Вхід

Лілія Гриневич – про конкурси до перших класів, платне харчування у школах, сімейну освіту та нові вимоги до вчителів

Рекомендовані Лілія Гриневич – про конкурси до перших класів, платне харчування у школах, сімейну освіту та нові вимоги до вчителів

Новий закон "Про освіту" прийнято майже два місяці тому.

"Українська правда. Життя" детально писала, які зміни очікують на дітей та педагогів із його прийняттям. Але оскільки закон базовий і не описує всіх механізмів впровадження змін, щодо них все ще виникає багато запитань.

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич погодилася відповісти на основні з них.

Деякі з питань "забігали наперед", оскільки законодавство для імплементації окремих пунктів ще не розроблено, але з інтерв'ю можна зрозуміти бачення цих змін з боку міністерства.

Тут немає питань щодо найбільш скандальної, але не найбільш важливої для більшості вчителів і батьків статті 7 щодо мови освіти – відповіді на них буде опубліковано окремим текстом.

Читайте в інтерв'ю, що може замінити конкурс до перших класів, чи стане харчування у школах платним, коли запрацює сімейна освіта, скільки працюватимуть чинні директори шкіл, чи будуть посилені вимоги щодо прийому на роботу вчителів та як вони підвищуватимуть кваліфікацію по інтернету.

 Міністр освіти і науки Лілія Гриневич

ДЕРЖАВА БЕРЕ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ДОШКІЛЬНУ ОСВІТУ ВСІМ ДІТЯМ З 5 РОКІВ

– Новий закон передбачає, що діти старшого дошкільного віку (тобто з 5 років) обов’язково охоплюються дошкільною освітою, але батьки самостійно обирають способи та форми здобуття цієї освіти.

Якщо дитина з якоїсь причини не ходить до садочка, а виховується вдома, як перевірятиметься, чи здобула вона дошкільну освіту?

– На відміну від шкільної освіти, отримати яку є обов'язком кожного громадянина, і обов'язком держави є створити умови для отримання цієї освіти, у випадку дошкільної освіти держава взяла на себе обов'язок створити умови для того, щоб кожна дитина могла щонайменше в 5-річному віці отримати дошкільну освіту.

Ми створюємо умови для того, щоб кожна дитина могла потрапити до садочка. Ми беремо на себе зобов'язання. Але в Конституції немає обов'язку громадянина здобути дошкільну освіту. Тому дитині не потрібно жодного документу про те, що вона здобула дошкільну освіту.

– І рівень тих дітей, які не ходить до садочка, ніяк не перевірятимуть?

– Звичайно, контролювати тих, хто не ходить до садочка, ніхто не буде. Але ми намагаємося пояснити батькам і суспільству, що здобуття належної дошкільної освіти проектує успішність дитини в школі.

Навіть рік дошкільної освіти з 5 до 6 років значно підвищує освітні шанси дитини. І цей час не можна втратити цілковито. 

Тому ті батьки, які беруть на себе зобов'язання, що дитина перебуває з ними вдома, повинні розуміти, що в цьому віці вже замало дитину просто годувати і займатися тільки збереженням її фізичного стану, а її треба інтенсивно розвивати. Це надзвичайно важливо.

– Щодо початку навчання у школі в законі написано так: "Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на початок навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року".

Виходить, що можна віддати дитину до школи і в 7 років?

– Як правило, з 6 років. Але діти дозрівають по-різному. Бувають дітки, у яких, наприклад, фізичний стан такий, що вони ще не готові до школи. Тоді не треба впадати в розпач, а треба дати можливість дитині природньо дійти до такої готовності до 7 років. Але далі ніж 7 років тягнути не можна, це жорстко написано в законі. 

У нас колись були ситуації, що й до 8 років дитину тримали вдома. Ми цього вже не допускаємо, хіба що в окремих випадках, коли йдеться про дітей з особливими потребами.

Лілія Гриневич: "У нас колись були ситуації, що й до 8 років дитину тримали вдома. 
Ми цього вже не допускаємо"

Але ми зараз зіткнулися з ситуацією, коли деякі батьки кажуть, що вони тримають дитину до 7 років, бо їм нема з ким її лишити після школи, коли закінчуються уроки, а батьки на роботі. І тут нам треба вирішувати питання функціонування груп продовженого дня або шкіл повного дня. 

