Logo
Версія для друку

Як здолати самогонників і «лісорубів»

Рекомендовані «Шериф» Старої Збур’ївки - Володимир Рудковський. Всі фото Ірини Ухваріної «Шериф» Старої Збур’ївки - Володимир Рудковський.

Живе в Старій Збур’ївці жіночка, в окрузі називають її бабусею Мусею. Вона жене та продає самогон. Пляшка її продукту втричі дешевша за найдешевшу горілку в місцевому магазині. Сільчани кажуть, що якість бабусиного спиртного «перевірена роками».

Тож земляки отоварюються у бабусі Мусі доволі часто. А потім на п’яному ґрунті в сім’ях відбуваються чвари, скандали, навіть бійки. І це -  головний біль старозбур’ївських шерифів.

Інспектор сільради з охорони правопорядку Віктор Кривобородько розповідає: втручатись у такі конфлікти ні він, ні його напарник  Володимир Рудковський, формально не мають права – бо нема таких повноважень. Як немає повноважень скласти протокол на дебошира чи за хуліганство, чи за сімейне насилля. Старозбур’ївчани про це знають, тому в таких випадках телефонують на «102». Черговий обласного управління передає повідомлення в Голу Пристань, а поліцейські  Голої Пристані телефонують… шерифам Старої Збур’ївки. Питають, чи треба їм на виклик приїжджати, чи п’яничка вже вгамувався/вгамувалася.

Інспектор сільради з охорони правопорядку Віктор Кривобородько.

- Ми ж усіх тут знаємо, - пояснює Віктор Кривобородько. - Є такі,  коли нап’ються, то починають просто «шуміти», наприклад,  Василь. Його краще не чіпати, він хвилин двадцять-тридцять покричить, потім «видихається» та сам спокійно вкладається спати. Його емоційні вибухи треба просто  перечекати. Але є й такі, що можуть руки розпустити. У такому випадку кажу хлопцям з поліції, що краще їм приїхати, аби лиха не сталося. І сам до тієї родини теж біжу.

П’яні сімейні скандали в селі зараз - найболючіша проблема. Хоча ще декілька років тому найчастішими були крадіжки металевих виробів. Тоді  з’явилося безліч незаконних пунктів прийому металобрухту і туди волокли все, що можна було знайти на сусідніх подвір’ях:  від старої каструлі до труб систем зрошення чи сітки-рабиці. Розкривати крадіжки та повертати майно господарям було нескладно, адже у Віктора Кривобородька, міліціонера у відставці за вислугою років, великий досвід оперативної роботи. Складніше було побороти саме явище - прибрати з села незаконні пункти прийому металобрухту, адже їх «кришували зверху». Міліція найчастіше  навіть не реагувала на заяви сільських інспекторів, та якщо й реагувала, то надсилали відписки, що «інформація не підтвердилася». Тільки коли влада помінялася, ці пункти  щезли й крадіжки припинилися. Проте бабуся Муся зі своїм самогонним виробництвом пережила всі місцеві незаконні бізнеси.

Викликати до неї поліцію - немає сенсу. По-перше, с точки зору як законодавства, так і здорового глузду, це не такий вже й тяжкий злочин, щоб на нього виїжджала слідчо-оперативна група. По-друге, робити обшук та вилучати  речові докази можна тільки з дозволу суду. А щоб отримати дозвіл - треба довести, що бабуся Муся - правопорушниця. Та навіть якщо все це зроблено, то потім ту брагу або самогон треба направити на експертизу, на це теж має бути окрема ухвала суду. В результаті - мине кілька місяців, поки бабу Мусю оштрафують. А за цей час вона ще декілька разів може самогон вигнати та з лихвою  компенсувати той штраф.

- От якби нам з Рудковським, як добровільним помічникам дільничного офіцера поліції, надали б такі повноваження - штрафувати за самогоноваріння, ми б швидко навели в селі порядок, - мріє Віктор Кривобородько. - Це дуже просто. Застукали «на гарячому» - признавайся, що це таке, самогон? Якщо визнає вину, виписуємо при свідках протокол. Наша адмінкомісія його розглядає, призначає штраф і гроші йдуть у громаду. Не визнає - то посилаємо на експертизу, через суд. Тоді штраф, правда, піде не в село, а в державний бюджет, проте баба Муся заплатить ще й за експертизу. Раз заплатить, другий, а на третій вже порахує -  чи прибутковий її бізнес.

Крім того, як вважають старозбур’ївські шерифи, доречним було б передати «на місця» ще й право складати протоколи на «лісорубів». Адже село оточують ліси, і деякі мешканці села, особливо взимку, тишком-нишком  пиляють та рубають сосни на дрова. І ситуація з такими браконьєрами, - як  з бабусею Мусею.  Тобто ефекту від звернення до поліції дуже мало, а явище набирає обертів. Тому поки що шерифи борються своїми силами, як можуть: вимагають від порушників здати дрова до сільського дитячого садочка (ще ніхто не проявив непослуху і завдяки цьому, до речі, всю минулу зиму садочок опалювали), а потім викликають до сільради та разом з депутатами їх «пропісочують».

А ще  кмітливі Віктор Кривобородько та Володимир Рудковський розповіли, як отримали статус добровільних помічників поліції. Адже коли реформували міліцію в поліцію, то частина нормативних актів втратила свою чинність. Тепер добровільними помічниками дільничних можуть бути виключно члени громадського формування, а в Старій Збур’ївки такої організації - немає. Тож «шерифи» стали членами громадського формування в іншому селі району, в Рибальчому.

- Щоправда, спочатку звернулися до сусідів, до Нової Збур’ївки, - каже Володимир Рудковський. - Там є осередок українського реєстрового козацтва, це також громадське формування. Але вони нам відмовили. Тоді ми попитали людей, дізналися, що при сільраді в Рибальчому теж є громадське формування. Поїхали до них, поговорили, розповіли про свою ситуацію, домовилися, що за потреби, вони завжди можуть розраховувати на нашу допомогу. І нас без проблем прийняли. Тепер у нас по два посвідчення - члена громадського формування в Рибальчому та добровільного помічника дільничного в Старій Збур’ївці.

P.S. Публікація підготовлена ​​в рамках проекту «Шерифи для нових громад» за фінансової підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Міжнародного Фонду Чарльза Стюарта Мотта. Проект реалізується Благодійною організацією «Фонд милосердя та здоров'я» та Громадською організацією «Інформаційний ресурсний центр «Правовий простір».

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду «Відродження» та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

P.P.S. Безоплатну юридичну консультацію можна отримати в Громадській приймальні Благодійної організації «Фонд милосердя та здоров'я» за адресою: м. Херсон, вул. Б. Мозолевського (колишня Фрунзе), 2, оф. 19. Особистий прийом: вівторок з 10.00 до 15.00. Тел. (0552) - 49 - 60 - 03, (066) - 790 - 90 - 21.

А також у Центрі безоплатної первинної допомоги, створеному Офісом Мережі правового розвитку при ІРЦ «Правовий простір» та ХОО КВУ за підтримки Херсонської міської ради та Міжнародного Фону «Відродження». 

Графік роботи: понеділок – четвер з 9.00 до 12.00 та з 13.00 до 17.00. П’ятниця з 9.00 до 12.00 та з.13.00 до 15.30.

Телефон для довідок: 099 - 468 - 38 - 48.

2012-2015 © Газета "Вгору". Всі права захищені. Використання матеріалів газети «Вгору» схвалюється, посилання та гіперпосилання на наше видання ОБОВ'ЯЗКОВЕ