Вхід

Правда ставить Європу посередині війни, а брехня – над цією війною

Правда ставить Європу посередині війни, а брехня – над цією війною Фото: Daniel Shaked

Посол України в Австрії Олександр Щерба, певно, один із найбільш медійно активних та відкритих українських дипломатів – періодичні коментарі та дописи в австрійських ЗМІ, фактично щоденні дописи в соцмережах, за посередництвом яких з ним можна легко й скомунікувати.

Але головна активність відбувається не в соціальних мережах. Важлива для України в різних планах Австрія має унікальний нейтральний статус, будучи членом ЄС і знаходячись поза НАТО, та зберігає достатньо хороші зв’язки, паралельно з загальноєвропейськими санкціями, з Росією. Нову реальність в австрійській політиці створено й входженням у грудні 2017 року до складу коаліційного уряду правопопулістської "Австрійської партії свободи" (FPO), відомої своїми проросійськими сентиментами. Зберегти Україну в фокусі Відня як жертву агресії Кремля та не допустити послаблення позиції щодо РФ, на тлі потужного тиску та численних "морквинок" з боку Москви – саме довкола цього й сфокусована головна увага українського посольства.

Про нинішній розвиток двосторонніх австрійсько-українських відносин, впливи FPO та Росії, австрійське бачення ситуації в Україні, життя української громади в країні та її проблеми, а також низку багатьох інших тем, – читайте в інтерв’ю Укрінформу Олександра Щерби.

ПОЧЕСНІ КОНСУЛЬСТВА ЯК МЕРЕЖА "ДРУЗІВ УКРАЇНИ"

- Після відомих подій в австрійсько-українсько-російському політичному трикутнику – не хочу їх учергове переказувати – ви заявили, що серпень завершився дещо сумно, однак вересень розпочався добре. Як проходить листопад, і який "прогноз погоди" на наступний рік?

- Ви забулися ще про жовтень, і він пройшов чудово. Ми відкрили почесне консульство у Клагенфурті, пройшла дуже тепла зустріч з бургомістром Зальцбурга, мали досить цікаву конференцію щодо України в Дипломатичній академії Відня, провели українсько-австрійський концерт на головному віденському культурному майданчику, наробили шуму красивим українським стендом на місцевому книжковому ярмарку. Двостороння торгівля зростає, головування Австрії в Європейському Союзі проходить добре, рік української культури проголосили. Тому, в принципі, настрій у нас позитивний.

- Візити українських високопосадовців в Австрію найближчим часом плануються?

- Так, але поки що про це зарано говорити. Оголосимо відразу, як буде прийнято рішення.

- Може Президент Порошенко знову завітає на Віденський бал?

- Запрошення на Віденський бал як почесного гостя президента Австрії, – це подія, яка відбувається раз у житті. Прецедентів, щоб такої честі людина удостоювалася кілька разів, здається, не існує. 

- Під час відкриття почесного консульства у Клагенфурті ви анонсували відкриття ще одного – вже шостого. Коли і де відбудеться його відкриття? Що, власне, дає Україні ця вже мережа почесних консульств в Австрії?

- Плануємо консульство у місті Айзенштадт на сході Австрії. Почесним консулом буде підприємець Фрідріх Унгер, давній друг України. Відкриття може бути десь навесні наступного року.

Наявність почесного консульства дає можливість українцю, який потрапляє в халепу, одразу звертатися по допомогу на місці, до почесного консульства. Це – як мінімум.

А як максимум – розширювати мережу "друзів України". У нас почесними консулами призначаються представники бізнесу. Тому логічно очікувати бізнес-активність. Наприклад, цього року наші почесні консули в Граці та Іннсбруку привезли делегації австрійського бізнесу в Київ та Львів. Ще одне очікування – реалізація гуманітарних проектів, як, наприклад, відпочинок українських дітей, і культурних проектів.

 

"НАПОЛЕОНІВСЬКІ" ПЛАНИ НА РІК КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

- Наступний 2019-й рік оголошено роком культури України в Австрії. Вже готуєте програму, можете поділитись деякими її деталями?

- Маємо попередню програму, яка складається з понад 40 пунктів, тому плани у нас – "наполеонівські". Однак все залежить від обсягів фінансування, які отримають чи не отримають Український інститут та МЗС на культурні проекти. Планується черговий приїзд Dakh Daughters, участь України в Брукнерівському фестивалі в Лінці, міжнародна конференція, присвячена ролі Василя Вишиваного в українсько-австрійських контактах та багато іншого. На днях до Австрії прибуває Влад Троїцький, ми зведемо його з ключовими фестивалями країни. Сподіваюся, буде результат.