Ми апелюємо до органів місцевого самоврядування, тому що це в їхніх повноваженнях – організувати роботу таких груп продовженого дня в початковій школі. 

У більшості країн, які мають справді хороші освітні системи, початкова школа – це, як правило, школа повного дня.

У нас цієї практики немає. Вона коштує грошей, в це потрібно вкладати бюджетні кошти або принаймні створити батькам можливості надання платних послуг, коли вони можуть заплатити за цю послугу, але чітко знати, що їхня дитина буде доглянута до кінця дня.

ОДИН З НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНИХ ПІДХОДІВ ЗАМІСТЬ КОНКУРСУ ДО 1 КЛАСІВ – ЛОТЕРЕЯ

– За новим законом, конкурсний відбір до 1 класів не проводитиметься для дітей, які належать до території обслуговування школи.

А якщо це хороша школа, там працюють хороші викладачі, і туди хоче потрапити багато інших діток, крім тих, які належать до території обслуговування – тоді для тих дітей, які належать до території обслуговування, конкурс не проводиться, а для інших проводиться?

– Це дуже важке питання, і ми ще докладно випишемо цю процедуру в законі "Про загальну середню освіту". Ми сподіваємося внести цей закон до парламенту навесні наступного року.

На мою думку, проведення конкурсу між дітьми 6-річного віку абсолютно неефективне, тому що воно не перевіряє цю дитину, а перевіряє її доступ до тих питань, які заготували для цього конкурсу, і знання правильних відповідей на них. 

Тому наша ідея, і це також ідея передових освітніх систем, полягає в тому, щоб початкову школу зробити типовою для всіх. 

Якщо ви говорите про хороші школи, куди хочуть потрапити діти, дуже часто це школи з поглибленим вивченням іноземних мов. Тому зараз у нових навчальних планах ми взагалі будемо збільшувати кількість годин іноземних мов у всіх школах.

Кожна дитина як потенційний громадянин країни, яка буде в Європейському Союзі, мусить вільно володіти однією, а краще двома мовами Євросоюзу.

Лілія Гриневич: "У нових навчальних планах ми будемо збільшувати кількість годин 
іноземних мов у всіх школах"

– Але що робити, якщо бажаючих потрапити до школи все ж буде більше, ніж місць?

– Тоді діти з території обслуговування школи мають першочергове право на зарахування до неї, а далі ми змушені взяти на себе це невдячне завдання і виписати принаймні правила проведення такої співбесіди з дітьми, на основі якої можна приймати рішення, зараховується ця дитина чи ні. 

У різних країнах є дуже різні підходи до цього питання. Один з найбільш поширених підходів у такому випадку – це лотерея. 

Для того, щоб виключити корупційні ризики, щоб виключити тенденційний підхід при оцінюванні такої маленької дитини, коли вона не може написати в рівних умовах якийсь тест, коли дуже суб'єктивне оцінювання, тоді, якщо є, наприклад, 5 вільних місць, на які претендує 20 дітей, то розігрується лотерея.

Однак я поки не знаю, як це може бути сприйнято українським суспільством.

– А чи може бути ситуація, коли дітей навіть з обслуговування школи більше, ніж вона може прийняти?

– Таке теж може бути, тому що в місцях інтенсивної житлової забудови часто не будують школи. І це одна з наших пріоритетних задач зараз – стимулювати органи місцевого самоврядування будувати соціальну інфраструктуру. 

Або вони повинні працювати із забудовниками щодо їхніх зобов'язань з соціальної інфраструктури, або брати в них відповідні відрахування до бюджету і забезпечувати самим будівництво цієї соціальної інфраструктури.

– Але поки ця інфраструктура не збудована, таких дітей повинні взяти в іншу школу?

– Звичайно, тому що кожній дитині гарантується місце у школі. І це буде стимул для органів місцевого самоврядування, коли вони змушені будуть запропонувати, в яку школу йти тепер цій дитині.

Отже, вони змушені розбудовувати мережу шкіл.

БЕЗКОШТОВНЕ ХАРЧУВАННЯ В ШКОЛАХ – РІШЕННЯ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

– Новим законом не передбачено спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням певних предметів.

Що буде з нинішніми спеціалізованими школами? Вони стануть звичайними початковими школами, з 5 класу однаковими гімназіями, а з 10 ліцеями?

– Не зовсім так. Профілізації немає на етапі початкової школи, початкова школа має бути однакова для всіх.

