Вхід

Нахімічити на мільярди

Рекомендовані Нахімічити на мільярди

Понад 10% світового ринку пестицидів є нелегальними. Бізнес продажу контрафактних чи фальсифікованих засобів захисту рослин входить до десятки найприбутковіших. В Україні ціна питання — 2 млрд дол.

Чим загрожують українцям підробки засобів захисту рослин і хто заробляє на нашому здоров’ї? Про це запитує видання Економічна правда.

Чому гинуть бджоли

Цьогоріч в Україні фіксують масову загибель бджіл. Бджолярі нещодавно навіть провели акцію "поховання бджоли" за зразком своїх європейських колег під стінами Кабінету міністрів.

Вони вимагали кримінальної відповідальності за застосування неякісних пестицидів. Кількість звернень до Держпродспоживслужби зросла в рази, порівняно з минулим роком, – збитки фіксували пасічники майже у всіх регіонах.

За словами виконавчого директора спілки пасічників України Тетяни Сушко, якщо минулі сезони реєстрували по 5-6 випадків смертей родин бджіл, то цього року звернень уже десятки.

За попередніми підрахунками спілки, загинуло щонайменше 35-40 тисяч бджолосімей, а фінансові втрати пасічників сягнули 100-120 млн гривень. Пані Сушко стверджує, що причиною ситуації стало використання неякісних пестицидів на полях, часто невідомого походження.

 
 
Чому проблема із масовою загибеллю бджіл постала так гостро саме зараз, а не раніше – адже обробляються поля пестицидами та іншими хімікатами кожного сезону?

Як розповідає заступник директора Інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя Олександр Кравчук, швидше за все, комахи загинули саме через неправильне використання хімікатів та відсутність достатньої комунікації між фермерами і пасічниками.

"Тут зіграло роль відразу декілька факторів.

Це і необізнаність із правилами поводження при обприскуванні, недотримання інструкцій виробниками.

Є ще один фактор, про який говорять замало, – кількість фальсифікованих та контрафактних пестицидів та агрохімікатів, які буквально заполонили ринок у поточному році", – говорить Кравчук.

Чорний ринок пестицидів росте як на "дріжджах". За інформацією експертів галузі ринок фальсифікату ЗЗР на території України становить від 20 до 30%, а в роздрібній торгівлі – сягає 80-90%.

Спеціалісти підрахували, що об’єм українського ринку засобів захисту рослин становить близько $2 млрд, і це є непоганим стимулом для торговців фальсифікатом.

"Якщо у нас є проблема з контрабандою і фальсифікатом, то загибель бджіл є цілком очікуваною проблемою.

З іншого боку, маємо ще й таку ситуацію: агровиробник приїжджає на своє поле, а там стоять чиїсь вулики, і ніхто не знає чиї вони. Врешті вдається дізнатися, що їх власник із сусідньої області, і він повідомляє, що нікому нічого не винен, і повідомляти куди він відвіз пасіку він не повинен", - коментує Влад Седик, президент Фітосанітарної асоціації України.

Лазівки для нелегальної "хімії"

Можна припустити, що ситуація з отруєнням бджіл цьогоріч погіршилась саме через активізацію незаконного обігу нелегальних пестицидів та агрохімікатів, але це тільки один із факторів цього ланцюга.

Наприкінці червня СБУ перекрила канал постачання з Китаю засобів захисту рослин невідомого походження, які завозилися в Україну під виглядом ліцензованих європейських препаратів. 

Правоохоронці вилучили партію у 139 тонн пестицидів на загальну суму майже 18 мільйонів гривень. Відомо, що контрабандний вантаж реалізовували по всій Україні.

"Фактично, порушники здійснювали торгівлю препаратами, які не проходили обов’язкової державної реєстрації в Україні й, відповідно, не дозволені до ввезення. В процесі митного оформлення до декларації вносилися недостовірні дані, нібито ЗЗР виготовлені на території Європейського Союзу та мають держреєстрацію. А співробітники митних та екологічних органів умисно не бачили невідповідності у препаратах, які ввозилися під виглядом якісних ЗЗР", — повідомив радник Міністра внутрішніх справ Михайло Апостол.

Радник Міністра внутрішніх справ Михайло Апостол
Радник Міністра внутрішніх справ Михайло Апостол

У Держпродспоживслужбі скаржаться на те, що протягом останніх чотирьох років в Україні діяв мораторій на проведення планових заходів державного нагляду у низці сфер, у тому числі, й захисту рослин.

Це унеможливило здійснення контролю за своєчасним проведенням операторами ринку та громадянами заходів щодо захисту рослин та виконання регламентів застосування ЗЗР.

Аби якось вплинути на ситуацію у "Держпродспоживслужбі готують пропозиції щодо внесення змін до законів "Про пестициди і агрохімікати", "Про захист рослин", "Про ліцензування видів господарської діяльності", "Про бджільництво" та Кримінального кодексу України.