Закликаю Мінфін та парламент не фінансувати зовнішню політику загалом та культурну дипломатію зокрема за залишковим принципом.

- На які цифри фінансування сподіваєтесь?

- Якщо ми хочемо пристойний рік культури, то має бути і пристойне фінансування. Наскільки я знаю, жодна інша країна в Європі не планує в 2019 році рік української культури. Тому логічно, що Австрія мала б бути пріоритетом.

ПОЛІТИЧНІ РИЗИКИ ЯК ПЕРЕШКОДА ЕКОНОМІЦІ

- Яка динаміка розвитку двосторонньої економічної співпраці, про який обсяг товарообігу зараз йде мова?

- Торгівля зростає третій рік. Минулого року було особливо помітно: наш експорт товарів виріс на 48%, а загальний товарообіг зріс на 18,5% і досяг 1,2 млрд доларів. Ми навіть мали плюсове сальдо.

У 2018 році товарообіг зростає дещо повільнішими темпами. Зате спостерігається помітне зростання за товарними позиціями з більш високою часткою доданої вартості: іграшки (+29%), меблі (+88%), вироби з чорних металів (+136%), продукти переробки овочів (+161%).

- Австрія цікава для України у тому числі як інвестор. Відомо, що під час того ж вересневого візиту канцлера Себастіана Курца до України його супроводжувала і бізнес-делегація. Що на цьому напрямі: чи є нові домовленості, чи зацікавлені австрійські інвестори працювати в Україні, і, з іншого боку, чи часто приходять з проблемами-скаргами?

- Є велика зацікавленість і розуміння, що підходить момент, коли треба дати Україні другий шанс. Також є розуміння, що зараз інвестор в Україні – певно, найважливіша людина, голос якої завжди почують.

У нас є великі флагмани-інвестори: Raiffeisen Bank – один із найбільших іноземних банків в Україні. До його правління, до речі, в березні увійшов відомий український банкір Андрій Степаненко. UNIQA і Vienna Insurance Group залишаються лідерами страхового ринку. Fischer Sports у Мукачеві – найбільший виробник лиж в Європі, два заводи AGRANA у Вінниці виробляють біосоки для європейського ринку. Тобто є багато, але потрібно більше.

Можу сказати, наприклад, що є зацікавленість у такому питанні, як вироблення протеїнів в Україні. Розглядається можливість будівництва заводу в одній з областей. Але поставте себе на місце інвестора: він готовий вже зараз прийти, але запитує себе, що буде після виборів. І чекає. Або і зовсім починає дивитися в іншому напрямі. Як було б добре, якби над економікою не нависали ці постійні політичні ризики!

- Із запуском безвізу спостерігається зростання кількості українців, які бажають випити філіжанку кави в австрійській столиці, відвідати Віденську оперу?

- Минулого року відбулося зростання обсягів туризму з України на 13,8%. За зимовий сезон 2017-2018 кількість туристів зросла на 23% порівняно з попередньою зимою. Ось і думайте, праві ті, хто жартують над тезою про філіжанку кави, чи ні.

УКРАЇНЦІ АВСТРІЇ НЕ ЗРІКАЮТЬСЯ СВОГО УКРАЇНСТВА

- Щодо української громади в Австрії, наскільки вона велика та активна, як працюєте зі співвітчизниками?

- Офіційно в Австрії нараховується близько 8 тис. українців. На мою думку, враховуючи велику кількість студентів, аспірантів, інших людей, які приїжджають чи від’їжджають, можна говорити про цифру десь у 15-20 тисяч.

Спалах активності української громади відбувся під час Євромайдану, зараз люди вже більше займаються своїми справами, не такі активні. Але тут у Відні українців багато, і вони не ховаються, не зрікаються свого українства.

У плані комунікації я намагаюся бути відкритим: будь-хто може мені написати чи подзвонити, щось запропонувати, і я можу погодитись чи ні; але сказати, що я когось не почув, думаю, ніхто не зможе.

Якщо є якась зацікавленість в конкретних проектах з боку громади, то намагаємося реагувати. Останнім часом, правда, мова йде більше про проекти Посольства, до яких громада або долучається, або ні.