Натомість профілізація починається з 5 класу. Тому що там ви вже можете визначати, що більш притаманне для дитини. Наприклад, хтось може обрати поглиблене вивчення математики, а хтось – іноземної мови.

Лілія Гриневич: "Профілізація починається з 5 класу. Тому що там ви вже можете визначати, 
що більш притаманне для дитини"

Школи взагалі будуть мати значно більше автономії у формуванні свого навчального плану. А якщо ми говоримо про старшу профільну школу, то там цієї автономії дійсно буде дуже багато. 

Загальний цикл предметів буде завершений у 9 класі, а під час трирічної старшої профільної школи лише до 50% предметів – це будуть загальнообов'язкові предмети, а 50% можна буде набирати відповідно до профілю.

– У законі написано, що безкоштовне харчування в школах гарантується тільки для пільгових категорій учнів.

Чи це означає, що для інших воно стане платним?

– Відповідно до Бюджетного кодексу, органи місцевого самоврядування зобов'язані забезпечити безкоштовне харчування пільговим категоріям, які й визначені в законі "Про освіту". І ця норма почала діяти задовго до прийняття закону "Про освіту".

Але там також написано, що органи місцевого самоврядування можуть забезпечувати безкоштовним харчуванням й інші категорії дітей або повністю, або на засадах співфінансування, наприклад, 50/50 з батьками.

Це рішення виключно органів місцевого самоврядування.

СІМЕЙНА ОСВІТА ВЖЕ ПРАЦЮЄ

– Законом вводиться сімейна освіта, але не зовсім зрозуміло, що це буде на практиці. Чим така освіта відрізнятиметься від екстернату?

– Коли батьки погоджуються на сімейну освіту, вони несуть відповідальність за освіту цієї дитини. Бо коли ми говоримо про екстернат, то він передбачає і залучення педагогічних працівників, і поетапну перевірку досягнень цієї дитини, щоб пересвідчитись, що вона отримає той обсяг стандарту, який їй мала би гарантувати держава.

Натомість при сімейній освіті батьки беруть на себе повністю цю відповідальність.

Єдине, що ми передбачаємо – що на кожному етапі навчання, тобто після кожного класу, раз на рік дитина повинна прийти і засвідчити свої навчальні досягнення.

– А якщо ви побачите після 1 чи 2 класу, що дитина майже нічого не навчилася?

– Тоді ми мусимо рекомендувати батькам або віддати її до школи, або перевести її на екстернат, якщо ця дитина не може навчатися в школі з якихось причин.

Хоча ми зараз працюємо над тим, щоб кожну дитину можна було включити в процес навчання і вона не сиділа ізольована вдома. Тому що соціалізація – це одна з місій освіти.

Лілія Гриневич: "Ми зараз працюємо над тим, щоб кожну дитину можна було включити в процес
навчання і вона не сиділа ізольована вдома"

– Коли сімейна освіта реально запрацює? Коли батьки зможуть написати заяву про сімейну освіту для дитини?

– Вони вже сьогодні можуть це робити. До цього часу можливість такого домашнього навчання була передбачена виключно для дітей, які мали якісь проблеми або, наприклад, навчалися в іншій країні, бо батьки виїхали. І потім ми засвідчували ці результати екстернатом, щоб отримати документ про освіту.

Зараз ми відкриваємо цю можливість для будь-кого, це може бути вашою свободою вибору. 

Хоча моя надія як міністра полягає в тому, що ми поступово зможемо зробити таку систему освіти, щоб батьки не боялися віддавати своїх дітей до звичайної школи. 

Тому що зараз ми маємо зовсім нове явище – коли освічені, прогресивні батьки не віддають дитину до школи, тому що вони не хочуть, щоб цю дитину в школі "зламали", щоб зламали її психіку, силу волі, сформували в неї комплекси. 

Саме тому філософія Нової української школи полягає в тому, щоб перейти від авторитарної педагогіки до педагогіки партнерства, в тому, щоб, окрім знань, ми переключилися на компетентності, щоб ми перейшли від фактично напихання знаннями дітей і відтворення алгоритмів до проблемно-пошукового, діяльнісного навчання. 

Звичайно, це вимагатиме більше зусиль з боку вчителів. Але так працює сучасна школа в успішних освітніх системах.

