Вхід

MKU

Одна з основних загроз - це загроза територіальній цілісності України

Одна з основних загроз - це загроза територіальній цілісності України Фото Укрінформ

У всьому світі робота розвідки завжди залишається в тіні й через це викликає неабиякий інформаційний ажіотаж. Адже від роботи «невидимих бійців» залежить безпека й держави в цілому, і кожного з нас окремо.

Напередодні Дня військової розвідки України кореспондент Укрінформу поспілкувавсяз представником Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадимом Скібіцьким та дізнався як часто Президент та народні депутати отримують аналітичні довідки від розвідки, навіщо Росія закінчує формування 8-ї армії у Південному військовому окрузі, які види озброєння агресор випробував в Україні та Сирії, навіщо Росія “вкидає” інформацію про необхідність відновлення водопостачання до Криму, скільки розвідувальних польотів поблизу кордону здійснила РФ від початку року та чого нам очікувати найближчим часом від сусіда-агресора.

- Пане Вадиме, напередодні професійного свята хотілося б заглянути за лаштунки вашої професії та поговорити, яку роль сьогодні відіграє розвідка в формуванні зовнішньої та внутрішньої політики України, наскільки тісно ви співпрацюєте з Офісом Президента, МЗС та іншими державними органами?

- Якщо говорити про законодавчі аспекти нашої діяльності, то вони чітко визначені. Є закон «Про розвідувальні органи», де чітко вказано – який розвідувальний орган за яку сферу відповідає. По суті, Головне управління розвідки Міноборони (ГУР – ред.) працює в усіх сферах національних інтересів нашої держави, але оскільки ми воєнна розвідка, то відповідно основне завдання – це воєнно-політична і воєнна сфери. Ми забезпечуємо керівництво держави, Генштаб ЗСУ розвідувальною інформацією, що стосується оборони держави, можливого ворога, загроз національній безпеці саме у воєнній сфері. Ми налагодили тісні контакти з нашими партнерами – Службою зовнішньої розвідки, СБУ, розвідниками Держприкордонслужби. І саме завдяки тісній координації, на сьогодні ми маємо достатньо повну, детальну і достовірну інформацію щодо загроз та дій Російської Федерації як на окупованих територіях, так і поблизу кордонів нашої держави.

- Як технічно виглядає інформування керівництва держави?

- Якщо говорити про процедурні питання, то, по-перше, здійснюється збір інформації, її узагальнення, аналіз – і вже на основі цього готуються розвідувальні оцінки. Ми, особливо починаючи з 2015 року, доволі багато зробили розвідувальних оцінок із питань найбільш актуальних загроз національній безпеці нашої країни. Ці документи подаються як президенту України, Міністерству оборони, МЗС, так й іншим споживачам розвідувальної інформації. Звичайно, Генштаб, Офіс президента, МЗС потребують щоденного інформування. Не менш важливі ці дані й для Верховної Ради. Адже парламент приймає закони і повинен враховувати не лише ті загрози, які є на сьогодні, а й ті, які будуть актуальні у майбутньому. Крім того, така інформація враховується і в ході бюджетного планування, під час планування застосування сил оборони та розвитку системи оборони нашої держави.

- Чи правильно я зрозуміла, що кожен народний депутат України отримує щотижня таку інформацію?

- Так, щотижня ми інформуємо голову Верховної Ради, і відповідно він вже надає право на доведення цієї інформації до відповідних комітетів парламенту. Дуже часто ми напряму інформуємо комітети ВР, беремо участь у їхніх засіданнях, круглих столах. Інколи брифінгуємо наших керівників, включно з апаратом РНБО, керівниками Міноборони, Генштабу. Це, по суті, стало нашою повсякденною роботою за останніх чотири роки, коли наші експерти можуть оперативно підготувати керівника з будь-яких оборонних питань.

- Чи впливає зміна політичних еліт під час виборів на роботу вашої структури?

- По суті, розвідувально-інформаційна діяльність є безперервним процесом. Не може бути так, що сьогодні розвідка працює, а завтра ні. Тому що зміни безпекового середовища і динаміка розвитку ситуації в світі та довкола України потребують щоденного інформування. У 2015 році вперше постало питання підготовки таких документів, які б дозволили реформувати, розвивати і унормувати діяльність розвідувальних органів. По-перше, це була Стратегія національної безпеки України, де чітко визначено напрямки розвитку розвідувального співтовариства, в тому числі воєнної розвідки України. По-друге, було ухвалено Національну розвідувальну програму. Вона прийнята на п'ять років і визначає пріоритети, основні напрямки розвитку, в тому числі інформування з різних питань. Наприклад, одним із завдань був розвиток технічних видів розвідки в Україні.

Що ми на сьогодні маємо? По-перше, ми значно посилили технічну складову – це радіоелектронна та радіотехнічна розвідки, геопросторова розвідка та БПЛА, які зараз активно використовуються. Все це з’явилось вже після 2015 року. Крім того, була посилена агентурна та аналітична складові. Тому що весь продукт, який іде з ГУР, народжується в інформаційно-аналітичних структурах, де здійснюється обробка інформації, робляться висновки, оцінки, прогнози, визначаються потенційні загрози й пропозиції щодо їх нейтралізації. Якщо ж говорити про річне планування, то кожного року президент України своїм указом визначає пріоритетні завдання розвідувальним органам на рік. Відповідно в кінці року ми звітуємо про їх виконання і отримуємо нові.

