Вхід

Чому катування не працюють

Рекомендовані Чому катування не працюють

Як показує національне дослідження "Що українці знають про права людини", близько 10% наших співгромадян виправдовують застосування тортур за певних обставин. Серед них і правоохоронці: катування схвалює кожний десятий опитаний поліцейський.

Панує думка, що "вибивання свідчень" – це ефективний метод домогтися правди. Але досвід інших країн доводить: катування як метод отримання доказів – неефективне. Навпаки: якщо підозрювані відчувають до себе нормальне ставлення – більшість з них готові говорити.

ТОРТУРИ ЯК МЕТОД ВИБИТТЯ ЗІЗНАНЬ

Про те, чи можливо за допомогою тортур дізнатися цінну інформацію, та чи можна "розколоти", наприклад, серійного вбивцю без погроз і насильства, експерти говорили на дискусії "Кава з правозахисниками" в рамках Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA.

Голова правління громадської організації "Україна без тортур" Олександр Гатіятуллін у 90-х працював у карному розшуку. За його словами, тоді зізнання було основним доказом вини. А вибиття цього зізнання або "суворий допит" – найефективнішим способом розкриття злочину.

(Після зміни Кримінально-процесуального кодексу явка з повинною вже не є доказом вини. Але в Україні й досі є 3-4% довічно покараних, які, за словами експертів, засуджені несправедливо на підставі доказів, отриманих після вибиття зізнань).

"Коли працював у карному розшуку, за мною була закріплена ділянка, я відповідав за злочини, які там були скоєні. Повинен був розкрити злочин у триденний термін, бо "глухар" на відділку вважався ганьбою. Я працював з підозрюваними із застосуванням тортур, які стали частиною нашої роботи. Ти дивишся на своїх наставників, як вони отримують зізнання, – і робиш те ж саме", – розповідає Олександр.

А у 2000-х Гатіятуллін сам став підозрюваним.

"Тоді правоохоронці шукали вбивцю, і я як екс-співробітник органів потрапив у поле зору. Зі мною ретельно "працювали" два тижні із застосуванням всього спектру тортур. Ніхто не знав, що мене затримали. Натягнули протигаз, туди – сльозогінний газ, удушення, кайданки, струм. Плюс приниження. Мені пощастило, що потім вбивцю затримали", – говорить він.

За словами виконавчого директора Експертного центру з прав людини Юрія Бєлоусова, досі в Україні вся система слідства побудована на отриманні зізнання від підозрюваного.

"Саме тому включається шлях насильства, бо так простіше. Люди, які раніше нікого не катували, при переході в підрозділи карного розшуку або підуть, або, скоріше за все, будуть застосовувати силу. Бо в умовах, у яких вони працюють, катування ефективне, воно сприймається нормально керівництвом. Це шлях для просування по кар’єрних сходах, і багато керівників не знають, як інакше розкривати злочини", – каже Бєлоусов.

КАТУВАННЯМ НЕ ОТРИМАЄШ ДОСТОВІРНУ ІНФОРМАЦІЮ

Наразі головне завдання слідчого – встановити підозрювану особу. Якщо така людина є, то поліція вже майже не шукає доказів її причетності до злочину.

"У нас мало працюють зі збором доказів, криміналістичними техніками, спеціальними методиками. Встановлюють підозрювану особу, і від неї починають добиватися доказів вчинення злочину. А не тоді, коли вже є підстави для затримання. Працювати без катувань – це питання більш якісної підготовки. В окремих випадках завдяки катуванням можна знайти людину, яка дійсно вчинила злочин. Але це залишки Середньовіччя. І те, що величезна кількість людей вважає це за норму, – свідчення хвороби нашого суспільства", – каже Бєлоусов.

Будь-яка людина згодна підписати все, аби тортури припинилися. Проте використання катувань не дозволяє отримати достовірну та надійну інформацію.

