Вхід

Чотири роки після Євромайдану: як змінилося бачення ЄС українськими аналітиками

Рекомендовані Чотири роки після Євромайдану: як змінилося бачення ЄС українськими аналітиками

Для України у різні періоди незалежності Європейський Союз означав мрію, альтернативу, важіль впливу на східного сусіда, коротко- чи довготривалу перспективу членства.

Сьогодні країни ЄС сукупно є найбільшим торговельним партнером України, джерелом надходження природного газу, місцем навчання і проведення відпустки багатьох українців.

Зрештою, ЄС опосередковано обумовив початок Євромайдану: неготовність колишнього президента підписати Угоду про асоціацію між Україною та ЄС у листопаді 2013 року зібрала на Майдані незалежності у Києві перших протестувальників.

А порушення "європейських цінностей" перетворило Євромайдан на Революцію гідності.

Тепер, за чотири роки від початку Євромайдану, ЄС знову з натхненника протесту – близького і зрозумілого символу – може здаватися чимось далеким. І хоча спрощення візового режиму перекинуло місточок для громадян України до країн ЄС, щоб "один раз побачити" замість "сто разів почути", фахово говорити про ЄС можуть ті, хто знаються на зовнішній політиці: представники та співробітники аналітичних центрів.

Зрештою, саме експерти й формують образ ЄС в українському суспільстві.

Чому аналітичні центри говорять про ЄС і як це впливає на політику?

Аналітичні центри є одним із типів високопрофесійних громадських об’єднань. Українські аналітичні центри почали виникати з 1990-х років і досі є доволі віддаленими від "пересічного громадянина".

Втім, їхні лідери та експерти часто є медійними особами, учасниками політичних обговорень на телебаченні, членами офіційних делегацій. Завдяки цьому і своєму статусу незалежних аналітичних центрів (переважно за підтримки різних міжнародних донорів), їх цитують ЗМІ та міжнародні організації. Втім, фінансовані приватними особами аналітичні центри також можуть формувати порядок денний політики, проштовхуючи приватні інтереси.

Також, через свою участь в ініціативах ЄС (наприклад, Форум громадянського суспільства країн "Східного партнерства") та прямі контакти у Брюсселі, аналітичні центри України стають суб’єктом міжнародної політики.

З більш ніж 60 аналітичних центрів, які діють сьогодні в Україні, в межах дослідження проаналізовано публікації шести: це Фонд "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, Міжнародний центр перспективних досліджень, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут світової політики (ІСП), Центр Разумкова та фонд "Стратегія ХХІ".

Вони представлені у рейтингу топ-200 аналітичних центрів Східної Європи (2015 Global Go To Think Tank Index Report), співпрацюють з ЄС, мають зв’язок із політичними елітами (часто через попередній досвід роботи), діють щонайменше три роки та є впізнаваними в українському громадянському суспільстві.

Темою, яка отримала найбільше уваги, стала Угода про асоціацію між Україною та ЄС. Поруч із нею - євроінтеграція України та відносини з країнами-членами ЄС. Натомість порівняно невисока увага до теми "Східного партнерства" відображає загальний тренд зменшення популярності регіональних проектів у межах політики сусідства ЄС.

В україномовних публікаціях загалом домінують політика й дипломатія, економіка, безпека та соціокультурні взаємини з ЄС, питання конфлікту та санкцій проти Росії, судова та антикорупційна реформи. Найбільшою несподіванкою стала низька увага аналітичних центрів до теми безпекової співпраці: в основному йшлося про Спільну зовнішню політику та політику безпеки ЄС та діяльність Консультативної місії ЄС в Україні.

Більшість публікацій англійською мовою зачіпає тему політико-дипломатичних й економічних аспектів співпраці, реформи правосуддя та антикорупційної реформи.

Яким ЄС постає перед аналітичними центрами України?

Загалом образ ЄС є позитивним. Багато публікацій прямо підтримують проєвропейський вибір України.

Вступ до ЄС визнається природнім шляхом, який має принести відчутні зміни: ефективне управління, економічне зростання, зниження рівня корупції. Якщо в досліджених текстах і є звинувачення щодо затяжного характеру змін, то йдеться здебільшого про українських політиків, а не про Брюссель.

Головні меседжі публікацій - можливості співпраці, а не економічні ризики, як до 2013 року. Виконання Угоди про асоціацію як шанс покінчити з економічними і політичними труднощами та вдосконалити чи не всі сфери життя в Україні.

Інший яскравий образ - образ донора, наприклад Європейський план Маршала для України з одного боку та ініціатива "більше за більше" (більше підтримки ЄС за більшу кількість виконаних Україною зобов’язань) з іншого боку.

Лише поодинокими є згадки ЄС як гаранта безпеки для України, хоча завжди - як союзника України та противагу Росії.