- Тобто з 1 січня 2020 року Володимир Зеленський поставить вам нові завдання?

- Так. Відповідно до нормативних документів, ці завдання на наступний рік повинні бути поставлені у листопаді 2019 року. Якщо навіть затягується цей процес, бо він складний і охоплює всі сфери діяльності й всі розвідувальні органи України, то, як правило, в лютому-березні ми вже маємо пріоритетні завдання. Але безпосереднє планування розвідки починається вже у вересні. Тому завдання ставиться і ГУР, і військовим підрозділам, які виконують завдання в полі, це й розвідувальна авіація, і засоби розвідки флоту, і підрозділи розвідки Сухопутних військ. Без цього в умовах збройної агресії отримати перемогу просто нереально.

- Чи коректно говорити, що розвідка часів Януковича і нинішня – це різні розвідки? І чи була у вас так звана люстрація?

- Ми говоримо про різні розвідки, тому що то була розвідка мирного часу, а зараз у нас розвідка воєнного часу. Ми чітко знаємо, хто наш ворог, хто агресор. Крім того, починаючи з 2014 року, здійснюються активні заходи з нарощування наших зусиль, коли стало зрозуміло, що без космічної розвідки, новітніх засобів, нових видів розвідки і, звичайно, нових підходів її вести просто неможливо. Ті ж самі безпілотні літальні апарати, це все – надбання вже з початку війни: це й вітчизняні БПЛА, й ті, що закуповуються у наших партнерів.

Щодо люстрації, то є закон, є відповідні процедури, і в більшості випадків всі ті, хто закінчував визначені навчальні заклади, були звільнені. Крім того, була проведена перевірка всього особового складу з використанням поліграфа. Тому що на сьогодні це дуже актуально, це насамперед безпека співробітників ГУР, наших джерел і всіх, хто працює з розвідкою.

- Скоро почнеться формування бюджету на наступний рік і традиційно в цей період всі державні органи говорять про свої потреби. Наскільки наша розвідка добре забезпечена?

- Це дуже важливе питання. Я вважаю, що виключно результатами своєї роботи необхідно доводити, що нам потрібні кошти для подальшого розвитку. На сьогодні основний наголос, який робить Головне управління розвідки, – це, насамперед, ефективне використання тих коштів, які нам виділяють. Повірте, скільки не давали б, завжди всі говорять, що цього мало. Але те, що виділяє держава, повинно бути зараз використано ефективно як ніколи.

Ми чітко визначили напрямки, за якими необхідно розвиватись, і куди необхідно вкладати кошти. Якщо говорити про 2019 рік, то ми були профінансовані лише на 47% від потреби. Якщо ми отримаємо понад 50% від потреби, ми вже знаємо куди нам їх використати. Справа в тому, що ті напрямки, які на сьогодні визначені, є доволі коштовні. Перше, це оновлення парку нашої бойової техніки, всіх засобів розвідки, які є. На сьогодні дві третини – це засоби, яким вже понад 25 років. Тому й потрібно закуповувати нове обладнання. Якщо говорити про Головне управління розвідки, то за 2015-2019 роки ми майже повністю забезпечили новими засобами розвідки підрозділи центрального підпорядкування.

Наступний етап, який зараз впроваджується, – це забезпечення підрозділів військової розвідки Збройних сил України, які виконують завдання на полі бою. Крім того, значна увага приділяється іншим компонентам розвідувальної діяльності, в тому числі агентурному.

Ще один напрямок – це утримування особового складу. По суті, ми повинні бути конкурентоспроможними поряд з іншими силовими структурами. Чому? Тому що ми розуміємо: якщо людина виконує бойові завдання в екстремальних умовах, ризикує життям, то й заробітна платня повинна бути достойною. І ми намагаємось зробити все, щоб зарплата ГУР, воєнної розвідки була на рівні інших структур.

- Соціальний захист розвідників мав би бути досить хорошим…

- Коли ми говоримо про військовослужбовців, які виконують бойові завдання на ворожих територіях, на передовій, то вони повинні бути впевненими, що їхні родини захищені, мають житло, належні умови проживання. Тому в ГУР у 2015 році окремо була започаткована програма по фінансуванню житла. Ось, у 2020 році планується забезпечити близько 140 сімей службовим житлом.

- Цікаво, за якими маркерами розвідка визначає ефективність своєї роботи?

- По-перше, ми, як структура Міноборони, маємо чіткі методики визначення якості виконання завдань щороку. Крім того, ми звітуємо перед РНБО, перед президентом, щорічно відбувається заслуховування про виконання поставлених завдань – чи були вони реалізовані, які сили й засоби залучалися до їх виконання, наскільки ефективно, в якому обсязі вони виконані. Після цього формується звіт, робляться пропозиції щодо вдосконалення і подальшого нарощування зусиль воєнної розвідки.