Проте, на думку Владислава Седика, запропонований Держпродспоживслужбою та Мінагрополітики механізм врегулювання проблем масової загибелі бджіл та фальсифікату через запровадження ліцензій на торгівлю ніякого ефекту не дадуть.

Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності" передбачено, що суб’єкт господарювання, який має ліцензію зобов’язаний дотримуватись ліцензійних умов.

Положення цього документу встановлюють вичерпний перелік вимог, обов’язкових для виконання ліцензіатом. На його думку, це є дублюючий документ діючих вимог.

"Виникає запитання: навіщо двічі перевіряти вимоги до суб’єктів господарювання.

Проблема контрабанди і фальсифікату засобів захисту рослин полягає в тому, що суб’єкти, які цим займаються, ніколи не підуть отримувати дозвільні документи.

Тобто ДПСС про їх існування навіть не здогадується, а значить і перевірити не може. Більше того перевірки "білого" бізнесу теж не дадуть ніякого ефекту.

Адже контрабанду і фальсифікат зберігають у гаражах та підвалах, а не на легальних складах. От на виході і маємо – перевіряють легальний бізнес, а контрабанда і фальсифікат як були, так і залишилися", - вважає Владислав Седик.

На думку експерта, реальний механізм урегулювання проблеми полягає у взаємодії всіх уповноважених органів. І ключову роль у цьому має займати Державна фіскальна служба.

Оскільки чинним законодавством передбачено, що в Україні дозволяється реалізація тільки тих засобів захисту рослин, які зареєстровані та пройшли відповідні випробування.

Тому уповноважені органи контролю на кордоні повинні більш ретельно звертати увагу на речовини, які завозяться. та контролювати їх подальше використання.

 
Координатор програм розвитку Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН Михайло Малков
За словами координатора програм розвитку Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FАО) Михайла Малкова, поширення контрафактних та фальсифікованих пестицидів відбувається двома шляхами: завдяки ввезенню фальсифікованих препаратів з-за кордону та через внутрішнє виробництво підроблених пестицидів.

Підтверджує ситуацію і Владислав Седик. За його словами, фальсифікат завозять до України не лише у вигляді готових препаратів, а й у вигляді діючих речовин, з яких потім "змішують" препарати уже в Україні.

"Коли кажуть, що у нас багато фальсифікату, то це означає що його звідкілясь привезли, що знову означає – або на кордоні не все добре, або ж його зробили в Україні.

Діючі речовини у нас не синтезують, тобто їх завозять як окремі компоненти, поза складом готових препаратів. Аби подібне припинилося, необхідно, щоб ДФС показало, хто й скільки возив і як потім використали ці речовини", - вважає експерт.

Спеціалісти сходяться на думці, що в Україні забагато точок входу для пестицидів, і розмитненням засобів захисту рослин не повинен займатися кожен митний пункт.

Разом з цим проблемами є і низький рівень досвіду митних інспекторів, низький потенціал митних лабораторій, відсутність профілів ризику для пестицидів в існуючій системі управління митними ризиками, нульовий рівень міжнародного митного співробітництва.

Вивезти неможливо спалити

Окрім питань з митницею та відсутністю протягом останніх чотирьох років перевірок, ще один канал розповсюдження фальсифікованих пестицидів – прогалини в системі управління відходами: відсутність екологічно безпечної утилізації підроблених пестицидів, тимчасових сховищ для затриманих підроблених препаратів, окрім того, не працює належним чином система обліку тари.

Михайло Малков розповів про доволі поширене явище в Україні — продаж препаратів з вичерпаним терміном придатності, які мають йти на утилізацію.

Непридатні пестициди накопичувалися в Україні ще з радянських 1970-тих на стихійних звалищах. Це так звані "радянські могильники". Часто вони зберігаються без нагляду під відкритим небом.

Їх об’єми варіюються навіть у офіційних джерелах від 8500 т до 11500 тонн. Інша категорія непридатних пестицидів – це ті, які виникають у процесі господарської діяльності агровиробників і стають непридатними до використання через вичерпання терміну придатності, неправильне зберігання  тощо.  

Натисніть на картинку для збільшення
Натисніть на картинку для збільшення

На жаль, в Україні немає діючого механізму збору та утилізації використаної тари з-під препаратів, що також стимулює ділків розвивати свій нелегальний бізнес. Подекуди аграрії самі "допомагають" виробникам фальсифікату, продаючи порожню тару з-під препаратів за готівку.

Бар’єри для підробок

Агровиробники на сьогодні опинились між "молотом і ковадлом". З одного боку, – маємо засилля відносно дешевого фальсифікату, з іншого – відсутність доступу у фермерів до нових інноваційних препаратів із більш якісними діючими речовинами.