Окремі ролі визначено й для країн ЄС.

Зразками для наслідування вважають країни Центральної та Східної Європи (найбільшою мірою – Вишеградські країни: Польщу, Чеську Республіку, Словаччину та Угорщину, але також Румунію, Литву, Латвію та Естонію).

Варто зазначити, що в ЄС ці країни часто піддають критиці за повільні реформи або їхній зворотній хід: провал судової реформи Польщі, наступ на громадянські свободи в Угорщині, корупційні скандали Румунії відходять для українців на другий план на тлі відносних успіхів в економічних перетвореннях.

Що змінилося за чотири роки?

За чотири роки після саміту у Вільнюсі вже ніхто не ставить запитання про геополітичний вибір України. Натомість через поступове прийняття "євроінтеграційних законів" відбувається зближення України з ЄС. Віддзеркалюють це й аналітичні центри. Але чи достатньо критичною є їхня позиція?

Інші запитання, які потребують відповіді: чи є в Україні сформована спільнота незалежних аналітичних центрів й усталена традиція належної роботи з аналітичними продуктами? Наскільки відкрита/зайнята ніша для нових аналітичних центрів? Чи є потрібною будь-яка спільнота?

Офіс зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі намагається виконувати координаційну роль в умовах, коли увага до України після Євромайдану зросла. Ця роль не охоплює координацію всередині України і поширення кращих практик - її натомість все ще почасти беруть на себе міжнародні донори.

Таким чином, українським аналітичним центрам з часу Євромайдану вдалося збільшити підтримку серед міжнародних партнерів, але все ще слід розбудувати середовище всередині країни.

Можливість продавати власні продукти, надавати послуги, не будучи обвинуваченими у службі індивідуальним політичним інтересам, потребує не менш ретельно підготованих, аніж аналітичні публікації, законодавчих ініціатив. Цю дискусію мають починати не міжнародні партнери, а власне аналітичні центри в Україні.  

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.

Публікації

Новости Херсона: самые свежие, важные, главные и актуальные события за сегодня (неделю, день, час). Аналитика и расследования. Онлайн портал «Вгору»

Новости Херсона – это то, что мы делаем лучше всех! Главная ценность любой новостной информации – ее свежеть и актуальность. Именно поэтому газета «Вгору» предлагает только самые свежие новости от первоисточников!
Наши журналисты постоянно находятся в поисках актуальных тем и событий для жизни города и области, поэтому, помимо рубрик «новости сегодня», «новости за день» и «новости за час», мы ведем аналитическую колонку «Главные и важные события за неделю».
Ведь читателям не всегда хочется просто следить за последними Херсонскими вестями онлайн, но и проанализировать серьезные аналитические материалы, где проблематика разкрывается более широко и присутствует авторский взгяд на происходящее.
Благодаря разделению статей по категориям, каждый легко может найти те херсонские новости, которые его интересуют. Вся информация разбита на следующие группы:
• Власть • Реформы • Расследования • Криминал • Культура • Здоровье • Спорт

Например, для любителей острых ощущений есть криминальные новости Херсона. Здесь информация с оперативных сводок правоохранительных органов, о раскрытии преступлений, дорожно-транспортные происшествия, незаконные действия людей в погонах и многое другое.

Об отношениях государства и народа, чиновников и простых людей можно узнать из разделов политика и экономика. Здесь размещаются статьи о политической жизни Херсонщины. Освещается работа мэрии, депутатов, городского и областного советов и других органов государственной власти: какие вопросы рассматривались, какие сделаны выводы и приняты решения. Комментируется деятельность различных политических партий и сил. Обсуждаются также события и мероприятия, посвященные работе предприятий города и области, сельскому хозяйству и другим сферам промышленности и экономики.

Сторонникам здорового образа жизни предлагается ознакомиться с новостями спорта и туризма. А можно почитать, что нового происходит в сферах здравоохранения и экологии в соответствующих разделах. Ведь многих интересует, как государство беспокоится о здоровье граждан.
И, конечно же, наш портал не обошел стороной культурную жизнь города. В соответствующем разделе можно ознакомиться с новостями херсонщины в области культуры и искусства, узнать обо всех проходивших или предстоящих мероприятиях, концертах, фестивалях.
Мы поставили цель – оперативно и достоверно освещать постоянным читателям и гостям нашего интернет издания всё, что происходит в Херсоне и херсонской области. Мы хотим, чтобы никто, покидая страницы сайта, не оставался равнодушным к проблемам города и области в политике и экономике, в здравоохранении и образовании, в культуре и экологии. Чтобы мог искренне порадоваться успехам и достижениям херсонцев в социальной сфере, в бизнесе и спорте. И просто, пребывая в курсе событий, мог идти в ногу со временем.
Подробнее