- Існує дискусія, що в Україні потрібно створити окремий державний орган, який конкретно займався б питанням діаспори та мігрантів. Як ви дивитися на це?

- Вважаю, що такий орган потрібний. Але, як завжди, ключовими тут будуть два аспекти: знайти компетентних і сильних виконавців-чиновників цього проекту та знайти фінансування. Поки, враховуючи фінансовий стан у країні, створювати ще одне відомство без достатнього фінансового ресурсу – буде собі ж на збиток. Краще не робити, аніж робити погано.

 

ПОТРІБЕН ДІАЛОГ ЩОДО ПОДВІЙНОГО ГРОМАДЯНСТВА В УКРАЇНІ

- З якими проблемами українці найбільше звертаються до Посольства?

- Найчастіше звертаються люди, які загубили, або нібито загубили свої документи і хочуть повернутися додому за посвідченням особи на повернення в Україну. Всім допомагаємо.

Інколи звертаються з питанням виходу з українського громадянства, щоб отримати австрійське громадянство. Коли починаєш із людьми говорити, то чуєш, що от, коли б Україна та Австрія допускали подвійне громадянство, то, мовляв, ніколи б ми з українського громадянства не виходили. І в цьому плані я хотів підтримати ту дискусію, яку розпочав міністр Павло Клімкін, що нам потрібен якийсь новий підхід до питання подвійного громадянства. Людей не треба ставити перед вибором або-або. За винятком однієї країни, про яку ми всі знаємо. Думаю, треба розпочинати діалог щодо подвійного громадянства в Україні.

- З іншого боку, окрім Росії у нас ще є дуже багато осіб з подвійним громадянством на Закарпатті, угорців, яких може бути близько 100 тис. Чи не нестиме це багатотисячне подвійне громадянство в місцях компактного проживання у подальшому певні проблеми для нацбезпеки країни, особливо, зважаючи на те, що ці люди зовсім не інтегровані в українське суспільство і не хочуть цього робити?

- Тому і треба інтегрувати цих громадян – у цьому проблема, а не в тому, чи є подвійне громадянство чи немає. А по-друге, за моїми відчуттями, з країнами ЄС, які зараз згадуються як проблемні для нас, ми зможемо домовитися, і вони нас почують. Це зовсім інша ситуація, ніж та, що утворилася з Росією. Знак рівності тут недоречний.

- У нинішній суперечці щодо подвійного громадянства на Закарпатті офіційний Будапешт заявляє про те, що множинне громадянство є поширеною європейською практикою і що Україна, мовляв, позбавляє угорську меншину права на подвійне громадянство. В Австрії, як і в Україні, подвійне громадянство заборонено. Як у Відні дивляться на цю суперечку між Києвом та Будапештом, чи розуміють українську позицію та ситуацію?

- Австрійці, по-перше, нейтральні, а, по-друге – дипломатичні. І тому вони в такі питання не втручаються. Іноді дуже обережно скажуть: ну ось ще й проблем з Угорщиною нам не вистачало, може, помиритеся? Але не більше.

ОЧІКУВАТИ ВІД АВСТРІЇ ОБГОВОРЕННЯ ВІЙНИ В УКРАЇНІ НЕ ТРЕБА

- На початку розмови ви вже згадали про австрійське головування в Раді ЄС, яке "проходить добре". Наприкінці року воно завершується. Як ви оцінюєте це головування з української точки зору, що воно нам принесло?

Відразу уточню, чому запитую: у Відні наприкінці серпня пройшли неформальні засідання очільників оборонних та закордонних відомств країн-членів ЄС без жодної згадки про війну в Україні. Обговорювалось все – від перспектив приєднання країн Західних Балкан і важливої для європейців теми міграції до низки міжнародних питань – Сирія, Ємен, Іран, Північна Корея. Пізніше у вересні пройшов неформальний саміт лідерів країн-членів ЄС. Знову жодного обговорення триваючої агресії РФ проти України. "Брексіт", міграція, кібербезпека...

- Можете навіть не сподіватися, що міністр оборони нейтральної країни буде на засіданні ЄС говорити про нашу війну. Для австрійців нейтралітет – це святиня. Очікувати, щоб Австрія, нейтральна країна, виносила українське питання як тему обговорення перед міністрами оборони або ж внутрішніх справ – нереалістично. Тим більше, що і те, й інше міністерство – у квоті Партії Свободи.

