Вхід

MKU

Перший етап децентралізації триває, дедлайн - наступного літа

Рекомендовані Найуспішніша об'єднана територіальна громада України - Музиківська. Вони вже відкрили свою амбулаторію, ЦНАП, добудовують новий дитсадок і запровадили в громаді свій "інститут шерифів" - інспекторів ОТГ з благоустрою та правопорядку (на фото Євдокія Амелькіна та Сергій Шабельніков). Фото з архіву «Вгору» Найуспішніша об'єднана територіальна громада України - Музиківська. Вони вже відкрили свою амбулаторію, ЦНАП, добудовують новий дитсадок і запровадили в громаді свій "інститут шерифів" - інспекторів ОТГ з благоустрою та правопорядку (на фото Євдокія Амелькіна та Сергій Шабельніков).

Реформа децентралізації за різними оцінками є найуспішнішою в Україні. Разом із тим вона й найскладніша.

Реорганізувати систему територіальної влади нам допомагає досвід західних сусідів. Адже країни східної Європи теж вийшли з соціалістичного табору, але на відміну від України вже давно відмовилися від «вертикалі влади» в регіональній системі управління.

Далеко ходити не треба - у сусідній Польщі  децентралізація відбувалася стрімко. У 1990 році Сейм прийняв відповідний закон, і всього лише за три місяці вся територія Польщі була вкрита гминами (аналог наших об’єднаних територіальних громад). Але така швидкість  пояснюється  аж ніяк не ентузіазмом самих поляків. Адміністративно-територіальну реформу провели «згори», тобто примусово: у прийнятому законі  заздалегідь визначили порядок створення, склад та межі кожної гмини. В Україні ОТГ створюються на основі добровільного об’єднання, у цьому є і свої плюси, і мінуси. З одного боку, процес відбувається повільно. Минуло вже  4 роки з моменту утворення першої ОТГ, а в країні і зараз лишаються цілі райони, де поки що немає жодної об’єднаної територіальної громади. Децентралізація гальмується через пасивність самих громадян та небажання районних держадміністрацій та районних рад втрачати контроль та повноваження. З іншого боку, реформа все ж популярна саме завдяки тому, що громади самі можуть обирати, з ким об’єднуватися, а з ким ні.    

Уже не один рік утворюються нові об’єднані територіальні громади, але на сьогодні жоден рівень влади в Україні не має повноважень їх затверджувати. Щоб узаконити процес створення ОТГ, необхідно, аби Верховна Рада IX скликання проголосувала за прийняття змін до Конституції, зокрема, за впровадження адміністративно-територіальної реформи (законопроект № 2217а). Голосування за зміни до Конституції у частині  децентралізації відбудеться вже у вересні – для цього потрібно 300 голосів. І прийняття  цього закону дозволить провести вибори-2020 на новій територіальній основі. 

За чинною ж Конституцією районні та обласні ради й надалі мають передавати свої повноваження рай- та облдержадміністраціям, які вирішують місцеві питання та використовують гроші місцевих бюджетів. Це нелогічно і неправильно у децентралізованій системі врядування.   

Наразі перший етап реформи (формування ОТГ) децентралізації в розпалі, хоча повинен був уже завершитися. Але все ж таки, якими будуть наступні кроки, коли усі громади стануть об’єднаними? На це питання відповідають керівник експертної групи територіальної організації влади Мінрегіону Микола Рубчак, директор ГО «Інститут розвитку територій»,  «батько» децентралізації Юрій Ганущак та перший заступник Херсонської облдержадміністрації Дмитро Бутрій.

Директор ГО «Інститут розвитку територій» Юрій Ганущак нагадав, що об'єднані територіальні громади (ОТГ) – це новостворена низова ланка в системі адміністративного устрою країни. Фото Юлії Данилевської

Такі громади утворюються внаслідок добровільного об'єднання суміжних територіальних громад, сіл, селищ, міст та відповідно до Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад». Вище ОТГ повинні бути райони. Під час реформи на Україну чекає «укрупнення» районів.

- Замість кількох десятків у кожній області повинно бути 4-6 районів, аби не плутатися в назвах «старі райони»/ «нові райони,  впровадять «повіти», у Польщі, до речі, така сама назва. Загалом заплановано поділ всієї території України на 100 повітів. За моїми підрахунками, замість чинних 490 районів,  повітів має бути 96. Екс- міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Генадій Зубко наполягав, що їх повинно бути 102. У кожному селі громади з населенням понад 50 людей обиратимуть старост — представників влади у селі. Крім цього, у перспективі заплановано запровадження інституту префектів. Саме префекти  здійснюватимуть  нагляд за дотриманням Конституції та законів України органами місцевого самоврядування на довіреній їм території.