ВЧИТЕЛІ Й ДИРЕКТОРИ – НАЙБІЛЬШ КРИТИЧНИЙ РИЗИК У РЕФОРМІ

– Згідно з законом, директори державних і комунальних шкіл тепер призначатимуться за конкурсом строком на 6 років. І працювати на посаді директора в одній школі можна буде не більше двох строків.

Але скільки працюватимуть чинні директори шкіл перед тим, як на їхні посади буде оголошено конкурс?

– У нас сьогодні директори працюють на різних засадах. Є ті, які працюють на засадах строкового контракту, і є ті, які працюють на безстрокових трудових угодах.

Під час впровадження закону всіх директорів, які працюють на безстрокових трудових угодах, ми запропонуємо перевести на строкові трудові угоди на найбільший передбачений термін – 6 років. Це й буде вважатися їхньою першою каденцією. 

Для тих директорів, які сьогодні перебувають на строкових угодах, це буде вважатися їхньою першою каденцією.

– Законом передбачено, що зарплата педагогічних працівників зростатиме поступово з 1 січня 2018 року до 2023 року.

Чи вже відомо, наскільки зросте їхня зарплата з наступного року?

– Цього року ми підняли їм зарплату на 50%, наступного року вона зросте на 25%. Але це все ще недостатньо.

Закон пропонує достойний рівень заробітної плати – 4 прожиткові мінімуми для педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії, але це потребує в сьогоднішніх цифрах 80 мільярдів гривень. Це значна частка взагалі освітнього бюджету України.

Тому ми будемо до цієї планки йти впродовж 5 років. Ми можемо просуватися швидше або повільніше, це зараз важко спрогнозувати, оскільки це залежатиме від стану бюджету держави.

Лілія Гриневич: "Цього року ми підняли їм зарплату на 50%, наступного року вона зросте на 25%. 
Але це все ще недостатньо"

– Чи будуть разом з підвищенням зарплати педагогічних працівників також посилені вимоги при прийомі їх на роботу?

Оскільки тепер вчителів приймає на роботу директор, чи не вийде так, що він призначатиме на ці посади, скажімо, своїх знайомих, які не дуже компетентні, а просто згадали, що колись отримували педагогічний диплом?

– По-перше, є критерії відповідності посаді. У спільному з фінами проекті ми зараз працюємо над профілем вчителя Нової української школи, визначаємо, які компетентності він повинен мати. Це буде вимога до вчителя, тим більше новоприйнятого на роботу. Крім того, звичайно, він повинен мати педагогічну освіту. 

Я би дуже раділа, якби в нас справді був такий ажіотаж навколо посади вчителя, особливо з іноземних мов, інформатики, фізики. Нам дуже потрібні молоді талановиті вчителі.

Разом з тим питання компетентності вчителів і директорів є дуже важливим. Ми можемо написати чудові стандарти, розробити методики викладання, працювати над пропозиціями з підвищення кваліфікації вчителів, давати можливість добровільної сертифікації і робити надбавки, але якщо директор школи на місці не буде сповідувати наші цінності і якщо вчителі не будуть творчо впроваджувати ці нові методики, у нас не зрушиться реформа.

І це, мабуть, найбільш критичний пункт взагалі ризиків, які є у цій реформі.

Тому для нас так важливо підтримати вчителів – і їхній соціальний статус, і ставлення до них у суспільстві.

– З 2019 року почне діяти норма про 20% надбавку вчителям, які добровільно пройшли сертифікацію.

Що приблизно являтиме собою сертифікація? Очевидно, це буде не те, що атестація, а щось зовсім інакше.

– Атестація, на жаль, себе дуже дискредитувала. Сьогодні сертифікацією ми хочемо зробити альтернативу атестації, але ми робимо це поступово. Я думаю, що сертифікація з часом витіснить атестацію. Поки що ми залишаємо два механізми. 

Сертифікація передбачає два етапи. Перший етап – це зовнішнє тестування. Це тест, який буде проводити Український центр оцінювання якості освіти, і цей тест буде перевіряти знання методики, особливості реформи, знання предмету. Він буде мати декілька компонентів. 

Друга частина – це моніторинг роботи вчителя безпосередньо в класі. Тому що одна справа – теоретичні знання, а друга справа – як він працює з дітьми безпосередньо. Це буде здійснювати Державна служба якості освіти, яка буде мати відповідні регіональні підрозділи. 

Очевидно, нам потрібна широка фахова дискусія про те, що має бути в програмі такого тесту, а також які критерії мають перевірятися Державною службою якості освіти. І це теж велика робота, яку ще потрібно здійснити.