Австрійське головування в ЄС послаблення санкцій проти РФ не принесло, і це головне

Реалістично інше: зробити так, щоб проблематика зняття санкцій ЄС із Росії, перегляду європейського курсу щодо агресивної Росії на порядку денному не стояла. Цього нема і, за австрійського головування, сподіваюся не буде (попри скажений тиск Москви і деяких австрійських підприємців). Це ми маємо належним чином оцінити.

- Добре, Австрія нейтральна і не піднімала тему війни в Україні, але, з іншого боку, й інші європейські країни не підняли цю тему під час зустрічей у верхах в Австрії. Як би ви це пояснили? Європейці втомилися від України, в них значно більше "своїх" проблем, українська "криза" вже не така пріоритетна й важлива?

- У європейців достатньо своїх неприємних тем, з якими вони стикаються щоденно. Говорити на ще одну неприємну тему їм не хочеться. З одного боку, більшість прекрасно розуміє: те, що відбувається в Україні – це агресія та війна. А з іншого – вголос не кажуть. Не та кон’юнктура. Всі дивляться, насамперед, на те, що Україна сама робить, які зміни відбуваються.

Поки діє наступна політика: закон є закон і те, що зробила РФ у Криму та Донбасі – це незаконно. Крапка. Але що робити з цим – як кажуть американці, під цей камінь не всі наважуються заглянути. 

ЧЛЕНИ FPO ПЕРЕСТАЛИ ЇЗДИТИ В КРИМ ПІСЛЯ ВХОДЖЕННЯ ПАРТІЇ ДО УРЯДУ

- Відомо, що Кремль прикладає величезні зусилля в європейських країнах для виправдання своєї агресії, зняття санкцій, а також для розколу єдності всередині Союзу. Це не лише подача гібридної інформації, а й робота з політиками, праворадикалами, популістами, ГО. Наскільки сильно Москва "працює", скажімо так, по Австрії?

Росія не стільки сильна, як слабка Європа

- Я виходжу з того, що в цьому питанні головний аспект – фінансовий. Москва активно інвестує і в Австрії, й в інших європейських країнах. Нещодавно Путін заявляв, що Росія займає друге місце серед країн-інвесторів в Австрію. Це пояснює багато речей, чи не так?

Росія дуже активна, але я б не зводив все до того, що вона така сильна. Це не стільки російська сила, скільки європейська слабкість. Європа втрачає віру в себе – Росія це вправно використовує.

- Членом коаліційного федерального уряду Австрії є правопулістська "Австрійська партія свободи" (FPO), яка має договір про співпрацю з кремлівською "Єдиною Росією". Деякі представники партії відомі висловлюваннями про російським Крим, дехто його й відвідував з росіянами. Чи відчули якийсь вплив на українсько-австрійські відносини з огляду на входження цієї партії до уряду і те, що її представники очолили низку ключових міністерств – МЗС, МО, МВС та інші?

- Щодо МЗС я б не хотів коментувати. Там складно. А щодо інших міністерств – ні, не відчуваю якогось впливу на нашу двосторонню співпрацю. Наведу один факт для роздумів: після того, як Партія Свободи увійшла до уряду, члени її фракції перестали їздити в Крим.

- А щодо співпраці на міжпарламентському рівні? Головою групи дружби з Україною в австрійському парламенті знову обраний саме представник від FPO. Наприкінці серпня нардеп Віктор Вовк навіть заявив про відставку з посади співголови групи ВРУ з міжпарламентських зв’язків з Австрією, висловлюючи невдоволення запрошенням Путіна на весілля Кнайссль і "загальною тенденцією неповаги до України", що останніми роками демонструє FPO.

- На міжпарламентському рівні якраз спостерігається позитивна тенденція. Нарешті Україну відвідала делегація депутатів із групи дружби з Україною, яка поїхала до Києва та Одеси. Візит пройшов позитивно, незважаючи на те, що перед цим були досить неприємні серпневі події. Сподіваюся, це – не останній візит.

Також зараз серйозно обговорюється візит голови Національної ради Австрії Вольфганга Соботки в Україну. Тому на парламентському напрямі бачу позитивні зрушення.

- Австрія висловила готовність стати одним із контрибуторів можливої миротворчої місії ООН на Донбасі. Чи обговорювалося це питання більш конкретно з австрійською стороною, у тому числі з міністром оборони, політиком від тієї ж FPO?