Ірландський нейропсихолог Шейн О’Мара у своїй книжці "Чому катування не працюють" пише про дослідження впливу катувань на мозок людини. Після багатьох експериментів було доведено, що катування блокують пам’ять.

Коли людина перебуває в екстремальному стані, всі її зусилля спрямовані на те, щоб уникнути стресу, і вона може сказати що завгодно, аби припинити страждання.

А міжнародні стандарти і законодавство України регламентують: докази, зібрані шляхом тортур, не можуть використовуватися в суді. 

"Катування не працюють. Коли людину катують, вона скаже те, що від неї хочуть почути. Людина зазвичай не буде терпіти біль заради правди та справедливості. Більше того, катування завдають державі великих збитків. Ми витрачаємо сотні тисяч євро за позовами до Європейського суду з прав людини, де розглядається навіть не сам факт катування, а те, чи було проведено розслідування", – розповідає експертка Центру інформації про права людини Маргарита Тарасова.

Асоціація з превенції катувань проводила дослідження у 16 країнах про те, які запобіжники від катувань реально працюють: гарантії під час затримання, моніторингові механізми, розслідування, механізми подання скарг.

Виявилося, що найкращим запобіжником від катувань є гарантії під час затримання: це доступ до адвоката, можливість повідомлення родичам та інше.

При цьому в Україні катування майже не розслідуються. У минулому році за статтею катування (ст.127 ККУ) до суду направлено всього 9 проваджень.

Більшість таких справ кваліфікують як перевищення службових повноважень, пов’язане з насильством (стаття 365, частина 2 ККУ). Але і їх щороку доходить до суду не більше 15-20.

ЧИ Є АЛЬТЕРНАТИВА?

Альтернатива катуванням як інструменту отримання свідчень уже давно існує. Це так зване "процесуальне інтерв’ю", коли ціллю є не зізнання, а збір точних даних, кажуть фахівці.

"Треба запроваджувати метод ведення допитів, як, наприклад, у Норвегії або Британії. Вони вже довели, що інтерв’ю з підозрюваною особою за всіма канонами збільшує вірогідність отримання правдивої інформації. Річ не в тому, що британці більш гуманні або люблять підозрюваних. Річ у тім, що насильство неефективне", – каже Бєлоусов.

Цей підхід, наприклад, використовували у 2011 році в розслідуванні теракту, який здійснив Андерс Брейвік. Інтерв’ю в стилі Опри Вінфрі дозволило поліцейським точно встановити, чи діяв Брейвік самостійно. А зібрані за всіма правилами докази дозволили засудити терориста.

Але зміна підходів до розслідування повинна відбуватися на всіх етапах слідства.

"Якщо поліцейський проведе чудове інтерв’ю, а прокурор буде в нього вимагати зізнання, як це зараз відбувається, система не буде працювати. Або потім суддя сприймає зізнання як норму. Уявімо ситуацію, коли, наприклад, завдяки катуванню у підозрюваного знайшли реальний ніж, яким вбили людину. Доказ реальний, але як його отримали? За законом цей ніж не можна вважати доказом. Але це проблема для слідства, і тоді метод отримання ножа прикривається. Це виклик для системи. Тому треба працювати не лише з поліцією, а з усією правоохоронною системою", – говорить Бєлоусов.

В Україні треба впроваджувати програми навчання правоохоронців новим методам збору доказів та "британському стилю" взаємодії з підозрюваними та свідками: встановленню контакту, спілкуванню "на рівних".

До речі, правозахисники кажуть, що ситуація ускладнюється й тим, що зараз слідчі перевантажені: вони займаються розслідуванням і дрібних порушень, і тяжких злочинів, не маючи часу на якісну роботу по кожному випадку.

Дослідження показують, що однією з головних причин існування катувань є й безкарність правоохоронців за такі дії. Саме тому треба якнайшвидше впроваджувати ефективний механізм розслідування злочинів, що вчиняються поліцейськими, за стандартами Стамбульського протоколу.