Після ухвалення наприкінці 2016 року поправки про необхідність підтвердження обов’язкової державної реєстрації пестицидів в країні, де вони виробляються, зразки новітніх препаратів не можуть завозитися на територію нашої країни для проходження державних випробувань.

Це лише посилило проблему з фальсифікатом, адже на ринок не надходять інноваційні речовини нового покоління, які підробити набагато складніше, ніж добре відомі "старі" препарати.

Як можна зменшити проблему? Найперше, що можна було б зробити – запровадити ліцензування імпорту діючих речовин як окремих компонентів.

При завезенні пестициду компанії необхідно надати цілий перелік дозвільних документів, результатів випробувань та перевірок.

 

Проте, завезення діючих речовин як окремих компонентів ніхто не контролює. З цього технічного продукту – частина йде на виробництво так званих "українських" препаратів, адже синтезу препарату в Україні немає.

А інша частина якраз і є потенційним джерелом фальсифікату. Крім того, в Україні досі не існує спеціальних потужностей для знищення непридатних пестицидів і, при цьому, Міністерство екології та природних ресурсів України не надає дозволів на вивезення хімічних відходів за кордон для їх утилізації на спеціалізованих заводах.

Питання відкриття так званого транскордону з метою утилізації непридатних пестицидів і досі вирішується Кабінетом міністрів.

Цілком дієві інструменти боротьби з фальсифікованою чи контрафактною "хімією" відомі і прописані, й Україна не є унікальною країною в цьому сенсі, проте наша унікальність може проявитися в іншому – "бажанні" всі ці заходи запровадити. 

Питання екології в країні, де за межею бідності знаходиться 80% населення, видається не надто актуальним, проте надто ласим до зловживань та маніпуляцій, - мутною водою, в якій легше піймати рибку.

Завдання ж суспільства – спостерігати за прозорістю усіх процесів та пропозицій, аби Україна не вигадувала свій "велосипед", а дотримувалася міжнародних вимог до належного контролю за небезпечними речовинами задля нашого здоров’я.

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.

Публікації

Новости Херсона: самые свежие, важные, главные и актуальные события за сегодня (неделю, день, час). Аналитика и расследования. Онлайн портал «Вгору»

Новости Херсона – это то, что мы делаем лучше всех! Главная ценность любой новостной информации – ее свежеть и актуальность. Именно поэтому газета «Вгору» предлагает только самые свежие новости от первоисточников!
Наши журналисты постоянно находятся в поисках актуальных тем и событий для жизни города и области, поэтому, помимо рубрик «новости сегодня», «новости за день» и «новости за час», мы ведем аналитическую колонку «Главные и важные события за неделю».
Ведь читателям не всегда хочется просто следить за последними Херсонскими вестями онлайн, но и проанализировать серьезные аналитические материалы, где проблематика разкрывается более широко и присутствует авторский взгяд на происходящее.
Благодаря разделению статей по категориям, каждый легко может найти те херсонские новости, которые его интересуют. Вся информация разбита на следующие группы:
• Власть • Реформы • Расследования • Криминал • Культура • Здоровье • Спорт

Например, для любителей острых ощущений есть криминальные новости Херсона. Здесь информация с оперативных сводок правоохранительных органов, о раскрытии преступлений, дорожно-транспортные происшествия, незаконные действия людей в погонах и многое другое.

Об отношениях государства и народа, чиновников и простых людей можно узнать из разделов политика и экономика. Здесь размещаются статьи о политической жизни Херсонщины. Освещается работа мэрии, депутатов, городского и областного советов и других органов государственной власти: какие вопросы рассматривались, какие сделаны выводы и приняты решения. Комментируется деятельность различных политических партий и сил. Обсуждаются также события и мероприятия, посвященные работе предприятий города и области, сельскому хозяйству и другим сферам промышленности и экономики.

Сторонникам здорового образа жизни предлагается ознакомиться с новостями спорта и туризма. А можно почитать, что нового происходит в сферах здравоохранения и экологии в соответствующих разделах. Ведь многих интересует, как государство беспокоится о здоровье граждан.
И, конечно же, наш портал не обошел стороной культурную жизнь города. В соответствующем разделе можно ознакомиться с новостями херсонщины в области культуры и искусства, узнать обо всех проходивших или предстоящих мероприятиях, концертах, фестивалях.
Мы поставили цель – оперативно и достоверно освещать постоянным читателям и гостям нашего интернет издания всё, что происходит в Херсоне и херсонской области. Мы хотим, чтобы никто, покидая страницы сайта, не оставался равнодушным к проблемам города и области в политике и экономике, в здравоохранении и образовании, в культуре и экологии. Чтобы мог искренне порадоваться успехам и достижениям херсонцев в социальной сфере, в бизнесе и спорте. И просто, пребывая в курсе событий, мог идти в ногу со временем.
Подробнее