- Якщо проаналізувати загрози, які на сьогодні існують перед Україною, які б ви назвали найбільш серйозними?

- В принципі всі загрози у нас визначені в документах: у Воєнній доктрині, яка зараз буде оновлена відповідно до закону Про національну безпеку, в Стратегії національної безпеки, в інших документах. Але є загрози, які на сьогодні залишаються актуальними і які потрібно не просто відслідковувати, а потрібно здійснювати заходи щодо їх нейтралізації або недопущення підвищення їх рівня.

По-перше, одна з основних загроз – це загроза територіальній цілісності України і можливість відновлення широкомасштабних бойових дій, а то й навіть широкомасштабної збройної агресії проти нашої держави. Вона залишається, і РФ підтримує високий рівень цієї загрози за рахунок нарощування угруповань своїх військ. На сьогодні, починаючи з 2015 року, вже по суті завершується формування трьох російських дивізій біля нашого кордону – це 3-я, 144-а та 150-а мотострілецькі дивізії. Крім того, продовжується формування 8-ї армії у Південному військовому окрузі, яка безпосередньо буде діяти на нашому напрямку. І згідно з планами, які існують в РФ, основні заходи заплановано завершити вже у кінці 2019 – початку 2020 року. Тобто це ті заходи, які дозволять мати боєготові з’єднання, здатні діяти на нашому напрямку. До речі, саме в наступному році планується навчання «Кавказ-2020», де плани щодо застосування нових формувань проти нашої держави вже будуть практично відпрацьовані на полігонах, у навчальних центрах Південного військового округу, в тому числі й на території Криму.

- Про перетворення Криму на потужну воєнну базу зараз говорять досить часто. Що там, за інформацією розвідки, зараз відбувається?

- На території Криму створено потужне угруповання, яке дозволяє Російській Федерації проводити операції взагалі в усьому регіоні Чорного моря. Це й повітряний компонент, який перекриває всю акваторію Чорного моря, це й надводний і підводний флот, сухопутний компонент, який на сьогодні посилився засобами ППО, що досягають нашої території майже до Києва. Крім того, ведеться нарощування берегових ракетних комплексів, що дозволить знищувати надводні цілі майже на всій акваторії Чорного моря. Не виключається розміщення й інших видів озброєння, у тому числі й ядерної зброї на території окупованого Криму. Ось це і є загрозою безпеці нашої країни.

Крім того, якщо ми говоримо про гібридні загрози, які використовуються Росією, то варто говорити про виклики в інформаційній сфері. Москва проводить потужну інформаційну кампанію, що спрямована і на дестабілізацію ситуації в окремих регіонах України, і на посилення недовіри серед населення до влади, дискредитацію державного керівництва та Збройних сил. Зараз усе частіше ми маємо справу з фейковими повідомленнями, які є на грані між новиною і дезінформацією. Такими питаннями займаються не тільки російські цивільні структури, а й структури Міноборони РФ. До речі, безпосередньо в Південному окрузі ЗС РФ створене ціле управління, яке працює саме за цим напрямком. На підрозділи цього управління покладаються такі завдання як інформаційна ізоляція окупованих районів, ведення активної пропаганди, інші питання, що контролюються не тільки на рівні Південного округу, а й на рівні Генштабу ЗС РФ.

- Чому Україна поки що не може похвалитись успіхами в боротьбі з такими загрозами? Низка областей повністю «покрита» російськими телеканалами – і нічого з цим не можна вдіяти?

- Я не є великим фахівцем у цьому питанні. У нас є проблема: Україна перейшла на цифрове телебачення, а в Росії, і особливо, що стосується прикордонних районів та наших окупованих територій, воно залишається аналоговим. Крім того, російська пропаганда дуже активно використовує кабельне телебачення і, звісно, супутникове. Зрозуміло, що особливо супутникове телебачення ми не в змозі повністю контролювати з метою протидії Росії в інформаційному просторі.

- Чому не можна заблокувати російські телеканали чи окремі програми?

- Це коштовна справа і повинні бути фінанси, щоб протистояти пропаганді РФ. Скільки Росія вкладає в свої канали! Це неможливо навіть порівняти з тим, скільки виділяє Україна.

Але виходячи зі своїх можливостей, Головне управління розвідки робить усе можливе. В інформаційному полі ми почали активно працювати з листопада 2015 року, коли необхідно було показати, що в Україні не є громадянська війна, що це є конфлікт, який повністю підтримується і забезпечується Росією. Ми наочними прикладами доводили, що це є пряма агресія РФ, що це її техніка і російські солдати, озброєння, боєприпаси. Було показано, як усе це потрапляє на територію України, надавалась інформація про російських генералів і офіцерів, які безпосередньо керують бойовими діями на території Донбасу. Про того ж генерала Кузовльова, який формував 2 Армійський корпус (2 АК (Луганськ) ЗС РФ – ред.) і потім просувався по щаблях, дійшовши вже до заступника командувача Південного військового округу Росії.

