Вхід

Революція Гідності. Як все починалося?

Рекомендовані Революція Гідності. Як все починалося?

В ніч з 21 на 22 листопада 2013 року в Києві почалася Революція Гідності. До п'ятої річниці подій, які повністю змінили країну і людей, що живуть в ній, згадуємо, як все починалося.

З чого почалися протести?

21 листопада 2013 року тоді ще президент Віктор Янукович на зустрічі з австрійським колегою Хайнцом Фішером заявив, що Україна йде по шляху євроінтеграції. Але ці обіцянки виявилися порожніми - в цей же день з'явилося розпорядження уряду Азарова про припинення процесу підготовки Угоди про асоціацію України з ЄС.

На знак протесту проти відмови від європейського курсу пізно ввечері 21 листопада активісти вийшли на Майдан Незалежності в центрі Києва - вони відгукнулися на пост Мустафи Найєма в Facebook, що став згодом відомим, і самоорганізувалися за допомогою соцмереж.

Через кілька годин після поста Найєма на Майдані Незалежності зібралося близько 1500 осіб, серед них були й опозиційні політики.

Частина протестувальників вирішила залишитися там ночувати. Протест отримав своє ім'я - Євромайдан після того, як увечері 21 листопада хтось назвав його так в листуванні в соцмережах - до 22 листопада такий хештег вже був у трендах Twitter. Вже 21 листопада на акції протесту проти відмови від курсу на євроінтеграцію почали виходити активісти й у інших містах. Ввечері й уночі відбулися перші протести в Івано-ФранківськуДонецькуЛьвовіХмельницькому.

Київміськадміністрація відразу ж звернулася в суд, який вже до ранку 22 листопада заборонив встановлювати намети, кіоски та навіси на Майдані Незалежності до 7 січня. Незважаючи на це, протестувальників стало більше - ввечері 22 листопада в центрі Києва протестували від 3 до 5 тисяч осіб. Намети, які спробували встановити протестувальники, зніс Беркут. З цього моменту періодично відбувалися сутички протестувальників з силовиками, останні поводилися все жорсткіше.
 

23 листопада на Майдані з'явилися перші "тітушки", а 24 в протестах взяли участь вже близько 100 тисяч прихильників євроінтеграції України. До цього часу протести охопили вже всю Україну. Мітинги на підтримку Євромайдану проходили у Франції, Німеччині, Польщі, США та інших країнах.

Коли на Майдані стали вимагати відставки влади?

До 30 листопада протести на Майдані Незалежності відбувалися безперервно. У ніч на 30 листопада, коли на Майдані було близько 400 осіб, переважно студентів, їх оточили близько 2 тисяч озброєних бійців спецпідрозділу Беркут. Беркутівці жорстко розганяли мітингувальників - їх наздоганяли і били навіть за кількасот метрів від Майдану. В результаті розгону постраждали близько 80 протестувальників, зокрема оператор і фотограф агентства Reuters. Частина мітингувальників, що втікали від бійців Беркута, сховалися в Михайлівському соборі.

В МВД причиною розгону назвали необхідність забезпечити проїзд техніки для підготовки до новорічних свят, про що їх нібито попросили в КМДА. Силовики заявили, що мітингувальники напали на них першими.

Розгін Євромайдану викликав обурення по всій країні, саме після нього головною вимогою протестувальників стала відставка влади. У багатьох обласних радах відбулися позачергові сесіїпід час яких засудили насильство. Янукович тоді спробував зняти з себе відповідальність за те, що сталося, заявивши, що засуджує "дії, які призвели до силового протистояння і страждань людей".



1 грудня на Майдані пройшов перший мільйонний мітинг. Частина з його учасників приїхали з різних регіонів, щоб підтримати протести. В середині дня група протестувальників фактично захопила будівлю КМДА і організувала там штаб революції. В цей же день опозиція організувала Штаб національного опору, головними вимогами якого стали відставка Кабміну і проведення позачергових президентських і парламентських виборів.

Що робив Порошенко на жовтому бульдозері біля будівлі Адміністрації президента?

1 грудня була здійснена спроба захопити Адміністрацію президента.

"Звичайно, це була провокація. Хто за нею стояв, не знаю ", згадує активний учасник Євромайдану і Революції Гідності, журналіст НВ Христина Бердинських.