Межі областей не зміняться, вони, на думку Юрія Ганущака, в Україні непогано «зшиті».

Станом на січень 2019 року, в Україні було створено 876 ОТГ (у яких живе 70% українців), кінцева мета - близько 1500 об’єднаних громад

За темпами формування ОТГ Херсонщина  не пасе задніх, але і флагманом децентралізації нашу область важко назвати.   

За словами першого заступника голови Херсонської обласної державної адміністрації, на Херсонщині зараз сформовано 31 ОТГ, і процес формування не закінчується. Фото Юлії Данилевської

Дмитро Бутрій додає:

"У відсотках це всього 34% від усіх територій області. Завершення формування ОТГ і прийняття закону про адміністративно-територіальні громади –  вимога часу. На Херсонщині лише 1 район – Горностаївський ­– повністю поділений об’єднаними громадами. У Чаплинському залишилося 3 сільські ради, які ще ні з ким не об’єдналися, у Каланчацькому таких сільських рад лише 2. Проте в нас є аж 6 районів, де немає жодного об’єднання. У Генічеському вже кілька років лунають тільки розмови про об’єднання, але кінцевого результату немає".  

Проте є й так звані зразкові ОТГ, які вчасно сформувалися та стрімко розвиваються:   Зеленопідська ОТГ, Музиківська ОТГ, Тавричанська ОТГ – вони трохи випереджають інших. Наприклад, створена у 2016 році невелика Музиківська об’єднана територіальна громада виграла грант на сортування сміття та відкрила   амбулаторію, що отримала медичну акредитацію, коштами субвенції відремонтувала та утеплила школу.

За ті міські, селищні та сільські ради, які досі не об’єдналися, рішення прийме Верховна Рада.  

Керівник експертної групи територіальної організації влади Мінрегіону Микола Рубчак анонсує, що ті громади, які об’єднаються зараз, ще встигають отримати інфраструктурну субвенцію в наступні 5 років. Фото Юлії Данилевської

Отже, які ж переваги мають об’єднані територіальні громади перед сільрадами, селищними радами та міськрадами, які не об’єдналися? Що втрачають ті населені пункти, які досі не увійшли до складу ОТГ? Пояснює Микола Рубчак:

"Передусім вони втратили гроші, бо як би важко не було, але  держава виділяє кошти на субвенцію і 60% ПДФО.  Інфраструктурна субвенція –  невелика,  у 2016 році складала 1100 грн. на одного сільського жителя. Тож окремі громади отримали в 2016 році по 12 млн. грн. там, де центром ОТГ є місто, яке об’єдналося з навколишніми селами. Субвенція дається раз на 5 років. У цьому році 500 грн. на одного жителя - це небагато, але це той старт, який дає можливість хоч щось створити". 

Юрій Ганущак наголошує, що необ’єднані населені пункти втрачають і саму інфраструктуру:

"Тобто коштів в їх власному бюджеті, в принципі, немає – школи не ремонтуються, люди виїжджають, не створюються громадські організації, не створюються підприємства. Тим більше, що депресивний регіон, де немає ОТГ, не привабить бізнесменів. Ті населені пункти, що не встигли домовитися та об’єднатись, будуть об’єднані за перспективним затвердженим планом. Зараз вони щодня втрачають можливість навчитися чогось нового: побувати в інших громадах та й навіть за кордоном і перейняти позитивний досвід у так званих флагманів децентралізації. А ті, хто об’єдналися, пішли вперед".

Як приклад Микола Рубчак наводить Скадовськ, який міг би стати центром ОТГ і об’єднати навколо себе всі навколишні населені пункти.  

Крайнім терміном із завершення створення об’єднаних територіальних громад та формування спроможних районів є червень 2020 року. Це дасть змогу провести у жовтні того ж року місцеві вибори  на новій територіальній основі та на умовах покриття всієї території України ОТГ. Громади, які не встигають об’єднатися добровільно, зроблять це згідно з перспективним планом. І хоча до такого примусового підходу самі представники громад вочевидь поставляться «прохолодно», однак це дозволить їм стати демографічно, соціально та економічно спроможними.   

