бажання змінювати виборчі правила, з іншого – опозиція не мала сил змінити ці правила самотужки.

Змусити Раду взятися до розгляду виборчих законів і справді змогла тільки велика акція під стінами парламенту. От тільки співрозмовники "Української правди" в усіх політичних таборах коаліції та її сателітів в один голос запевняли, що ніяких перспектив виборча реформа не має.

БПП і президент, у чиїх руках сконцентровано адмінресурс, зацікавлені у збережені мажоритарки на фоні падіння партійних рейтингів. Сателіти ж коаліції в особі груп "Відродження" та "Воля народу" ніколи за повернення чистої пропорційної системи не проголосують, бо складаються виключно з мажоритарників, які не дуже горять бажанням займатися великими партійними проектами.

Як пояснював УП один із впливових депутатів БПП, "цій Раді легше розпуститися, ніж проголосувати за скасування мажоритарки".

Чи не останнім і послідовним прихильником "пропорційки" у владі залишався спікер Андрій Парубій. Він до останнього намагався переконати президента згодитися на його проект Виборчого кодексу.

Чи не останнім і послідовним прихильником
Андрій Парубій лишається прихильником "пропорційки" у владі. 7 листопада було проголосовано саме його проект Виборчого кодексу
ДМИТРО ЛАРІН

"Парубій намагається переконати Порошенка, що його проект із регіональними відкритими списками – це дуже близько до мажоритарки, але водночас і "пропорційка". Але президент не дуже його слухає. Якщо за найближчі кілька тижнів його не вдасться вмовити, то ніяких виборчих змін не буде",  розповідали УП в оточенні спікера кілька тижнів тому.

Але коли у вівторок Рада таки проголосувала в першому читанні за Виборчий кодекс Парубія, – то це, на жаль, не було свідченням того, що Порошенко погодився змінювати виборчі правила.

Це було – не більше не менше – збігом кількох випадковостей.

БПП і НФ серйозно не мали наміру голосувати за Виборчий кодекс, але думали, що голосів все одно не буде. Тому частині депутатів можна натиснути "за", щоб вдати підтримку реформи.

"Та наші дурні загралися. Вони думали, що "Воля народу" не дасть, "Відродження" і "Опоблок" не голосуватимуть, то можна нам проголосувати, щоб потім казати, мовляв "дивіться, ми хотіли, ми намагались, але "риги" не дали". А ті взяли й "дали", обурено розповідав УП один із депутатів "Народного фронту".

"Я не думаю, що цей закон зможе пройти Раду в другому читанні. Надто багато там складностей, при всій моїй повазі до Парубія. А зараз усі проголосували, як на мене, не подумавши. Просто всім хочеться подобатись виборцю",  припустив у свою чергу колишній голова фракції БПП Ігор Гринів.

 
Ігор Гринів припускає, що всі проголосували "не подумавши" 

Що стосується голосів "Опоблоку", яких він дав 26, то в розмові з УП співголова цієї фракції Вадим Новинський розповів, що їм байдуже, який варіант "пропорційки" буде запроваджено.

"Нам не принципово, чи списки будуть відкриті, чи закриті. Головне, щоб було запроваджено пропорційну систему, і влада не могла використовувати адмінресурс на округах",  пояснив він.

Але ключову роль у голосуванні Виборчого кодексу зіграли навіть не підтримка ОБ, а три голоси затятих противників скасування мажоритарки: Валентина Ничипоренка з "Відродження", та Сергія Мартиняка й Олександра Супруненка з "Волі народу".

Як запевнили УП в обох групах, усі троє депутатів "просто промахнулись" і випадково проголосували.

Якби хоч хтось із них "не промахнувся", то ні до якого другого читання Виборчий кодекс не дійшов би.

Але це загравання і "помилки" можуть дорого коштувати владі та її сателітам.

За останні дні всі громадські активісти та міжнародні правозахисні організації вже заявили про те, що виборчі зміни не можна провалити в другому читанні.

Зазвичай, за такими заявами слідом ідуть і синхронні заклики західних партнерів України. Тож у влади може просто не лишитися іншого вибору, як таки схвалити Виборчий кодекс у цілому. Хай навіть це означатиме повну зміну правил і гравців у політичній грі.

Олександр Супруненко, Сергій Мартиняк (
Олександр Супруненко, Сергій Мартиняк ("Воля народу"), Валентин Ничипоренко ("Відродження"). Як запевнили УП, усі троє депутатів проголосували випадково 

Суть змін

Загалом процедури і правила місцевих чи президентських виборів у згаданому законопроекті змінюються не дуже суттєво. Основна новація стосується виборів народних депутатів.

Пропонується повністю скасувати мажоритарку як таку і перейти до пропорційної системи. Але це буде не "чиста пропорційка" зразка 2007 року, коли партія укладає список, і за нього голосують по всій країні.

Автори Виборчого кодексу пропонують запровадити новацію, згідно з якою всю країну поділять на 27 регіональних округів. Вони відповідатимуть межам областей, за винятком Києва та Дніпропетровської області, де буде по два округи, та Південного округу, куди ввійде Херсонська область і весь Крим із Севастополем.