В інтерв'ю Радіо Свобода через кілька днів після "штурму Банкової" тоді нардеп від УДАРу та генерал-полковник міліції Микола Паламарчук заявив, що на Банковій мала місце "дуже серйозна провокація, організована за допомогою тітушок».

У штурмі був задіяний зокрема жовтий бульдозер, за допомогою якого учасники захоплення намагалися або робили вигляд, що намагаються прорвати оточення міліції.

У якийсь момент на бульдозер піднявся Петро Порошенко, який тоді був депутатом Верховної Ради. Він закликав активістів "не піддаватися на провокації" і припинити штурм. У відповідь його стали проганяти, використовуючи ненормативну лексику.

Це був перший епізод Революції Гідності, під час якого майбутній президент опинився в центрі уваги ЗМІ.

Які ще масштабні події відбувалися на Майдані в кінці 2013 року?

За різними оцінками від 200 тисяч до понад мільйон осіб прийшли на Майдан 14 грудня 2013 року. У цей вечір відбувся концерт групи Океан Ельзи в її першому складі.

Новий рік в 2013 році на Майдані зустрічало близько 500 тисяч осіб. Вони хором заспівали гімн України.

Що таке Антимайдан?

Вже 23 листопада в ЗМІ з'явилася інформація про те, що в різних містах України пропонують гроші за участь в протестах проти Євромайдану і на підтримку курсу Віктора Януковича. Ці протести стали називати Антимайданом.

Антимайданівців організовано звозили до Києва, акції організовували і в регіонах. Деякі з них працювали в бюджетних установах і побоювалися звільнення.

24 листопада антімайданівці з’явилися в Києві - на Європейській площі і в Маріїнському парку. У Маріїнському парку довгий час простояло наметове містечко Антимайдану.

Серед антимайданівців було чимало так званих "тітушок" – молодиків спортивної зовнішності, готових на насильницькі провокації. Вони били учасників Євромайдану, а іноді й журналістів.

22 грудня антимайданівці оголосили, що згортають своє наметове містечко і роз'їжджаються по домівках, щоб святкувати Новий рік і Різдво. Після них в Маріїнському парку залишилося багато сміття. Частина антимайданівців не отримала від організаторів обіцяних грошей, вони навіть намагалися проти цього протестувати.

Як знесли пам'ятник Леніну в самому центрі Києва?

Перша спроба знести пам'ятник Леніну на бульварі Шевченка була 1 грудня. Зруйнувати пам’ятник намагались кілька десятків активістів із закритими обличчями. Однак в той день їм завадили бійці Беркута. Причому в МВС заявляли, що при цьому постраждали вісім міліціонерів.

Знесли пам’ятник з другої спроби - ввечері 8 грудня. З цією метою з будівлі київської міськради прийшло близько 200 осіб. Пам'ятник розхитали і повалили за допомогою тросів, при падінні його голова відвалилася. Пізніше вона стала частиною нового арт-об'єкта. Уламки пам'ятника розібрали на сувеніри.

8 грудня міліція спостерігала за знищенням пам'ятника, але не намагалася йому перешкодити.

Після того, як знесли пам'ятник "вождю пролетаріату" на бульварі Шевченка, так званий "ленінопад" почався по всій Україні.

Як влада намагалася розігнати Майдан у грудні 2013 року?

Після початку Євромайдану влада стала звозити до Києва не тільки "тітушок" і учасників Антимайдану, але й спецпризначенців з інших регіонів.

Однак кілька десятків автобусів з ними заблокували активісти у військовій частині Василькова 4 грудня. Вранці 9 груднячастина автобусів прорвала оточення активістів. Незадовго до полудня влада, прикрившись нібито повідомленням про мінування, закрила три станції метро в центрі - Хрещатик, Майдан Незалежності та Театральну з очевидною метою - перешкодити збільшенню кількості протестувальників.

Після цього прибули силовики, що почали перекривати шляхи до Хрещатика і Майдану.

Коли стемніло, а сталося це досить рано - близько шістнадцятої тридцяти, силовики почали відтісняти мітингувальників і розбирати барикади в урядовому кварталі. До 4 ранку 10 грудня силовики і "тітушки” знищили всі барикади в урядовому кварталі. Зокрема, знесли барикаду на розі вул. Грушевського и Кріпосного провулка, на розі вулиць Шовковичної і Богомольця, на розі вулиць Банкової и Лютеранської.


