Вхід

Херсонщина і Литва: спільного більше, ніж здається

Рекомендовані Зліва направо: учасники заходу — автор книги “Світло і тіні” першої республіки: Литовська держава у 1918-1940 роках” Артем Петрик, голова правління ГО “Культурний центр “Україна-Литва” Наталія Бімбірайте, завідуюча відділом естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки Анжела Ракша і завідувач кафедрою всесвітньої історії та історіографії Херсонського державного університету, доктор історичних наук, професор Віталій Андрєєв. Всі фото В'ячеслава Гусакова Зліва направо: учасники заходу — автор книги “Світло і тіні” першої республіки: Литовська держава у 1918-1940 роках” Артем Петрик, голова правління ГО “Культурний центр “Україна-Литва” Наталія Бімбірайте, завідуюча відділом естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки Анжела Ракша і завідувач кафедрою всесвітньої історії та історіографії Херсонського державного університету, доктор історичних наук, професор Віталій Андрєєв.

Напевно, у Херсонській області буде наймасштабніше серед регіонів України святкування сторіччя відновлення литовської державності.

Бо наш регіон тісно пов’язаний із Литвою - і тим спільним, що було в історії, і сьогоденням.

За ініціативою організації “Культурний центр “Україна-Литва”, яка діє на Херсонщині і її голови Наталії Бімбірайте в обласній бібліотеці для дітей імені Дніпрової Чайки відбулася презентація книги вченого Артема Петрика “Світло і тіні” першої республіки: Литовська держава у 1918-1940 роках”. Книга вийшла друком за підтримки Херсонського міського голови Володимира Миколаєнка, депутатського корпусу міської ради VII скликання та Почесного консула Литви в Херсонській області Віктора Попова.

Організатори заходу, проведеного в рамках традиційних краєзнавчих програм “БібліоTV”, не обмежилися лише форматом презентації книги.

Ведучі розповіли про Литву, навіть провели невелику вікторину: запропонували присутнім відповісти на кілька питань з історії та культури цієї країни.

Наталія Бімбірайте розповіла, як на Херсонщині проходить і проходитиме святкування сторіччя відновлення Литовської держави:

“У травні у Херсоні був проведений “День вуличної музики”. Місто долучилося до фестивального руху, започаткованого у Литві і підтриманого у багатьох країнах світу. Руху, який пропагує волонтерство, вільний доступ  до витворів мистецтва і свободу творчості ”.

Науковий співробітник обласної Інспекції з охорони пам’яток історії і культури Олена Околовська розповіла про середньовічну литовську вежу, розташовану біля села Веселе Бериславського району. Ця споруда XIV сторіччя — дозорна вежа, відома також як “Вежа Вітовта” — пам’ятка історії національного значення.

За словами вченої (на фото — крайня ліворуч), на липень-серпень заплановані археологічні дослідження, необхідні для наукового підтвердження часового шару. Споруда 25 січня цього року вже внесена в реєстр пам'яток національного значення. Дослідження почнуться в липні цього року в рамках проекту "Захист історичної спадщини України та Литви на території Херсонської області, що фінансується з коштів Програми розвитку співробітництва та демократії Міністерства Закордонних Справ Литовської Республіки.

Олена Околовська також поділилася припущенням, що “Вежа Вітовта” - частина комплексу прикордонних і митних споруд того часу, коли на сучасній території Херсонщини проходив кордон Великого Князівства Литовського. Головний об’єкт - митниця - скоріше за все, був розташований на острові Тавань, затопленому під час спорудження Каховського водосховища.

Кандидат історичних наук, викладач кафедри філософії Херсонського держуніверситету Артем Петрик і завідувач кафедрою всесвітньої історії та історіографії цього ж вишу, доктор історичних наук Віталій Андрєєв розповіли, як виник задум написати книгу “Світло і тіні” першої республіки: Литовська держава у 1918-1940 роках”.

“Торік, - каже Віталій Андрєєв, - херсонські науковці разом із “Культурним центром Україна-Литва” провели міжнародний круглий стіл за участю наших та литовських науковців. Коли  обговорювали підсумки цього заходу,   виникла ідея до сторіччя відновлення незалежності Литви зробити щось більш ґрунтовне. Результатом стала ця книга, а на 13-15 вересня заплановано проведення міжнародної науково-практичної конференції, у якій, як передбачається, візьмуть участь і литовські, і українські вчені ”.