Лілія Гриневич: "Атестація вчителів, на жаль, себе дуже дискредитувала. Сьогодні сертифікацією ми 
хочемо зробити альтернативу атестації, але ми робимо це поступово"

ВЧИТЕЛІ ЗМОЖУТЬ ПІДВИЩУВАТИ КВАЛІФІКАЦІЮ НА КУРСАХ PROMETHEUS АБО COURSERA

– Згідно з новим законом, з початку 2018 року вчителі зможуть підвищувати кваліфікацію навіть у суб’єктів освітньої діяльності, фізичних та юридичних осіб, які не мають ліцензії на підвищення кваліфікації. Що, наприклад, це може бути?

– Зараз вчитель зобов'язаний буде на базі Інституту післядипломної освіти або будь-якої іншої інституції, яка має ліцензію на післядипломну освіту, пройти тільки половину часу, відведеного на підвищення кваліфікації. 

А другу половину часу він може використати через самоосвіту, і будуть описані відповідні форми освіти, які можна зарахувати як підвищення кваліфікації, а також на базі громадських організацій, інших інституцій, в яких немає ліцензії, але які зараз прекрасно здійснюють підвищення кваліфікації вчителів новітніми методами. 

Наприклад, є такі громадські організації, які спеціалізуються на освіті для дітей з особливими потребами.

Сьогодні, коли цей закон відкриває і гарантує можливість інклюзивної освіти для дітей з особливими потребами, це означає, що всі вчителі повинні знати особливості цих дітей і вміти працювати з ними.

І тому нам потрібно залучити не тільки інститути, а й інші організації, які можуть здійснювати таку підготовку. 

Я також не приховую – щоб це ввійшло в практику життя, нам треба подолати дуже багато бюрократичних бар'єрів.

Нам треба узгодити постанову Кабінету міністрів, яка має бути погоджена Міністерством економіки, Міністерством фінансів, Міністерством соціальної політики про те, що бюджетні гроші можуть іти до громадської організації, яка перебуватиме в реєстрі Міністерства освіти як така, що виконує вимоги до підвищення кваліфікації вчителів.

– Тобто все ж потрібно буде обирати з реєстру?

– Ці організації все одно повинні відповідати певній низці критеріїв.

Це не може бути, наприклад, громадська організація, створена двома людьми, яка ніколи в житті цим не займалася, а зараз претендує, що до неї прийдуть вчителі на підвищення кваліфікації.

Лілія Гриневич: "Нам треба подолати дуже багато бюрократичних бар'єрів"

– А онлайн-курси типу Coursera не зараховуються?

– Можуть зараховуватися, чому б і ні. Зараз Prometheus переклав з Coursera дуже багато цікавих речей, самі курси Coursera можуть бути. Але має бути сертифікат, який засвідчить, що ви пройшли цей курс.

Усі ці правила будуть виписані у відповідній постанові Кабінету міністрів.

У ПІЛОТНИХ КЛАСАХ ДІТИ З БІЛЬШИМ БАЖАННЯМ ХОДЯТЬ ДО ШКОЛИ

– Як будуть навчатися 22 тисячі вчителів, які набиратимуть перші класи 2018 року і мають працювати вже за новим Стандартом початкової освіти відповідно до концепції Нової української школи?

– Їхнє підвищення кваліфікації буде складатися з двох етапів.

Перший – це дистанційний курс, який ми зараз готуємо разом з платформою EdEra. Вони матимуть з початку року пройти цей курс, який буде завершуватися ранньою весною.

Другий – влітку в них буде очний курс із тренерами, яких ми вже почали готувати. Там вчителі мають імплементувати те, що їм дав дистанційний курс. 

Це дуже велике завдання, але це також має запустити інший підхід до підвищення кваліфікації вчителів, який закладений у новому законі.

– Які ваші враження після першої чверті пілотування нового Стандарту початкової освіти у 100 школах? Чи справляються з поставленими завданнями вчителі пілотних шкіл? Адже вони не так уже й багато вчилися влітку.

– Звичайно, це був такий "бліцкриг" із їхньою підготовкою. Позитив був у тому, що це ті вчителі, які вирішили піти в цей пілот. Тобто вони прийняли власне рішення, вони розуміли, що їм доведеться змінюватися. 