- Питання Донбасу та миротворців обговорюється на кожних переговорах високого рівня з Австрією. І на кожних переговорах звучить дві речі: зацікавленість з українського боку та готовність з австрійського боку. Щодо умов, кількості – це питання буде обговорюватися, коли вже буде конкретне рішення РБ ООН про започаткування миротворчої місії.

- На нещодавньому засіданні депутати від FPO цікавилися у глави МЗС Карін Кнайссль, як там із роботою в ЄС у напрямі скасування санкцій проти РФ, які так шкодять австрійському бізнесу. Як ви гадаєте, чи стане Австрія однією з тих, хто внесе розкол у досі єдину позицію країн-членів ЄС щодо продовження санкцій проти російського агресора?

- Поки я не бачу такої небезпеки. У питання санкцій Австрія йде у мейнстрімі європейської політики.

В АВСТРІЇ ВСЕ ВИРІШУЄТЬСЯ КОМПРОМІСОМ

- На тому ж засіданні Нацради одна з депутаток поцікавилася у глави МЗС питанням староавстрійської меншини в Україні і, зокрема, тим, що робить міністерство для її захисту та підтримки. При цьому, для прикладу наводилося те, як активно Росія захищає свою меншину на Сході України. Чи справді в Україні є проблема з австрійською меншиною і потребою в її захисті? Як багато "староавстрійців" в Україні?

- На Закарпатті є кілька сіл, де проживають нащадки австрійців. З проблемними питаннями до мене ніхто не звертався. Також мені не відомо, щоб із проблемними питання стосовно австрійської меншини в Україні хтось звертався до уряду Австрії.

Нічого ненормального не бачу в тому, що в момент, коли до регіону прикута особлива увага, австрійські депутати цікавляться: а як же там наша меншина?

- Я намагався знайти цифри про австрійське меншину в Україні на сайті МЗС Австрії. Але безуспішно. Натомість наткнувся на іншу інформацію. В розділі про Україну МЗС Австрії застерігає від поїздок в район "контактної лінії" між підконтрольними урядом районами та "сепаратистськими районами".

На сайті МЗС Австрії у розділі України чітко написано: в Крим та на Донбас їздити не рекомендується

В інших згадування знову йдеться мова про "контрольовані сепаратистами райони Донецької та Луганської областей", "сепаратистські райони". Жодної згадки про Росію – лише Україна і якісь сепаратисти… Хоча, як ми знаємо, коли канцлер Курц приїжджав в Україну, то він чітко говорив про російську агресію.

- На сайті МЗС Австрії у розділі України чітко написано: в Крим та на Донбас їздити не рекомендується. Це головне, і це треба помічати.

Хотів би ще раз нагадати: Австрія – нейтральна країна з хорошими історичними відносинами з Росією, країна, де у владі партія, яка має 5-річний контракт про співпрацю з "Єдиною Росією". Побудувати тут політичну реальність, яка б повністю відповідала нашим уявленням та прагненням – не можливо. Тут все є компромісом.

 

ПРОЩЕННЯ ЯК КЛЮЧ І ДЛЯ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКИХ ВІДНОСИН

- Ще одним питанням нацбезпеки для України є питання будівництва Росією газогону "Північний потік-2" в обхід України. Київ, ряд європейських столиць виступають проти, але проект триває. Австрійська OMV є одним з інвесторів газогону, вклавши вже понад 500 млн євро. Ведете спілкування з австрійською стороною з цього приводу, доносите їм нашу позицію, як вони реагують?

- Так, доносимо, пояснюємо. Відповідь, як правило така: ви знаєте нашу позицію, будь-ласка, поважайте її. Це принаймні чесно. І у світлі того, що австрійський нафтогазовий концерн OMV є, по суті, стратегічним партнером "Газпрому" – зрозуміло. До речі, російська преса повідомляє, що голові концерну OMV Путін збирається вручити орден. Авансом там ордени не вручають. Ось така реальність.

- Україна та Польща мають складні сторінки у своїй історії, якими час від часу маніпулюють різні політичні сили. Наразі спостерігаємо черговий виток загострення, спровокований польськими націоналістичними колами. Втім, здається, на українсько-польських відносинах у Відні це не відобразилось: українці та поляки спільно покладають квіти до пам'ятників своїм героям, як це було під час відзначення річниці Віденської відсічі, спільно моляться та вшановують жертв, як це було нещодавно у Маутхаузені. Як українцям та поляками не спотикатися на історії?