 

У ніч на 11 грудня силовики спробували штурмувати Майдан і КМДА. Зі сцени Майдану закликали киян прийти на допомогу і до мітингувальників приєдналися кілька тисяч осіб. В результаті розігнати протестувальників не вдалося, до 11:00 силовики пішли з Майдану.

Що таке Автомайдан?

Після розгону Євромайдану в ніч на 30 листопада в Києві на хвилі невдоволення діями влади і силовиків почали мало не стихійно організовуватися групи автомобілістів, які висловлювали свій протест, протяжно сигналячи. У той же день автомобілісти почали допомагати активістам перекривати вулиці і фактично стали мобільним підрозділом Майдану.

29 грудня автомайданівці влаштували мирний автопробіг в резиденцію Януковича Межигір'я.

Автомайданівці також пікетували будинки Андрія Клюєва, Віктора Пшонки, Віктора Медведчука, Миколи Азарова, Віталія Захарченка, Дмитра Табачника та інших.

Крім того, автомайданівці патрулювали вулиці, допомагали евакуювати постраждалих і виконували інші завдання, для яких була необхідна мобільність.

Автомайдан самоорганізувався як в Києві, так і в інших регіонах. Зокрема в Сімферополі одним з автомайданівців був український режисер Олег Сенцов, якого з 2014 року незаконно утримують в Росії.

Чи переслідувала влада протестувальників на Майдані до Нового року?

З листопада до кінця грудня 2013 року в центрі міста режим Януковича ще не вбивав протестувальників. Але на тлі спроб силового розгону протестів, під час яких активістів часто жорстоко били, проти них часто застосовували репресії, зокрема, затримання й арешти активістів.

Деяких активістів били за межами Євромайдану. Так, 24 грудняжорстоко позбили журналістку і активістку Тетяну Чорновол (зараз вона депутат Верховної Ради - ред.), коли вона поверталася до себе додому на автомобілі.

Ще 29 листопада біля Маріїнського палацу "тітушки" побилижурналістів Дмитра Гнапа та Якова Любчича. У них також відібрали флешку і розбили камеру. Міліція на подібні інциденти не реагувала, навіть якщо вони відбувалися у неї на очах.

Переслідували активістів і в лікарнях, куди вони потрапляли після побиття. 10 грудня в ефірі одного з телеканалів з'явився сюжет про звільнення лікаря за те, що вона поставила діагноз протестувальнику, що потребував лікування після побиття, який допоміг йому уникнути СІЗО. Також були спалені автомобілі декількох активістів.

Що робив Янукович?

Спочатку Янукович фактично ігнорував протести Євромайдану, який вимагав від нього підписати Угоду про асоціацію з ЄС під час Вільнюського саміту східного партнерства 28-29 листопада26 листопада він запевняв журналістів, що не проти мирних протестів, а Україна нібито не змінює курсу на євроінтеграцію. Однак Угоду Янукович не підписав, а Євромайдан за своїми масштабами вже став співставним з Помаранчевою революцією.

Увечері 29 листопада стали говорити про можливу зачистку Майдану. ТСН з посиланням на джерело з близького оточення Януковича писала, що в ніч на 30 листопада екс-президент був на полюванні в Сухолуччі за 70 км від Києва з Леонідом Кравчуком, Леонідом Кучмою, Вадимом Новинським і кількома бізнесменами. За словами джерела, коли Януковичу повідомили про силовий розгін Євромайдану, першими його словами були: "Ми показали силу, і будемо її показувати й надалі". Зараз в Генпрокуратурі вважають, що в ніч на 30 листопада Янукович особисто наказав розігнати Євромайдан голові МВС Віталію Захарченку та секретарю РНБО Андрію Клюєву.

Пізніше голова Адміністрації президента Сергій Льовочкін передав Януковичу заяву про звільнення і диск з відео побиття студентів. Для Януковича підготували проект заяви з анонсом відставки Захарченка, але він не став її озвучувати, повідомляло джерело видання.

Замість цього Янукович офіційно заявив, що обурений "тими подіями, які сталися вночі на Майдані Незалежності" і що вимагає "негайного і об'єктивного розслідування для належного покарання винних". Він також зробив суперечливу заява про єдність "у виборі нашого спільного європейського майбутнього", що однак не означало зміни зовнішньополітичної позиції, яку він висловив напередодні, не ставши підписувати Угоду про асоціацію з ЄС.