Щодо інших викликів, то зараз ось з’явилось таке поняття, як «політична корупція». Це корупція, що пов’язана саме з агентами впливу, з можливістю впливати на рішення влади, органів місцевої влади. Ці підходи Російська Федерація дуже активно використовує, і якщо не протидіяти, то наслідки будуть ще більш серйозними і відчутними для нас.

- Чи знає розвідка щось про антиукраїнських чиновників на місцевому рівні? Особливо часто говорять про наявність таких чиновників в Одеській, Херсонській, Чернігівській областях…

- Дуже активно на цьому напрямку працює СБУ. Вони виявляють зрадників і показують, як притягають до відповідальності за підтримку бойовиків, за надання інформації про розташування наших військ. Можливо, зараз така робота не дуже афішується, але якщо у нас є така інформація, ми одразу надаємо її СБУ, в антитерористичний центр – і там реагують. Але на наступному етапі повинні вже спрацювати прокуратура і судова гілка влади. Від них залежить, наскільки ефективно будуть припинятися такі дії.

- Тема нацбезпеки зараз стала дуже модною – і на різних ток-шоу, круглих столах багато експертів її коментують. Наскільки можна довіряти їхній інформації?

- Якщо говорити взагалі про експертне середовище, яке склалось, то саме в сфері безпеки й оборони, на мій погляд, – це одне з найбільш потужних експертно-аналітичних середовищ у нашій державі за часів незалежності України. Тому що більшість експертів – це професіонали, які працюють з самого початку збройної агресії. Крім того, серед них є велика кількість експертів, які брали і беруть участь і в бойових діях, й у забезпеченні інформацією наших підрозділів на передовій. Я кажу і про волонтерів, і про той же «Інформаційний спротив», інші аналітичні центри, що працюють на оборону нашої держави.

- Нещодавно суспільству презентували можливі воєнні сценарії на найближчий час, але багато хто поставився до них як до теорії, яка не має нічого спільного з життям. Чи дійсно все так серйозно?

- У липні 2019 року ми завершили опис безпекового середовища довкола України на період до 2030 року. Це вперше в рамках оборонного огляду Головне управління розвідки, структурні підрозділи Генштабу, інших розвідувальних органів, Національний університет оборони, Національна академія наук України спільно працювали по збору й аналізу всієї інформації, що стосується розвитку ситуації у світі, в Європейському регіоні та довкола України. Все це робилось для того, щоб визначити перспективу на 10 років – як буде розвиватись ситуація довкола України.

- Чому на 10 років?

- Це стандартний підхід провідних країн світу, в тому числі країн НАТО, коли вони планують свою роботу на 10 років і більше. Тому що якраз на цей період можна спланувати програми розвитку не тільки Збройних сил, а й програми розвитку озброєння, військової техніки. Ми визначили, які найбільш актуальні виклики і загрози є для України, що потрібно робити для недопущення переростання загроз у збройну агресію. На основі опису безпекового середовища були розроблені можливі воєнно-політичні сценарії, які потребуватимуть застосування воєнної сили. Всього опрацьовано вісім сценаріїв, при цьому в чотирьох із них провідну роль відіграватимуть ЗСУ.

- Розкажіть, будь ласка, більш детально про ці чотири сценарії.

- Перше, це збройна агресія проти нашої держави. Друге, це внутрішній конфлікт на території нашої держави, який може бути підтриманий іззовні. А це по суті нинішній збройний конфлікт на сході нашої держави, який підтримується Російською Федерацією. Наступний – це можливий прикордонний конфлікт. Такий прикордонний конфлікт може бути навіть спровокований за рахунок проведення спеціальних операцій. І четвертий сценарій – це можливе втягування України в протистояння між світовими державами. Якщо говорити про цей аспект, ми бачимо наскільки зараз йде таке потужне протистояння між США і НАТО та Російською Федерацією. І Україна стала «сірою зоною» для Росії. Саме тому РФ нарощує угруповання біля наших кордонів. І ми проаналізували – чи може Україна бути втягнута в цей конфлікт. До речі, він може виникнути також у країнах Балтії. І ми знаємо – наскільки Росія активно працює там, використовуючи гібридні методи.

- Чи впливає така аналітична інформація розвідки на ухвалення рішень керівництвом нашої держави?

- По-перше, ми намагаємось об’єктивно інформувати керівництво держави, військове керівництво стосовно всіх подій, які відбуваються навколо України, планів і намірів РФ, як агресора, інших країн щодо України, які зачіпають наші інтереси. Я кажу не тільки про військовий аспект. Та ж сама сфера боротьби з тероризмом, питання незаконної міграції тощо. Це вже регіональні загрози, які все більше проявляються в сучасних умовах.

- Просто не зрозуміло – як на тлі таких даних розвідки можуть з’являтись політичні заяви Трампа та Макрона про повернення Росії до «великої сімки»?