Я буваю в цих школах, тому що мені самій дуже важливо і цікаво зрозуміти, як ці перетворення з вчителем відбуваються і як це впливає на дітей. У нас є школи, де є класи і звичайні, й пілотні. 

Коли заходиш у такий клас, то безпомилково одразу можеш побачити різницю. Вона починається навіть з того, як оформлені стіни. В пілотних класах стіни надзвичайно динамічні, вони всі завішані роботами дітей.

 

Діти починають свій день з ранкової зустрічі на килимку, де вони сидять і обговорюють, що вони будуть робити впродовж цього дня, які в них враження про попередній.

Далі діти або працюють в групах, і парти об'єднуються, або парти встановлені в ряди. Тобто там значно більше динаміки.

Що я помітила – це більше радості в очах дітей.

Я дуже хвилювалася, особливо за наших досвідчених блискучих вчителів, які теж прийшли в цей пілот. Мене хвилювало, чи вони зможуть переключитися на нові методи, як вони до цього поставляться.

І мені приємно, що вони визнають, що діти з більшим бажанням ходять до школи. Я навіть почула таку думку: "Шкода, що ми раніше цього не знали". Це дає надію. 

Але я чітко розумію, що це зовсім не означає, що ті 22 тисячі вчителів, які прийдуть у перші класи наступного року по всій Україні, будуть готові до таких змін. І тому нам потрібна підтримка батьків. 

Я думаю, що активні батьки, які будуть віддавати дітей до перших класів, люди середнього віку, які знають, що таке активна громадянська позиція, будуть найкращими "громадськими спостерігачами" реформи.

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.

Публікації

Новости Херсона: самые свежие, важные, главные и актуальные события за сегодня (неделю, день, час). Аналитика и расследования. Онлайн портал «Вгору»

Новости Херсона – это то, что мы делаем лучше всех! Главная ценность любой новостной информации – ее свежеть и актуальность. Именно поэтому газета «Вгору» предлагает только самые свежие новости от первоисточников!
Наши журналисты постоянно находятся в поисках актуальных тем и событий для жизни города и области, поэтому, помимо рубрик «новости сегодня», «новости за день» и «новости за час», мы ведем аналитическую колонку «Главные и важные события за неделю».
Ведь читателям не всегда хочется просто следить за последними Херсонскими вестями онлайн, но и проанализировать серьезные аналитические материалы, где проблематика разкрывается более широко и присутствует авторский взгяд на происходящее.
Благодаря разделению статей по категориям, каждый легко может найти те херсонские новости, которые его интересуют. Вся информация разбита на следующие группы:
• Власть • Реформы • Расследования • Криминал • Культура • Здоровье • Спорт

Например, для любителей острых ощущений есть криминальные новости Херсона. Здесь информация с оперативных сводок правоохранительных органов, о раскрытии преступлений, дорожно-транспортные происшествия, незаконные действия людей в погонах и многое другое.

Об отношениях государства и народа, чиновников и простых людей можно узнать из разделов политика и экономика. Здесь размещаются статьи о политической жизни Херсонщины. Освещается работа мэрии, депутатов, городского и областного советов и других органов государственной власти: какие вопросы рассматривались, какие сделаны выводы и приняты решения. Комментируется деятельность различных политических партий и сил. Обсуждаются также события и мероприятия, посвященные работе предприятий города и области, сельскому хозяйству и другим сферам промышленности и экономики.

Сторонникам здорового образа жизни предлагается ознакомиться с новостями спорта и туризма. А можно почитать, что нового происходит в сферах здравоохранения и экологии в соответствующих разделах. Ведь многих интересует, как государство беспокоится о здоровье граждан.
И, конечно же, наш портал не обошел стороной культурную жизнь города. В соответствующем разделе можно ознакомиться с новостями херсонщины в области культуры и искусства, узнать обо всех проходивших или предстоящих мероприятиях, концертах, фестивалях.
Мы поставили цель – оперативно и достоверно освещать постоянным читателям и гостям нашего интернет издания всё, что происходит в Херсоне и херсонской области. Мы хотим, чтобы никто, покидая страницы сайта, не оставался равнодушным к проблемам города и области в политике и экономике, в здравоохранении и образовании, в культуре и экологии. Чтобы мог искренне порадоваться успехам и достижениям херсонцев в социальной сфере, в бизнесе и спорте. И просто, пребывая в курсе событий, мог идти в ногу со временем.
Подробнее