"Треба впроваджувати Стамбульський протокол як стандарт документування катувань для подальшого ефективного розслідування. Медик, який побачив можливі наслідки катувань, повинен негайно повідомити правоохоронцям, щоб було призначено експертизу і проведено розслідування. Але в нас цього майже не відбувається", – каже Тарасова.

Але головне, за словами експертів, – це зміна позиції суспільства, яке наразі толерує катування.

"Серед усіх країн у Раді Європи в Україні катування чи не найбільш поширені. Це свідчення того, що ми не можемо це явище подолати. Питання катування – не лише питання психічного стану працівника правоохоронного органу. Це системне явище для України", – говорить Бєлоусов.

Експерти наголошують: українці повинні зрозуміти, що катування є неприпустимими в сучасному демократичному суспільстві, оскільки жодна людина не застрахована від того, щоб не стати жертвою тортур.

Коли суспільство сформує запит на якісну роботу правоохоронців, де тортурам немає місця, тоді вони будуть змушені змінювати підходи.

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.

Публікації

Новости Херсона: самые свежие, важные, главные и актуальные события за сегодня (неделю, день, час). Аналитика и расследования. Онлайн портал «Вгору»

Новости Херсона – это то, что мы делаем лучше всех! Главная ценность любой новостной информации – ее свежеть и актуальность. Именно поэтому газета «Вгору» предлагает только самые свежие новости от первоисточников!
Наши журналисты постоянно находятся в поисках актуальных тем и событий для жизни города и области, поэтому, помимо рубрик «новости сегодня», «новости за день» и «новости за час», мы ведем аналитическую колонку «Главные и важные события за неделю».
Ведь читателям не всегда хочется просто следить за последними Херсонскими вестями онлайн, но и проанализировать серьезные аналитические материалы, где проблематика разкрывается более широко и присутствует авторский взгяд на происходящее.
Благодаря разделению статей по категориям, каждый легко может найти те херсонские новости, которые его интересуют. Вся информация разбита на следующие группы:
• Власть • Реформы • Расследования • Криминал • Культура • Здоровье • Спорт

Например, для любителей острых ощущений есть криминальные новости Херсона. Здесь информация с оперативных сводок правоохранительных органов, о раскрытии преступлений, дорожно-транспортные происшествия, незаконные действия людей в погонах и многое другое.

Об отношениях государства и народа, чиновников и простых людей можно узнать из разделов политика и экономика. Здесь размещаются статьи о политической жизни Херсонщины. Освещается работа мэрии, депутатов, городского и областного советов и других органов государственной власти: какие вопросы рассматривались, какие сделаны выводы и приняты решения. Комментируется деятельность различных политических партий и сил. Обсуждаются также события и мероприятия, посвященные работе предприятий города и области, сельскому хозяйству и другим сферам промышленности и экономики.

Сторонникам здорового образа жизни предлагается ознакомиться с новостями спорта и туризма. А можно почитать, что нового происходит в сферах здравоохранения и экологии в соответствующих разделах. Ведь многих интересует, как государство беспокоится о здоровье граждан.
И, конечно же, наш портал не обошел стороной культурную жизнь города. В соответствующем разделе можно ознакомиться с новостями херсонщины в области культуры и искусства, узнать обо всех проходивших или предстоящих мероприятиях, концертах, фестивалях.
Мы поставили цель – оперативно и достоверно освещать постоянным читателям и гостям нашего интернет издания всё, что происходит в Херсоне и херсонской области. Мы хотим, чтобы никто, покидая страницы сайта, не оставался равнодушным к проблемам города и области в политике и экономике, в здравоохранении и образовании, в культуре и экологии. Чтобы мог искренне порадоваться успехам и достижениям херсонцев в социальной сфере, в бизнесе и спорте. И просто, пребывая в курсе событий, мог идти в ногу со временем.
Подробнее