- Коли ми говоримо про опис безпекового середовища, то ми чітко там прописали, що на сьогодні світовий устрій буде зазнавати змін. Основні гравці, які є – це США, Китай і РФ. Китай – це сила, яка стрімко нарощує свою могутність не тільки економічну, а й воєнну. Ті документи, які вони розглядають і приймають стосовно Стратегії національної безпеки і концепції розвитку ВМС, спрямовані на забезпечення інтересів Китаю вже як глобального гравця. Це все необхідно враховувати, хоча подальший розвиток подій відбуватиметься не за один день. От на сьогодні РФ та США вийшли з Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності, в наступному році спливає термін Договору про скорочення стратегічного наступального озброєння. Відповідно, якщо ці країни знову вийдуть з цього договору, то це прямий шлях до посилення конфронтації, нарощування озброєнь – і це все буде впливати на Україну в економічному, політичному та воєнному плані. Неодмінно це спонукатиме керівництво нашої держави до прийняття рішень, яким шляхом йти далі, як будувати зовнішню політику. Зараз всі державні органи працюють над основними положеннями проєкту Стратегії національної безпеки України. Це документ, який повинен вийти восени цього року, повинен визначити основні напрями зовнішньої політики, воєнного будівництва та інших пріоритетів, що стосуються оборони держави. Цей документ буде визначати наш розвиток на найближчі п’ять років. Я впевнений, що вся інформація, яка надходить в тому числі й від ГУР, буде врахована в цих ключових документах нашої держави.

- Чи надає українське ГУР інформацію своїм іноземним колегам, аби ті формували відповідну позицію на міжнародній арені з урахуванням ситуації в Україні?

- Тут є два аспекти. Якщо ми говоримо про співробітництво, то воно існувало й раніше між воєнним розвідками і спецслужбами країн-партнерів, але з початком агресії воно тільки посилилось – і ми розуміємо чому. Передусім наші партнери зрозуміли, що загроза, яка походить від Росії, стосується не лише України, а в більшості – це загроза для Європи, для європейської демократії. Росія прагне повернутися до світових лідерів і диктувати свої умови, особливо що стосується пострадянського простору та країн колишнього Варшавського договору.

- У чому зараз полягає співпраця української та іноземних служб розвідки?

- По-перше, це обмін розвідувальною інформацією. По-друге, ми зараз з нашими ключовими партнерами розробляємо спільні розвідувальні оцінки, які стосуються й безпеки в Чорноморському регіоні, й агресивних дій РФ, й інших питань національних інтересів наших держав. Крім того, ми можемо доводити партнерам свою інформацію, яка стосується агресії РФ. Наприклад, якщо говорити про розвиток ситуації в Чорноморсько-Азовському регіоні, то в серпні 2018 року розвідувальні органи України підготували комплексну оцінку щодо дій, планів і намірів РФ у Чорному морі. Ще тоді ми вже прописували, що буде нарощування, про те, що РФ намагається блокувати Азовське море, позбавити Україну й Грузію виходу до Світового океану саме за рахунок блокування, що Росія нарощує потенціал за рахунок проведення стратегічних навчань. І після цього реакція і США, і партнерів по НАТО була адекватною: відбулось нарощування відповідної присутності кораблів НАТО в Чорному морі тощо. Це та робота, яку на перший погляд не видно, але ми доповнюємо одне одного інформацією з урахуванням наших спроможностей, власного бачення розвитку ситуації та оцінок.

- Чи робили ви вже аналогічну розвідувальну оцінку в 2019 році?

- Так, у червні була проведена міжнародна конференція, де збирались представники розвідувальних органів країн Чорноморського басейну. І, відповідно, ми вийшли на спільні оцінки, які стосуються подальших планів по нарощуванню російського угруповання в Криму. Ці плани у Росії дійсно є, і зверніть увагу – яка б не була скрутна фінансова ситуація в РФ, все що стосується Криму, реалізується і виконується відповідно до планів, розроблених росіянами ще в 2015 році.

- Нещодавно з’явилась інформація про те, що влада Криму начебто просить Путіна поставити перед Україною питання відновлення водопостачання до Криму. Що вам відомо про це?

- Розумієте, є закрита розвідувальна інформація, а є інформація, яка може бути відома суспільству. Якщо ми будемо зараз розкривати все, що ми знаємо про плани Російської Федерації, повірте мені, вони будуть змінюватися (плани – ред.). Наприклад, візьмемо травень 2014 року, Одесу. До Одеси все йшло по одному сценарію: Новоросія, Південь України і вихід до Придністров’я. А ті події, що відбулись в Одесі, змусили різко змінювати тактику і плани російської сторони щодо агресії проти України.

Точно так і зараз. Сьогодні йде активне зондування українського суспільства, влади, парламенту, нового уряду – а яка ж буде реакція влади на такі пропозиції? Ось новий парламент вже засідає, скоро закінчується термін дії закону стосовно окупованих територій, а може парламент України розгляне питання щодо надання широкої автономії в нових законах? Тобто йде таке м’яке зондування реакції, і відповідно під це буде вибудовуватись тактика дій російської сторони. Це дуже важливо. Тому вважаю вкрай необхідним інформування з цих питань Верховної Ради, яка є споживачем розвідувальної інформації. А стосовно інформування суспільства, то ми це робимо в силу своїх можливостей та необхідності дотримання вимог щодо охорони державної таємниці через прес-службу Міноборони та через журналістів.