10 грудня після другої невдалої спроби розгону Майдану Янукович провів круглий стіл з Леонідом Кравчуком, Леонідом Кучмою та Віктором Ющенком. На ньому він пообіцяв почати переговори з опозиційними політиками про мирне врегулювання ситуації й відпустити затриманих активістів, які не скоювали "жорстких порушень".

13 грудня Янукович провів переговори з опозиційними політиками - Арсенієм Яценюком, Віталієм Кличком і Олегом Тягнибоком.

Переговори були безрезультатними, оскільки Янукович відмовився виконувати вимоги Майдану - притягнути до відповідальності тих, хто розганяв активістів, відпустити затриманих протестувальників і відправити у відставку відповідальних за соціальну і політичну кризу в країні.

17 грудня на тлі продовження протестів Янукович вирушив у Москву для зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним. Там він отримав знижку на газ, ціну якого Москва знизила з $ 400 до $ 268 за тисячу кубометрів і обіцянку кредиту в $ 15 млрд, $ 3 млрд із яких Росія дійсно надала. В Україні ці гроші вважають хабарем Януковичу. Росія досі безуспішно намагається домогтися їх повернення через суди.

24 грудня Янукович заявив, що Євромайдан є вираженням прагнення українців до кращого життя і пояснив його тим, що вони погано проінформовані про умови угоди про Асоціацію з ЄС. Він також стверджував, що на протестах грають політики, екстремісти і провокатори.

30 грудня Янукович підписав закон, що вводив кримінальну відповідальність за захоплення будівель - позбавлення волі на термін до 10 років.

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.

Публікації

Новости Херсона: самые свежие, важные, главные и актуальные события за сегодня (неделю, день, час). Аналитика и расследования. Онлайн портал «Вгору»

Новости Херсона – это то, что мы делаем лучше всех! Главная ценность любой новостной информации – ее свежеть и актуальность. Именно поэтому газета «Вгору» предлагает только самые свежие новости от первоисточников!
Наши журналисты постоянно находятся в поисках актуальных тем и событий для жизни города и области, поэтому, помимо рубрик «новости сегодня», «новости за день» и «новости за час», мы ведем аналитическую колонку «Главные и важные события за неделю».
Ведь читателям не всегда хочется просто следить за последними Херсонскими вестями онлайн, но и проанализировать серьезные аналитические материалы, где проблематика разкрывается более широко и присутствует авторский взгяд на происходящее.
Благодаря разделению статей по категориям, каждый легко может найти те херсонские новости, которые его интересуют. Вся информация разбита на следующие группы:
• Власть • Реформы • Расследования • Криминал • Культура • Здоровье • Спорт

Например, для любителей острых ощущений есть криминальные новости Херсона. Здесь информация с оперативных сводок правоохранительных органов, о раскрытии преступлений, дорожно-транспортные происшествия, незаконные действия людей в погонах и многое другое.

Об отношениях государства и народа, чиновников и простых людей можно узнать из разделов политика и экономика. Здесь размещаются статьи о политической жизни Херсонщины. Освещается работа мэрии, депутатов, городского и областного советов и других органов государственной власти: какие вопросы рассматривались, какие сделаны выводы и приняты решения. Комментируется деятельность различных политических партий и сил. Обсуждаются также события и мероприятия, посвященные работе предприятий города и области, сельскому хозяйству и другим сферам промышленности и экономики.

Сторонникам здорового образа жизни предлагается ознакомиться с новостями спорта и туризма. А можно почитать, что нового происходит в сферах здравоохранения и экологии в соответствующих разделах. Ведь многих интересует, как государство беспокоится о здоровье граждан.
И, конечно же, наш портал не обошел стороной культурную жизнь города. В соответствующем разделе можно ознакомиться с новостями херсонщины в области культуры и искусства, узнать обо всех проходивших или предстоящих мероприятиях, концертах, фестивалях.
Мы поставили цель – оперативно и достоверно освещать постоянным читателям и гостям нашего интернет издания всё, что происходит в Херсоне и херсонской области. Мы хотим, чтобы никто, покидая страницы сайта, не оставался равнодушным к проблемам города и области в политике и экономике, в здравоохранении и образовании, в культуре и экологии. Чтобы мог искренне порадоваться успехам и достижениям херсонцев в социальной сфере, в бизнесе и спорте. И просто, пребывая в курсе событий, мог идти в ногу со временем.
Подробнее