- Між українським та польським посольствами, як і нашими громадами у Відні, встановилася взаємна повага і навіть дружба. Велику роль відіграє особистісний фактор: і лідери польської громади у Відні, і польські дипломати приязно ставляться до України. Вони не ставлять нас перед некомфортними питаннями, а ми не ставимо перед такими питаннями їх. Об’єднуємося навколо того, що нас дійсно об’єднує: спільний біль, спільне минуле. Частково – це велике минуле, якщо, наприклад, згадувати участь поляків і українців у Віденській відсічі 335 років тому, яка стала переломним моментом для Європи та всього християнського світу.

Вважаю, що нам треба пам’ятати заповідь, яку нам залишив Іван Павло ІІ: не має іншого шляху до мирної Європи, як просити прощення і прощати. Це має бути ключ і для наших відносин із Польщею.

УКРАЇНА МАЄ БУТИ ВДЯЧНА МИТРОПОЛИТУ АРСЕНІЮ

- Україна наразі переживає історичний момент – створення єдиної помісної православної церкви. Ключові рішення з цього приводу – в компетенції Синоду Вселенського патріархату, членом якого є і митрополит Австрійський Арсеній. Чи знайомі і спілкувалися з митрополитом Австрійським, який його погляд на українське питання? 

- Знайомий і спілкувалися. Він відвідував наше національне прийняття з нагоди Дня Незалежності. І я бував у нього в гостях.

Моє відчуття: це – людина, яка є нашим другом і якій ми маємо бути вдячні за підтримку. Дай Бог, щоб у нас був Томос та автокефалія, вважаю, що це – історична річ. І такі люди як митрополит Арсеній, попри колосальний тиск Москви, приймають рішення не ситуативне і не мирське, а – стратегічне і у вищому розумінні християнське. Дай Бог їм сил.

- Католицька церква в Австрії фінансується за рахунок спеціального церковного податку. Чи був би для України цікавий такий досвід, вже для нової єдиної помісної церкви?

- Мені більше імпонує американська модель, де уряд намагається по мінімуму втручатися до суспільного життя. У США ніякого податку на церкву немає, але церква користується величезною кількість пільг, чого достатньо для того, щоб вона фінансувала себе сама.

ПЛАТІ ЗА ТЕЛЕВІЗОР В УКРАЇНІ НЕ ЗРАДІЮТЬ

- Суспільне мовлення в Україні наразі перебуває на етапі свого становлення та розвитку. Чи вбачаєте ви можливість запозичення чогось з австрійського досвіду в цьому напрямку. Наприклад, в Австрії суспільний мовник ORF фінансується за рахунок збору з власників теле-та радіоприймачів. В Україні це б прижилося, і чи власне є доцільним?

- Мені здається, що це така унікальна австрійсько-німецька практика, яку важко уявити в Україні. Я працював у Німеччині, чув там критичні висловлювання щодо суспільного мовника, тут в Австрії також постійно звучить критика.

Становлення такої системи потребує величезних фінансів. Поставити в Україні на ноги такого гіганта як ARD в Німеччині або ORF в Австрії – не думаю, що нам це нині під силу. Та й українські громадяни, переконаний, не дуже зрадіють введенню ще одного нового податку чи збору.

УКРАЇНЦІ МОЖУТЬ ПОВЧИТИСЯ В АВСТРІЙЦІВ ВІДЧУТТЮ СПІЛЬНОЇ РОДИНИ

- Протягом свого перебування на посаді, чи вбачаєте якусь динаміку змін, як австрійці – політики, експерти, пересічні громадяни – бачать ситуацію в Україні?

- Коли приїхав у Відень 4 роки тому, то постійно звучала теза про "громадянську війну". Зараз більше звучить теза, що Україна нібито є заручником двох наддержав – США і Росії, які за рахунок України ведуть свою проксі-війну.

Я ж намагаюся пояснювати, що насправді мова йде про пряму агресію з боку Росії, неоголошену війну. І та обставина, що ця війна – неоголошена, гібридна, аж ніяк не робить меншим горе людей. Ця правда – гірка і некомфортна. Вона вимагає від європейців йти на жертви, переглядати свої плани на майбутнє.