- Чи можна сказати, що Україна на сьогодні володіє критичною масою доказів, за допомогою яких Росію можна притягнути до відповідальності в міжнародних судах?

- На сьогодні достатня доказова база зібрана, вже відбулося друге слухання в Міжнародному суді ООН у Гаазі, де були представлені саме докази по основних моментах – це і Волноваха, й Авдіївка, Краматорськ, Маріуполь, Харків, той самий MH17, – де ці дані вже представлені, вони вже є в якості доказової бази в суді.

Так, це складний процес, ми розуміємо, що йдеться про Росію, що це перший прецедент, коли її притягують до відповідальності. Адже Росія є постійним членом Ради безпеки ООН, це ядерна держава і це регіональний лідер у Європі.

- Що скажете про діяльність російських колег? Чи є у вас можливість відслідковувати – в якому напрямку розвиваються їхні структури? Бо коли говориш «російська розвідка», то відразу виникає асоціація зі спецоперацією росіян у Солсбері.

- По цьому питанню варто говорити про дві складові: перше – це все, що було в Солсбері, все що стосується агентурної складової і стратегічної розвідки. Інший напрямок – це все, що стосується військової розвідки і що ми спостерігаємо і знаємо за досвідом війни.

Для того, щоб відновити свій статус, Російській Федерації необхідна присутність у ключових країнах Європи. Крім того, потрібно мати вплив, використовуючи ту ж саму м’яку силу, агентів впливу, інші гібридні підходи. Я говорю про методи і способи дій, що були ще за часів КДБ Радянського Союзу. Це використання міжнародних і неурядових організацій, різноманітних недержавних угруповань та політичних сил. Якщо раніше йшлося про Компартію, то зараз це ультранаціоналістичні та так звані праві організації, які підтримуються російською стороною, це проведення так званих «ad hoc operations» по знищенню перебіжчиків, колишніх співробітників російських спецслужб. Відбувається відродження таких підходів, а в сучасних умовах вони стають більш ефективними. Чому? Тому що інформаційне середовище зовсім інше, інші засоби знищення тощо. Але в багатьох випадках керівництво російських спецслужб і їхні співробітники не врахували, що на сьогодні дуже складно загубитись у цифровому та інформаційному світі. Якщо твоє обличчя один раз було зафіксовано в Європі на камеру, наприклад в аеропорту, то відповідно особа буде ідентифіковано в будь-якій країні Європи. Це той фактор, який не дозволяє РФ проводити операції ще більш ефективно. Це тільки один із епізодів діяльності стратегічної російської розвідки, агентурної складової. Якщо ми говоримо про військовий компонент, то він розвивається дуже потужно. Насамперед ми фіксуємо нові сили й засоби радіоелектронної та радіотехнічної розвідки, космічної та повітряної розвідки. Воєнна розвідка України відмічає в цьому році значну активізацію російської повітряної розвідки вздовж нашого кордону. Йдеться про літаки Су-24МР, стратегічні літаки-розвідники Іл-20, які постійно здійснюють розвідувальні польоти вздовж кордону. Таких польотів стало більше майже втричі. З початку 2019 року зафіксовано близько 75 таких польотів вздовж нашого кордону.

- Це має характер швидше психологічного тиску чи розвідка відбувається для імовірних подальших наступальних дій, на ваш погляд?

- Це вже не психологічний тиск, це розвідка в інтересах угруповання військ, яке зосереджене біля наших кордонів, тих з’єднань і частин, яким вже визначені бойові завдання на воєнний час. Йдеться про ті рубежі, які вони мають досягти на нашій території.

Крім того, дуже активно використовується агресія проти нашої держави для вдосконалення і розробки нових зразків російського озброєння та військової техніки. Що Україна, що Сирія стали полігонами для нових видів озброєння. Якщо ми говоримо про такі комплекси радіоелектронної боротьби, як «Леєр-2», «Леєр-3» (рос. «Леер-2», «Леер-3» – ред.), «Житєль», комплекс радіотехнічної розвідки «Свєт КУ». Вони, по суті, пройшли випробування на території України та Сирії, їх не було практично до 2012-2013 року. Вони є на озброєнні тільки РФ. Боєприпаси, стрілецьке озброєння, артилерійські системи, ті ж «Урагани», «Смерчі» з новими боєприпасами випробовувались у нас. «Торнадо Г» – це новий тип реактивних систем залпового вогню, такі собі вдосконалені «гради», теж випробовувались на нашій території. Тобто все це використовується Росією для посилення своєї військової могутності. А це, крім іншого, реклама для російського озброєння, яке пройшло випробування бойовими діями. Адже важко сказати про застосування С-300, С-400 на території Сирії, але вже є багато держав, які хочуть їх закупити. Так само БПЛА, комплекси РЕБ та радіоелектронної розвідки, які є в Російській Федерації, показали свою ефективність і відповідно – для багатьох країн вони привабливі для закупівлі.

- З’явилась інформація, що Росія інтегрує банківську систему окупованих частин Луганської та Донецької областей у свою фінансову систему РФ і вже дехто вбачає в цьому підготовку до анексії цих територій. Чи це дійсно так?