Зрушення та перетворення, які почалися в регіонах, були б не такі вагомі та стрімкі без підтримки європейських програм. Зокрема, програма «U-LEAD з Європою» надає консультативну допомогу та міні-гранти на реалізацію різних проектів у громадах. U-LEAD працює в усіх 24 областях України, у тому числі й у східних. Зокрема, ця програма надає підтримку процесу децентралізації та регіонального розвитку, а саме: понад 90 ОТГ пройшли підготовку та розпочали освоєння 30 нових соціальних послуг; понад 150 ОТГ проходять тренінги зі статистики, бюджетного планування та управління активами; 36 ОТГ після спецпідготовки та підвищення обізнаності розробляють місцеві плани поводження з відходами; 244 громадянина пройшли навчання, щоб стати акредитованими добровільними пожежниками. Також U-LEAD сприяє секторальній децентралізації у сферах охорони здоров’я та освіти.   

Окрім програми «U-LEAD з Європою», реформу децентралізації в Україні підтримують ще й інші європейські партнери – Шведсько-Український Проект «Підтримка децентралізації в Україні»  та Програма Ради Європи «Децентралізація і реформа місцевого самоврядування в Україні».

Велику частину технічної та фінансової допомоги на створення нових об’єднаних територіальних громад спрямовує американський донор, а саме Агентство США з міжнародного розвитку USAID. Цей потужний проект створив дві програми:  «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE) та Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядуваня в Україні(ПУЛЬС). Також допомогу ОТГ надає  проект «Розвиток громад», виконавцем, якого є представництво Корпусу миру США в Україні. Метою усіх цих проектів та програм є сталий розвиток громад на демократичних засадах.

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.

Публікації

Новости Херсона: самые свежие, важные, главные и актуальные события за сегодня (неделю, день, час). Аналитика и расследования. Онлайн портал «Вгору»

Новости Херсона – это то, что мы делаем лучше всех! Главная ценность любой новостной информации – ее свежеть и актуальность. Именно поэтому газета «Вгору» предлагает только самые свежие новости от первоисточников!
Наши журналисты постоянно находятся в поисках актуальных тем и событий для жизни города и области, поэтому, помимо рубрик «новости сегодня», «новости за день» и «новости за час», мы ведем аналитическую колонку «Главные и важные события за неделю».
Ведь читателям не всегда хочется просто следить за последними Херсонскими вестями онлайн, но и проанализировать серьезные аналитические материалы, где проблематика разкрывается более широко и присутствует авторский взгяд на происходящее.
Благодаря разделению статей по категориям, каждый легко может найти те херсонские новости, которые его интересуют. Вся информация разбита на следующие группы:
• Власть • Реформы • Расследования • Криминал • Культура • Здоровье • Спорт

Например, для любителей острых ощущений есть криминальные новости Херсона. Здесь информация с оперативных сводок правоохранительных органов, о раскрытии преступлений, дорожно-транспортные происшествия, незаконные действия людей в погонах и многое другое.

Об отношениях государства и народа, чиновников и простых людей можно узнать из разделов политика и экономика. Здесь размещаются статьи о политической жизни Херсонщины. Освещается работа мэрии, депутатов, городского и областного советов и других органов государственной власти: какие вопросы рассматривались, какие сделаны выводы и приняты решения. Комментируется деятельность различных политических партий и сил. Обсуждаются также события и мероприятия, посвященные работе предприятий города и области, сельскому хозяйству и другим сферам промышленности и экономики.

Сторонникам здорового образа жизни предлагается ознакомиться с новостями спорта и туризма. А можно почитать, что нового происходит в сферах здравоохранения и экологии в соответствующих разделах. Ведь многих интересует, как государство беспокоится о здоровье граждан.
И, конечно же, наш портал не обошел стороной культурную жизнь города. В соответствующем разделе можно ознакомиться с новостями херсонщины в области культуры и искусства, узнать обо всех проходивших или предстоящих мероприятиях, концертах, фестивалях.
Мы поставили цель – оперативно и достоверно освещать постоянным читателям и гостям нашего интернет издания всё, что происходит в Херсоне и херсонской области. Мы хотим, чтобы никто, покидая страницы сайта, не оставался равнодушным к проблемам города и области в политике и экономике, в здравоохранении и образовании, в культуре и экологии. Чтобы мог искренне порадоваться успехам и достижениям херсонцев в социальной сфере, в бизнесе и спорте. И просто, пребывая в курсе событий, мог идти в ногу со временем.
Подробнее