Партія на своєму з'їзді муситиме висунути загальнонаціональний списоккандидатів. Частину депутатів із нього має бути вписано і в один з регіональних виборчих списків, з якими партія буде висуватися у кожному з 27 регіональних округів. Регіональний список має включати не менше 5 кандидатів.

Виборці на округах отримають бюлетень, де буде дві графи. У першій вони муситимуть вписати номер партії, за яку голосують. У другій графі виборець може (але не мусить) вписати номер того кандидата з регіонального списку, якого він підтримує. Якщо друга графа буде незаповненою, то голос просто врахують за партію.

Таким чином, виборець буде сам визначати, в якому порядку в регіональних списках партії будуть розташовуватися кандидати.

Прохідний бар'єр для партій пропонують встановити на рівні 4%. Якщо партія його долає, то вона допускається до розподілу мандатів.

Кількість місць у Раді буде визначатись теж за дуже непростою схемою. ЦВК має вирахувати так звану виборчу квоту – кількість голосів, необхідну для отримання одного мандата.

Після цього кількість голосів партії в кожному окрузі ділять на виборчу квоту і отримують число кандидатів, які проходять у Раду.

Але це число буде цілим. Якщо до показника виборчої квоти не вистачатиме навіть 5-10 голосів, то партія своє додаткове місце не отримає. Тобто в кожному окрузі залишатимуться так звані невикористані голоси.

У проекті передбачено, що ЦВК має додати ці невикористані голоси партії з усіх 27 округів і знову поділити їх на виборчу квоту. Залежно від результату, партія отримає ще кілька додаткових мандатів, – але депутатами стануть уже кандидати не з регіональних, а із загальнонаціонального списку партії.

Зараз у влади, яка хотіла показати себе кращою, ніж є насправді, просто додалась одна публічна проблема – як "завалити" закон, не втративши рештки обличчя.

Але одностайність, з якою співрозмовники в обох фракціях коаліції переконували УП, що в цілому ці зміни ніхто не проголосує, дає підстави сказати, що голосів за друге читання Виборчого кодексу таки забракне.

Хоча, в одному можна погодитися з організаторами протестів під Радою – поки людей під стінами парламенту не було, виборчі закони не вносили навіть на розгляд сесійної зали. А тепер, хай навіть помилково, один із них проголосували в першому читанні.

І хто може гарантувати, що коаліція вчергове не "промахнеться", якщо на друге читання під Раду прийде кілька тисяч людей?

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.

Публікації

Новости Херсона: самые свежие, важные, главные и актуальные события за сегодня (неделю, день, час). Аналитика и расследования. Онлайн портал «Вгору»

Новости Херсона – это то, что мы делаем лучше всех! Главная ценность любой новостной информации – ее свежеть и актуальность. Именно поэтому газета «Вгору» предлагает только самые свежие новости от первоисточников!
Наши журналисты постоянно находятся в поисках актуальных тем и событий для жизни города и области, поэтому, помимо рубрик «новости сегодня», «новости за день» и «новости за час», мы ведем аналитическую колонку «Главные и важные события за неделю».
Ведь читателям не всегда хочется просто следить за последними Херсонскими вестями онлайн, но и проанализировать серьезные аналитические материалы, где проблематика разкрывается более широко и присутствует авторский взгяд на происходящее.
Благодаря разделению статей по категориям, каждый легко может найти те херсонские новости, которые его интересуют. Вся информация разбита на следующие группы:
• Власть • Реформы • Расследования • Криминал • Культура • Здоровье • Спорт

Например, для любителей острых ощущений есть криминальные новости Херсона. Здесь информация с оперативных сводок правоохранительных органов, о раскрытии преступлений, дорожно-транспортные происшествия, незаконные действия людей в погонах и многое другое.

Об отношениях государства и народа, чиновников и простых людей можно узнать из разделов политика и экономика. Здесь размещаются статьи о политической жизни Херсонщины. Освещается работа мэрии, депутатов, городского и областного советов и других органов государственной власти: какие вопросы рассматривались, какие сделаны выводы и приняты решения. Комментируется деятельность различных политических партий и сил. Обсуждаются также события и мероприятия, посвященные работе предприятий города и области, сельскому хозяйству и другим сферам промышленности и экономики.

Сторонникам здорового образа жизни предлагается ознакомиться с новостями спорта и туризма. А можно почитать, что нового происходит в сферах здравоохранения и экологии в соответствующих разделах. Ведь многих интересует, как государство беспокоится о здоровье граждан.
И, конечно же, наш портал не обошел стороной культурную жизнь города. В соответствующем разделе можно ознакомиться с новостями херсонщины в области культуры и искусства, узнать обо всех проходивших или предстоящих мероприятиях, концертах, фестивалях.
Мы поставили цель – оперативно и достоверно освещать постоянным читателям и гостям нашего интернет издания всё, что происходит в Херсоне и херсонской области. Мы хотим, чтобы никто, покидая страницы сайта, не оставался равнодушным к проблемам города и области в политике и экономике, в здравоохранении и образовании, в культуре и экологии. Чтобы мог искренне порадоваться успехам и достижениям херсонцев в социальной сфере, в бизнесе и спорте. И просто, пребывая в курсе событий, мог идти в ногу со временем.
Подробнее