- Складно зараз сказати достовірно, чи буде взагалі інтеграція цих територій до складу Російської Федерації. Якщо б Росія хотіла зробити це, то вона б реалізувала подібні плани ще в 2014-2015 роках. Тому що Росії не потрібен тільки Донбас чи частина території України – Російській Федерації потрібна вся Україна. Адже і в економічному сенсі, й у політичному, й у військовому це та територія, яка, за поглядами Кремля, необхідна для забезпечення захисту РФ від НАТО. По-друге, всі заходи, які здійснюються на територіях окупованих районів Луганської і Донецької областей, мають плановий характер. Ось у цьому році буде проведений перепис населення як у Луганську, так і в Донецьку. Розпочався процес паспортизації, ще раніше, а точніше з 1 січня 2018 року, Росія перевела ці території на самоокупність. Потім пішла приватизація, націоналізація тощо, все це пов’язане одним цілим. Крім того російський рубль там ходить практично з 2015 року, й всі операції здійснюються через банківську систему або Абхазії, або зараз будуть через територію РФ. 75% продукції найбільших підприємств так званих ДНР/ЛНР постачається на територію Росії. Куди далі йде ця продукція – це вже інше питання. Нещодавно з’явилась інформація про можливе об’єднання залізниць Луганська, Донецька і включення їх у єдину систему російської залізниці.

- Це об’єднання залізниць – ще лише в планах чи процеси запущені?

- Ці процеси вже йдуть і вони давно почались. Росія підтримує життєдіяльність цього регіону, але він зараз більше нагадує Придністров’я. Для того, щоб дестабілізувати ситуацію в Україні або тим паче – не допустити нашої інтеграції в НАТО, достатньо мати такий заморожений конфлікт.

- Виходячи з цих даних, чи варто тоді говорити про перемир’я?

- Ми по суті перебуваємо в стані війни, кожен день гинуть люди. Зараз треба говорити не про перемир’я, а про політичне врегулювання цього конфлікту. Але на яких умовах? Звичайно, на наших, а не на умовах Росії, яка хоче і федералізацію України, й автономію для так званих ДНР/ЛНР та інше, щоб не допустити реалізації наших планів входження в європейську спільноту.

- Що розвідка очікує від нової влади й нової Верховної Ради?

- Ми очікуємо, що будуть продовжені реформи та вирішені організаційні питання, які були розпочаті ще у 2015 році. Крім того, зараз чітко визначено законодавством – що нам потрібно. В цьому році буде вперше проведено огляд розвідувальних органів в Україні. Це вимога нового закону Про національну безпеку, і Президент України вже видав відповідний указ. Комплексний огляд сектору безпеки включає оборонний огляд, який зараз робить Міноборони, огляд розвідувальних органів. Крім того, ми сподіваємось на прийняття нового закону про розвідку.

- Чому закон не ухвалив попередній склад парламенту?

- Закон, з одного боку, дуже складний, з іншого – він унормовує всі питання, пов’язані з розвідувальною діяльністю, соціальний статус, звітність, цивільний контроль. Його досі не прийняли, оскільки були різні підходи. Наприклад, була пропозиція включити Сили спеціальних операцій до розвідувальних органів України, але насправді в жодній провідній країні світу ССО не є розвідувальним органом. Тож, є моменти дискусійні, але закон вже назрів.

- Всі активно обговорювали 100 днів президентства Володимира Зеленського. За цей період ви побачили зацікавленість нової команди розібратися в переліку загроз? Чи немає побоювань, що аналітичні довідки розвідки десь просто валяються в канцелярії?

- Як я сказав, розвідка – це процес безперервний. Кожного дня в Офіс президента йде інформація про всі події, які відбулись, оцінка щодо можливих загроз. Я вважаю, що зацікавленість є. Ось, наприклад, пан Апаршин (радник президента з питань оборони Іван Апаршин – ред.) зазначив, що підготовлені воєнні сценарії взяті до уваги, опрацьовуються. Ми чекаємо ухвалення законодавства, спрямованого на підвищення ефективності, нам не можна зупинятися. Якщо ми говоримо про противника, то ті методи і способи, які Росія використовувала в 2014-2015 роках, вона вже не буде застосовувати. Вона їх вдосконалює, Москва буде використовувати інші підходи для того, щоб не повторюватись, оскільки досвід – як боротися з ними – у нас вже є. І роль розвідки – визначити подальші наміри противника стосовно України, своєчасно здобути інформацію про подальші дії агресора та зробити якісну оцінку для розуміння – наскільки вистачить потенціалу України, аби вистояти в боротьбі за незалежність.

- Що нам очікувати від РФ найближчим часом?