Але є й інша модель реальності. У ній просто є така дивна країна Україна, і в ній іде така дивна громадянська війна. Можливо, ці дивні українці й ці дивні росіяни щось між собою не поділили – рано чи пізно сядуть і домовляться. Ця версія подій більш комфортна. Нічого не треба переглядати, ні на які жертви не треба йти. Просто бути посередником, взірцем. Тому я й кажу постійно: правда ставить Європу посередині цієї війни, а брехня – над цією війною. Ось і думайте, яку з двох версій реальності тут більш охоче чують.

 - За вашими спостереженнями, яку рису національного характеру австрійців варто б перейняти українцям?

Австрійці уникають негативу, говорячи про свою державу з іноземцями, – цього варто повчитися

- Австрійці мають гордість і дуже неохоче говорять негативно про свою державу, спілкуючись з іноземцями. Це при тому, що в розмовах між собою вони так само схильні скаржитися, як і ми. Але з українським послом чи якимось іншим іноземцем тональність відразу змінюється. От цьому відчуттю спільної родини треба повчитися.

- Епізод з Філіпсом прокоментуєте?

- Що його коментувати… Все що я мав сказати, було сказано на "Фейсбуку" в перший же день. З одного боку, таким персонажам приділяти увагу не варто. А з іншого – ну не ховатися ж від нього. Мене, звичайно, тішить, що у ненависника України є список ворогів, де на першому місці Степан Бандера, а на другому Олександр Щерба (сміється). Але колегам-дипломатам не раджу з ним спілкуватися: я йому вже все передав. Поки достатньо. Тепер мають сказати своє слово юристи.

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.

Публікації

Новости Херсона: самые свежие, важные, главные и актуальные события за сегодня (неделю, день, час). Аналитика и расследования. Онлайн портал «Вгору»

Новости Херсона – это то, что мы делаем лучше всех! Главная ценность любой новостной информации – ее свежеть и актуальность. Именно поэтому газета «Вгору» предлагает только самые свежие новости от первоисточников!
Наши журналисты постоянно находятся в поисках актуальных тем и событий для жизни города и области, поэтому, помимо рубрик «новости сегодня», «новости за день» и «новости за час», мы ведем аналитическую колонку «Главные и важные события за неделю».
Ведь читателям не всегда хочется просто следить за последними Херсонскими вестями онлайн, но и проанализировать серьезные аналитические материалы, где проблематика разкрывается более широко и присутствует авторский взгяд на происходящее.
Благодаря разделению статей по категориям, каждый легко может найти те херсонские новости, которые его интересуют. Вся информация разбита на следующие группы:
• Власть • Реформы • Расследования • Криминал • Культура • Здоровье • Спорт

Например, для любителей острых ощущений есть криминальные новости Херсона. Здесь информация с оперативных сводок правоохранительных органов, о раскрытии преступлений, дорожно-транспортные происшествия, незаконные действия людей в погонах и многое другое.

Об отношениях государства и народа, чиновников и простых людей можно узнать из разделов политика и экономика. Здесь размещаются статьи о политической жизни Херсонщины. Освещается работа мэрии, депутатов, городского и областного советов и других органов государственной власти: какие вопросы рассматривались, какие сделаны выводы и приняты решения. Комментируется деятельность различных политических партий и сил. Обсуждаются также события и мероприятия, посвященные работе предприятий города и области, сельскому хозяйству и другим сферам промышленности и экономики.

Сторонникам здорового образа жизни предлагается ознакомиться с новостями спорта и туризма. А можно почитать, что нового происходит в сферах здравоохранения и экологии в соответствующих разделах. Ведь многих интересует, как государство беспокоится о здоровье граждан.
И, конечно же, наш портал не обошел стороной культурную жизнь города. В соответствующем разделе можно ознакомиться с новостями херсонщины в области культуры и искусства, узнать обо всех проходивших или предстоящих мероприятиях, концертах, фестивалях.
Мы поставили цель – оперативно и достоверно освещать постоянным читателям и гостям нашего интернет издания всё, что происходит в Херсоне и херсонской области. Мы хотим, чтобы никто, покидая страницы сайта, не оставался равнодушным к проблемам города и области в политике и экономике, в здравоохранении и образовании, в культуре и экологии. Чтобы мог искренне порадоваться успехам и достижениям херсонцев в социальной сфере, в бизнесе и спорте. И просто, пребывая в курсе событий, мог идти в ногу со временем.
Подробнее