Саме литовські пожертви складали четверту частину фінансування українського національно-визвольного руху у 20-ті - 30-ті роки ХХ сторіччя. Литовці дуже добре розуміли українців і співчували їм, вважали братнім народом. Бо боротьба обох держав за незалежність у ХХ сторіччі мала багато спільного: частину і українських, і литовських земель інші держави — Польща і Росія — вважали своєю територією, і свободу довелося виборювати дуже тяжко і, на жаль для нас, з різним для України і для Литви результатом, - розповів Артем Петрик.

Артем Петрик розповів, що під час роботи над книгою дізнався про чимало вражаючих фактів жертовних проявів патріотизму з боку литовців. Так, у буремному жовтні 1920-го року, у критичний для Литви час, усі члени Сейму країни добровільно пішли на фронт, лишивши для управляння країною лише президію. Повернулися з боїв не всі парламентарі.

Також під час зустрічі-презентації гості мали можливість послухати литовську народну музику та литовські казки у виконанні юних херсонських артистів.

 

Грає юна скрипачка Ганна Абрамова.

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.

Публікації

Новости Херсона: самые свежие, важные, главные и актуальные события за сегодня (неделю, день, час). Аналитика и расследования. Онлайн портал «Вгору»

Новости Херсона – это то, что мы делаем лучше всех! Главная ценность любой новостной информации – ее свежеть и актуальность. Именно поэтому газета «Вгору» предлагает только самые свежие новости от первоисточников!
Наши журналисты постоянно находятся в поисках актуальных тем и событий для жизни города и области, поэтому, помимо рубрик «новости сегодня», «новости за день» и «новости за час», мы ведем аналитическую колонку «Главные и важные события за неделю».
Ведь читателям не всегда хочется просто следить за последними Херсонскими вестями онлайн, но и проанализировать серьезные аналитические материалы, где проблематика разкрывается более широко и присутствует авторский взгяд на происходящее.
Благодаря разделению статей по категориям, каждый легко может найти те херсонские новости, которые его интересуют. Вся информация разбита на следующие группы:
• Власть • Реформы • Расследования • Криминал • Культура • Здоровье • Спорт

Например, для любителей острых ощущений есть криминальные новости Херсона. Здесь информация с оперативных сводок правоохранительных органов, о раскрытии преступлений, дорожно-транспортные происшествия, незаконные действия людей в погонах и многое другое.

Об отношениях государства и народа, чиновников и простых людей можно узнать из разделов политика и экономика. Здесь размещаются статьи о политической жизни Херсонщины. Освещается работа мэрии, депутатов, городского и областного советов и других органов государственной власти: какие вопросы рассматривались, какие сделаны выводы и приняты решения. Комментируется деятельность различных политических партий и сил. Обсуждаются также события и мероприятия, посвященные работе предприятий города и области, сельскому хозяйству и другим сферам промышленности и экономики.

Сторонникам здорового образа жизни предлагается ознакомиться с новостями спорта и туризма. А можно почитать, что нового происходит в сферах здравоохранения и экологии в соответствующих разделах. Ведь многих интересует, как государство беспокоится о здоровье граждан.
И, конечно же, наш портал не обошел стороной культурную жизнь города. В соответствующем разделе можно ознакомиться с новостями херсонщины в области культуры и искусства, узнать обо всех проходивших или предстоящих мероприятиях, концертах, фестивалях.
Мы поставили цель – оперативно и достоверно освещать постоянным читателям и гостям нашего интернет издания всё, что происходит в Херсоне и херсонской области. Мы хотим, чтобы никто, покидая страницы сайта, не оставался равнодушным к проблемам города и области в политике и экономике, в здравоохранении и образовании, в культуре и экологии. Чтобы мог искренне порадоваться успехам и достижениям херсонцев в социальной сфере, в бизнесе и спорте. И просто, пребывая в курсе событий, мог идти в ногу со временем.
Подробнее