- Ми можемо говорити, що у вересні-жовтні буде дуже багато заходів оперативної та бойової підготовки ЗС РФ як біля кордонів України, так і взагалі на території Росії. Це потужні навчання «Щит союзу 2019» (Росія, Білорусь), «Центр 2019» із залученням військ Центрально військового округу РФ та інших сил і засобів, в тому числі й Південного військового округу. Така активність буде впливати на розвиток безпекового середовища довкола України. Одним із елементів гібридного підходу є тримання в напрузі свого противника, демонстрація того, що проти нього може бути здійснена військова агресія. Для України такі дії російського агресора пов'язані зі значними фінансовими витратами, військами, які ми вимушені тримати в готовності до застосування. Для нас головне – не допустити військової агресії. Крім того, зараз у Чорноморському регіоні ми бачимо, крім нарощування потенціалу, випробовування сучасних систем зв’язку, управління військами та зброєю. Тобто Росія не стоїть на місці, вона технологічно йде вперед і, за нашими прогнозами, дуже активно здійснюється розвиток і підготовка Росії до так званих мережецентричних війн, коли вся інформаційна система на полі бою зав’язана в єдине ціле – починаючи згори від органів військового управління найвищих рівнів і до окремого солдата та окремої одиниці техніки. І на це треба зважати, необхідно бути готовим до протидії.

- Часто говорять про те, що санкції проти РФ начебто не дуже ефективні. На ваш погляд, вони все ж таки діють?

- Так, ми це бачимо по оборонно-промисловому комплексу Росії. Багато проектів, які розпочала РФ, та ж сама побудова нових фрегатів, есмінців, зразків високоточної зброї, – не реалізовані, або ж плани відкладені на кілька років. Чому? Тому що йде, й у багатьох випадках безуспішне, налагодження власного виробництва на території РФ. Тобто Росія здійснює пошук комплектуючих і намагається запустити виробництво своїх, а на це потрібен час.

Якщо говорити загалом про боротьбу з Росією, то ми ж розуміємо, що Україні наодинці це складно робити. Протистояти такій агресивній державі з таким потужним воєнним виробництвом дуже важко. Простіше країнам НАТО, оскільки у них є колективна оборона. Думаю, що й нам треба визначатись, Україні потрібні кроки вперед у всіх сферах, і не тільки у воєнній.

- Напередодні професійного свята що ви хотіли б побажати своїм колегам?

- Передусім хочу побажати здоров’я, наснаги й любові до життя. Не зупинятися на тих досягненнях, які ви маєте. Підвищувати свій професіоналізм і майстерність, що необхідні для захисту нашої Вітчизни й для забезпечення миру і процвітання нашим родинам та Україні.

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.

Публікації

Новости Херсона: самые свежие, важные, главные и актуальные события за сегодня (неделю, день, час). Аналитика и расследования. Онлайн портал «Вгору»

Новости Херсона – это то, что мы делаем лучше всех! Главная ценность любой новостной информации – ее свежеть и актуальность. Именно поэтому газета «Вгору» предлагает только самые свежие новости от первоисточников!
Наши журналисты постоянно находятся в поисках актуальных тем и событий для жизни города и области, поэтому, помимо рубрик «новости сегодня», «новости за день» и «новости за час», мы ведем аналитическую колонку «Главные и важные события за неделю».
Ведь читателям не всегда хочется просто следить за последними Херсонскими вестями онлайн, но и проанализировать серьезные аналитические материалы, где проблематика разкрывается более широко и присутствует авторский взгяд на происходящее.
Благодаря разделению статей по категориям, каждый легко может найти те херсонские новости, которые его интересуют. Вся информация разбита на следующие группы:
• Власть • Реформы • Расследования • Криминал • Культура • Здоровье • Спорт

Например, для любителей острых ощущений есть криминальные новости Херсона. Здесь информация с оперативных сводок правоохранительных органов, о раскрытии преступлений, дорожно-транспортные происшествия, незаконные действия людей в погонах и многое другое.

Об отношениях государства и народа, чиновников и простых людей можно узнать из разделов политика и экономика. Здесь размещаются статьи о политической жизни Херсонщины. Освещается работа мэрии, депутатов, городского и областного советов и других органов государственной власти: какие вопросы рассматривались, какие сделаны выводы и приняты решения. Комментируется деятельность различных политических партий и сил. Обсуждаются также события и мероприятия, посвященные работе предприятий города и области, сельскому хозяйству и другим сферам промышленности и экономики.

Сторонникам здорового образа жизни предлагается ознакомиться с новостями спорта и туризма. А можно почитать, что нового происходит в сферах здравоохранения и экологии в соответствующих разделах. Ведь многих интересует, как государство беспокоится о здоровье граждан.
И, конечно же, наш портал не обошел стороной культурную жизнь города. В соответствующем разделе можно ознакомиться с новостями херсонщины в области культуры и искусства, узнать обо всех проходивших или предстоящих мероприятиях, концертах, фестивалях.
Мы поставили цель – оперативно и достоверно освещать постоянным читателям и гостям нашего интернет издания всё, что происходит в Херсоне и херсонской области. Мы хотим, чтобы никто, покидая страницы сайта, не оставался равнодушным к проблемам города и области в политике и экономике, в здравоохранении и образовании, в культуре и экологии. Чтобы мог искренне порадоваться успехам и достижениям херсонцев в социальной сфере, в бизнесе и спорте. И просто, пребывая в курсе событий, мог идти в ногу со временем.
Подробнее